Про стабільно високий рівень ставлення українців до незалежності країни та що мотивує їх цінувати свій суверенітет – експертна дискусія до Дня Незалежності України

Абсолютна більшість українців пишаються своїм громадянством   і хочуть будувати своє майбутнє життя в Україні.

Про це  на пресконференції «День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни» в Укрінформі   повідомив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, презентуючи спільне опитування Фонду та Центру Разумкова.

«Абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Вже третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні (2022 р. – 90,5%, 2023 р. – 88,5%, 2024 р. – 88%), що є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу. Такий рівень гордості присутній серед представників усіх вікових груп», – сказав науковець.

За його словами, опитування також показало, що абсолютна більшість респондентів хочуть будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%). Таке бажання превалює серед людей з різним рівнем достатку і в усіх вікових групах. Втім, з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30–39 років – вже 81%, 40–49 років – 87%, 50–59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.

Олексій Гарань наголосив, що особисто для нього це був несподівано позитивний результат. «Наше опитування показало, що розмови про те, що всі хочуть виїхати за кордон, не відповідають дійсності», – додав він.

Професор політології також повідомив, що в опитуванні було і традиційне запитання, яке ставлять соціологи, – це референдум.

«Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність», – наголосив він.

Водночас, за його словами позитивних оцінок напряму, в якому загалом розвиваються події в Україні, за останній рік поменшало: наразі 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 р.), тоді як 37% вважають цей напрям неправильним. Чоловіки дещо частіше за жінок оцінюють напрям розвитку як правильний, а от серед жінок більш виражена невизначеність.

Серед почуттів, які респонденти відчувають стосовно майбутнього України, однозначно превалює надія (61%), за нею йдуть – тривога (40%) та оптимізм (33,5%), повідомив Олексій Гарань.

Понад 70% українців з початку війни долучалися до волонтерської допомоги

Він також зазначив, що високим є  показник участі українців у волонтерській діяльності під час війни.

«Більшість українців (71%) з початку повномасштабного вторгнення Росії долучалася до волонтерської допомоги армії, тимчасово переміщеним особам або людям, які постраждали від війни, –  сказав  науковець.

За його словами, 34% допомагали фінансово, 15% – надавали посильну фізичну допомогу і ще 22% допомагали і фізично, і грошима. Лише 17% людей не допомагали і не планують цього робити.

В регіональному розподілі на Заході помітно вищий відсоток, ніж в середньому по країні, тих, хто долучався до допомоги суто фізичною працею (25%), тоді як найбільша частка тих, хто допомагав фінансово, була серед мешканців Півдня (40%) і Центру (36%).

Опитування засвідчило, що більшість тих, хто після повномасштабного вторгнення надавав саме фінансову допомогу армії, тимчасово переміщеним особам і людям, постраждалим від війни, продовжують жертвувати кошти і далі.

Водночас обсяг пожертв має тенденцію до зниження. Трохи менше половини (47%) тих, хто робить пожертви з 2022 року, роблять це в тих самих обсягах, що й рік тому, тоді як для 34% респондентів обсяги їхніх донатів стали меншими. При цьому 9% із тих, хто надавав фінансову допомогу після вторгнення, наразі жертвують більше, ніж рік тому. Лише 7% тих, хто раніше робив пожертви, перестали це робити протягом останнього року.

За словами Олексія Гараня, найпоширенішою причиною зменшення обсягів пожертв більшість респондентів називають зниження рівня їхніх доходів і заощаджень – це 61% серед тих, хто раніше долучався до фінансової допомоги армії, тимчасово переміщеним особам і людям, постраждалим від війни, але останнім часом робив менше пожертв, аніж рік тому.

Другою за поширеністю причиною (для 35%) стали корупційні скандали в органах влади, які знизили мотивацію респондентів жертвувати власні кошти, доки бюджетні кошти витрачаються неефективно. Для кожного четвертого (26%) з тих, хто став жертвувати менше, причиною були оприлюднені історії про шахрайство під виглядом збору коштів.

Війна, на жаль, стала каталізатором, який змусив українців  по-іншому подивитися на свою  незалежність і боротьбу за неї

Близько 50% українців вважають, що за роки незалежності України відбулося стільки ж позитивних подій, скільки й негативних. Проте кожен четвертий (25%) респондент вважає, що позитивних подій було більше, тоді як для 17% переважали негативні.

Таку тенденцію у цьому контексті прокоментував в.о. виконавчого директора   Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко. Він нагадав, що у серпні 2001 року кількість тих, хто вважав, що за час незалежності України було більше негативу, становила майже 50%, і навіть у серпні 2016 року, коли вже тривала перша фаза російського вторгнення, таких було 40%. Але в серпні 2023 року, через рік після початку повномасштабної війни, лише трохи більше 10% громадян України сказали, що події в Україні розвиваються в негативному ключі.

«Здавалося б, триває  повномасштабна війна, а ми бачимо падіння цих показників, – звернув увагу на «метаморфозу цифр»  Тарас Жовтенко й одразу ж пояснив.  –  З  точки зору становлення українців як політичної нації, саме такі  екстремальні події, як війни, найбільше консолідують суспільство,  найбільше проявляють цю політичну ідентичність в громадян,  сприяють згуртуванню й тому, що громадяни починають асоціювати себе з країною, в якій вони  живуть». 

Як приклад експерт  навів історичну паралель, коли  країни Балтії  на початку 1990-х років, виборюючи свою незалежність, зіткнулися  з жорстким  збройним спротивом радянської влади.

«Ті події 90-91-х років  залишилися в пам'яті балтійців і, відповідно, посприяли тому, що громадяни балтійських країн свою незалежність, яку здобули на початку 90-х, сприймали вже інакше. Ми бачили, як вони швидко  інтегрувалися в Європейський Союз,   набагато швидше увійшли у Північноатлантичний альянс».

На думку  Тарас Жовтенка, війна, на жаль,  стала каталізатором, який змусив й українців  по-іншому подивитися на свою  незалежність і боротьбу за неї.

«Динаміка відповіді саме на це запитання  наштовхнула мене на думку, що   хоч ми зараз проживаємо дуже   непростий і екстремальний період, але  він є дуже важливим з точки зору формування політичної нації і  вироблення абсолютно правильного відповідального ставлення до своєї держави, до влади в цій державі і до  ролі та місця кожного з нас як громадянина України в цій державі», – констатував безпековий аналітик.

Наступ ЗСУ на Курщині, вочевидь, змінив думку українців стосовно напряму розвитку України

Ще один парадокс у змінах настроїв українців прокоментував заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Соціологи постійно спостерігають  зигзагоподібну динаміку у ставленні громадян  до правильності розвитку подій в Україні. Відповідь,  коли українці вважають,  що події в країні розвиваються в неправильному напрямі, домінує в  більшості досліджень останніх десятиліть. Це свідчить про те, що суспільство невдоволене ситуацією в Україні загалом, пояснює соціолог. За його словами, єдиними винятками, коли крива схвального ставлення розвитку подій в країні зростає,  є  періоди після президентських виборів, які  пов'язані з  позитивними очікуваннями людей від зміни влади в країні. Такий же  виняток був  і після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.

Але з часом цей показник  знову почав падати, і  ще дав місяці тому більшість українців вважала, що ситуація в країні розвивається неправильно. Останнє опитування показало протилежні цифри. Наразі 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі.

Михайло Мінщенко пояснює:

«Наше опитування тривало з 8 по 15 серпня. Серед тих  людей, які були опитані в перші дні дослідження, більшість відповідали, що події  в країні розвиваються у неправильному напрямі. Проте  в  ніч з 9 на 10 серпня у відповідях респондентів почали відбуватися зміни. І  вже  серед  тих людей, які були опитані з 10 по 15 серпня,  відносна більшість – 40% – вважають, що події розвивається у правильному напрямі, тоді, як 37% визнали цей напрям хибним».

Такі зміни у відповідях громадян соціолог пояснює тим, що в ці дні почалася Курська операція, і коли  стало зрозуміло,  що це не рейд ДРГ, а повномасштабна операція ЗСУ,  це  й посприяло  такій зміні громадської думки, незважаючи на всі складнощі, які нині існують на Донбасі, де триває ворожий наступ.

Михайло Міщенко зазначив, що загалом ніхто точно не знає,  який зміст громадяни вкладають у сентенції про правильний і неправильний шлях, але з цього опитування зрозуміло,   це все-таки  кроки, які наближають нас  до перемоги. І ці кроки,  які здійснює нині держава, на їхню думку, і є правильним напрямом.