Про дилеми поколінь, українських політиків і політологів – дискусія під час презентації нової книги Олексія Гараня

Події
Перегляди: 1447
27 серпня 2021

Вийшла друком книга відомого українського політолога Олексія Гараня «Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога». 26 серпня 2021 року автор представив її  в Укрінформі за підтримки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та за сприяння Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу»  в Україні.

У своїй книзі на тлі епохальних історичних подій автор ділиться досвідом академічного політолога, який займається практичною аналітикою, стикається з проблемами, що виринають у цій царині, зокрема, морально-етичними дилемами.

Сам Олексій Гарань каже, що його книга — «це значною мірою його думки і переживання на тлі історичних подій».

«По-перше, хотілося показати, що політика — це не щось чорно-біле, лише “зрада” чи “перемога”, а що є багато нюансів, внаслідок яких змінюються позиції політиків, політологів, учасників подій. А по-друге, перед людиною щодня стоїть дилема — творити добро чи зло, і така ж дилема стоїть перед політологами, які є громадянами країни, що перебуває в процесі трансформації, а тим більше в період війни. І ми робимо усвідомлений чи неусвідомлений вибір. І от про це ця книжка», – сказав Гарань.

Читайте також: Стати на шлях незалежності багатьох українців «переконали» російські демократи – Гарань у книзі «Від Брежнєва до Зеленського»

Дуже легко пізнаються спільні риси з описаним у книзі поколінням автора,  яке народилося в  60-х роках, у часи Хрущова,  дозрівало в кінці 80-х років  і  чия молодість припала на часи  відходу від комунізму і переходу до незалежної України, ділиться своїм сприйняттям книжки професор Українського католицького університету, доктор історичних наук Ярослав Грицак.

«Але покоління є річ аморфна. Воно не має смаку,  воно як тісто.  Мусить бути хтось,  хто його посолить,  хто буде сіллю того покоління, хто буде виражати  інтереси цього покоління  чи стане його голосом.  Я вважаю, що перемогло в кінці-кінців те покоління,  яке представляє Олексій.  Із різних причин, бо це був збіг різних обставин,  сприятливих обставин», – зазначив історик.

На підставі цієї книжки, каже Ярослав Грицак, можна сказати,  що незалежність України  робили люди,  яких називають «шістдесятниками». Вони створили нову країну,  мобілізували її і свою функцію виконали, зважаючи на ті можливості, які мали. Завданням же наступного покоління, до якого Ярослав Грицак зачисляє себе й автора книжки, було  переосмислити Україну,  дати їй відчуття ідентичності,  певних нормативних цінностей.    Але щоб ці ідеї вкоренилися, на переконання історика, потрібно будувати  інституції. І тут постає дилема.

«Це насправді велика дилема, яка стояла перед нашим поколінням.  Що ми маємо робити –  чи  розвивати інституції,  що дуже важливо,  тому що без інституцій все буде «дефолт» і нестійке,  чи  – осмислювати,   писати ідеї, аналізувати,  але коштом того,  що наші ідеї можуть зависнути, бо  це все може впасти одного дня, – міркує  історик і одразу ж відповідає –  насправді ця дилема  давня і  розв’язки немає.  

«Бо все залежить від того, на який  полюс стати, тоді як найрозумнішим   було б обійняти обидва полюси. Тоді це розтягнулося б на  роки», – додає він.

Ярослав Грицак акцентував, що ключовим у книзі Олексія Гараня для нього було те, як автор разом зі своїми колегами  власне створював інституцію(!)  – Києво-Могилянську академію.

«Бо це дуже важлива інституція,  без якої багато чого нині не може існувати», – наголосив історик.

Не менш серйозні дилеми стоять і  перед політологами та вченими,  які ідуть в політику, каже народний депутат ВР України IX скликання Ростислав Павленко.

 «Ці дилеми відомі ще з часів Платона, який довгий час  щось писав про філософів при владі, а потім його практичний досвід в Сиракузах був, як кажуть історики,  м'яко кажучи, сумнівним», –  нагадав він.

Тому, щоб не створювати таких прикладів,  ті, хто ідуть, в політику, особливо із середовища політологів, мають, за словами нардепа, собі  застановити  певні правила. І насамперед – це моральний вибір і вибір цінностей.

«Багатьом політологам,  які йдуть в політику було б доцільно орієнтуватися на певні цінності і пам'ятати, для чого  ти ідеш  в політику,  яких цілей  прагнеш досягнути.    Все залежить від того, яку картину України ти бачиш,  яку Україну у світі ти обстоюєш,  і тоді, відповідно, з якими політичними силами  ти готовий це обстоювати.    Бо приклади флюгерства  свідчить лише про те, що першим є своє бачення,  а вже потім   якісь ціннісні орієнтири і цілі», – висловив свою думку Ростислав Павленко.

Ще одна річ, яка проглядає у контексті цих дилем, це питання громадянської просвіти і тих висновків, які варто зробити і  на підставі українського досвіду, і на підставі досвіду багатьох  країн, каже він.

Голосування громадян за позасистемних політиків  свідчить про їхнє бажання  бути почутими і долучитися до певних розбудовчих процесів.  І тому гасло  «Сделаєм іх всех вместе» створює мобілізацію,  яка допомагає прийти до влади, хоч потім дуже складно пояснювати свої дії при владі.  Тому просвіта й громадянське виховання – все це має закладатися ще на рівні середньої школи, зазначив Ростислав Павленко.

«Це для того, щоб дискусії в суспільстві були більш предметними, для того, щоб громадяни були більше підготовлені для громадянськості», – підсумував він.

Автор книжки є одним із небагатьох представників академічної політологічної школи, яка в Україні перебуває в занепаді, й тим цінніша його робота, вважає доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Володимир Кулик.

«Це дилеми академічного політолога в країні, яка не цінує академічної науки. Академічного політолога, який намагається подолати розрив, ізоляцію України від західного світу, але розуміє, що це не повинно досягатися ціною ізоляції від українського суспільства. Академічного політолога, який живе в країні, де рівень оплати науки є мізерний, що сприяє тому, що амбітні, розумні люди в науці не лишаються. Академічного політолога в суспільстві, де немає культу професіоналізму, репутації, а натомість є культ грошей, влади, медійного успіху», – зазначив Кулик.

Книга Гараня є прикладом державницької позиції в умовах кланово-олігархічної системи в Україні, вважає голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій Ганна Гопко.

«Олігархічно-кланова система продовжує нав’язувати свої сценарії розвитку. Ви, зокрема, пишете, чи готове українське суспільство розпізнати — де є технології, які їм нав’язують, щоб маніпулятивно зіграти на електоральній інфантильності й привести свого кандидата. Є політологи, які працюють з даними, вивчають тренди, а є ті, які посідають державницьку позицію. І це приклад, що є боротьба за історичну правду й справедливість, де є можливість не дозволити державі-агресору й брудним грошам олігархів нав’язувати свої наративи. Ви послідовно відстоюєте наші національні інтереси», - наголосила Ганна Гопко.

На тему відмінності поколінь і їхніх місій надихнула книга Гараня Михайла Винницького, керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, викладача Львівської бізнес-школи УКУ та Києво-Могилянської академії.

«Існує певна відмінність поколінь, наскільки ваше   покоління (покоління Олексія  Гараня – ред.), вибачте, що я так скажу, цікавить визнання на заході – Peer-review журнали, як будуть на нас дивитися в Польщі чи як будуть на нас дивитися в англомовному світі… Різниця між нашими поколіннями в тому, що нам припала місія  вже  не просто визнання свого  «я», а зробити так,  щоб це «я»  було вагомим на світовій арені», – ділиться думками науковець.

За його словами, є така образна аналогія, коли Русь порівнюють з  гусеницею, яка перетворилася на метелика –  козацьку Україну. Але з часом зрілий метелик може спричинити світовий ураган.

«Мені так здається, що ми зараз на тому етапі, що  наступний період турбулентності  може бути вже не турбулентністю,  де ми хочемо нашого визнання на заході, а де ми дійсно маємо можливість  внутрішньо створити  і завершити певні процеси,   які будуть  мати вже світові наслідки», – підсумовує Михайло Винницький.

Книга професора Києво-Могилянської академії та наукового директора Фонду «Демініціативи» Олексія Гараня «Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога» про те, як інтелектуали, політологи, суспільствознавці у пострадянському суспільстві майже щодня стикаються з проблемами морального вибору.

У своїй книзі автор розповідає про проблеми, які поставали і постають не тільки перед політологами, а й ширше – перед суспільствознавцями. Ці знання будуть корисні молодому поколінню політологів, а також всім, хто цікавиться сучасною історією та політикою.

За матеріалами Укрінформу та «Демініціатив»

Повний відеозапис презентації:

Останні новини з категорії Події

Більшість митців не бачить систематичних обмежень свободи творчості в Україні, проте понад третина їх стикалася з порушенням авторського права, – Андрій Сухарина

Під час дискусії у межах 28-го Міжнародного книжкового форуму у Львові представили результати досліджень щодо оцінки українськими митцями с...
21 вересня 2021

Українці переважно підтримують карантинні обмеження, але вакцинуватись не поспішають – експертне обговорення

Тези обговорення «МОЗковий штурм напередодні Дельта-хвилі. Що вимагають і чого очікують українці від охорони здоров’я в умовах епідемії кору...
18 вересня 2021

Рівноправність чоловіків та жінок українці відзначають як одне з досягнень України за роки незалежності, – Петро Бурковський

"Демініціативи" презентували дані опитування на V Українському жіночому конгресі «Лідерство жінок як цінність», який відбувся у Києві
16 вересня 2021

Про дилеми поколінь, українських політиків і політологів – дискусія під час презентації нової книги Олексія Гараня

Перезентація "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів"
27 серпня 2021