Привернути увагу Байдена

Коментарі
Перегляди: 233
27 квітня 2021
Марія Золкіна

політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

ТСН.ua зібрав та проаналізував п'ять основних цілей Путіна, які він переслідує військовою агресією проти України.Одна із них - привернути увагу Байдена.

Найбільше, від 2014 року, стягування російських військ до українських кордонів вчергове оголило вразливість Євросоюзу. Брак лідерства, помножений на виборчі кампанії у Німеччині та Франції, продемонстрували неготовність Брюсселя дати рішучу відсіч Кремлю. Ба більше, на восьмий рік війни Росії проти України, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас відкрито заявляє, що не в інтересах Європи посилювати санкції проти РФ і приєднуватися до конфронтаційного галасу, коли Чехія фактично зводить до нуля дипломатичні контакти з Росією на тлі скандалу про причетність російських спецслужб до вибуху на чеському складі зброї у 2014 році.

Можливо, саме тому Київ апелює до США, Канади та Великої Британії. З одного боку, Вашингтон і Лондон - гаранти суверенітету України за Будапештським меморандумом. З іншого, за словами політичної аналітикині Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, глобальна причина нинішніх дій РФ - спроба певного перезавантаження зі США. І для неї тут все зійшлося.

Перший тригер - в переговорах з Україною певний дипломатичний глухий кут, коли політичних підстав домовлятися більше немає. На реальні поступи українська переговорна команда не пішла. Росії це не подобається і змушує діяти активніше - тиснути військовим чином, показати, що буде гірше.

Другий тригер - це зміна адміністрації в США. Росія вичікувала, якою буде політика Байдена, як президента.

"Після дзвінка Байдена Путіну, і озвучення планів про можливу зустріч, Росія має зайняти вичікувальну позицію, триматиме ескалацію на лінії розмежування, але не вчинятиме серйозних агресивних дій, бо тоді отримає не зустріч для перезавантаження, а максимально можливі з американського боку санкції. Тому нинішнє загострення я пов'язую більше з міжнародними мотивами Путіна добудувати "Північний потік-2". Шляхом залякування і шантажу він хоче попередити запровадження серйозних секторальних санкцій. І по реакції ЄС ми бачимо, що країни-члени не готові до цього. Тобто цією агресивною військовою політикою Путін досягає своєї мети. Але зі США трохи, м’яко кажучи, складніше", - вважає Марія Золкіна.
Читайте також:

Тому найбільш імовірний сценарій подальшої поведінки Росії - локальні військові операції, які не сприйматимуться НАТО, ЄС і багатьма столицями, як агресія проти всієї України. Найвірогідніше це виглядає на Донбасі, бо до війни там світ вже звик.

"Всі звикли, що там є загострення. Плюс логістично Росія найкраще підготовлена, щоб просунутися вперед. Не думаю, що їм треба повністю захопити Донецьку і Луганську обл. За цієї ситуації РФ отримує рівень дипломатичної, воєнної напруги такий, який, з одного боку, є достатнім, щоб з нею почали домовлятися про деескалацію, а з іншого - недостатнім, щоб запровадити жорстку санкційну політику, створюючи залізну завісу в економічному і фінансовому плані", - каже Марія Золкіна.

Докладніше про те, які ще цілі ставить перед собою Путін, вдаючись до ескалації конфлікту на Донбасі - читайте у статті  П'ять цілей Путіна: зберегти "Північний потік-2" і "відрізати" Україну від моря