Події
Перегляди: 2843
20 березня 2014

Правда й кривда інформаційного простору

19 березня у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ  відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Україна під прицілом російських ЗМІ. Проблеми інформаційної безпеки України». Це вже друглий круглий стіл, на якому українська медіа-спільнота обговорювала стратегію протидії російській інформаційній пропаганді.

Ірина Бекешкіна:

Протистояти негативній пропаганді мають
не тільки журналісти, а й  соціальні психологи

Директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна нагадала: «Ми створюємо проект, який допоможе сформулювати стратегію виграшу у цій війні. Відповідні медійні організації будуть моніторити російські ЗМІ, узагальнювати результати та формулювати систематичну програму відповіді українських медіа на російські маніпуляції».

Експерт наголосила, що ця тема надзвичайно важлива саме зараз, коли «холодна війна», як її нині почали кваліфікувати деякі політологи, межує на грані переростання у «війну гарячу», а інформаційна безпека  і боротьба за уми громадян  має стати одним із основних напрямів війни, яка ведеться.

Ірина Бекешкіна закликала журналістів серйозно подумати над тим, якою має бути нині цілеспрямована редакційна політика, цілі і задачі мовлення та засобів масової інформації, чи може так важко вистраждана громадським суспільство «свобода слова» перетворитися на такий собі «сміттєвий бачок», куди скидається усе підряд чи  все ж має бути якесь самообмеження, чи повинна журналістська спільнота, і зокрема конкретні засоби інформації, керуватися певними цінностями й чи мають журналісти взагалі продумувати результати і наслідки того, що вони роблять.

Але щоб протистояти негативній пропаганді, мають працювати не тільки журналісти, а й  соціальні психологи, вважає Ірина Бекешкіна. «Ми всі сьогодні  вивчаємо певні меседжі, які дають засоби масової інформації, але немає серйозних робіт соціальних психологів, які б вивчали  стереотипи, які є в суспільстві, – пояснює свою думку науковець. – Я не певна що взагалі цим займаються… Хоча  є методики, які дозволяють вивчати стереотипи населення. Я це закидаю і на свій рахунок. Треба інтенсивніше  вивчати ці стереотипи, які можна досліджувати і соціологічними методами. Але соціологічні методи дещо обмежені, це треба робити методом фокус груп… Та поки що держава цим не опікується. Хоч у нас є Інститут соціальної політичної психології, і якби була поставлена задача, то там є фахівці, які можуть це робити», – констатувала соціолог.  

Олександр Чекмишев:

Протиставляти одним брутальним технологіям
інші брутальні технології в процесі інформаційної війни неприпустимо

У цьому переконаний голова Комітету «Рівність можливостей», керівник моніторингових проектів асоціації «Спільний простір» Олександр Чекмишев. «Ми не можемо це робити, адже це безперспективно, – пояснив експерт з мас-медіа. –  Що реально ми можемо робити, так це протиставляти передовсім правду. Це коли із маленьких шматочків, фрагментів, картинок правди складається весь інформаційний простір України. І от коли на цій великій карті інформаційного простору України з’являтимуться картинки брехні й дезінформації, картинки, спрямовані на те, щоб зіпсувати карту правди, звичайно, це буде усім помітно».

Олександр Чекмишев представив результати Моніторингу українських та російських мас-медіа «Хроніка інформаційної війни». У вибірку потрапили 5 українських та 5 російських телеканалів, а також дві радіостанції і 5 газет. Моніторинг засвідчив, що висвітлення українськими і російськими ЗМІ таких тем, як українсько-російські взаємини, події на Майдані та в Криму, сепаратистські настрої,  кардинально відрізняються.

Наприклад, щодо теми українсько-російських взаємин в українських новинах переважають нейтральні оцінки, натомість  на російських телеканалах домінує саме негатив. Лідер з нейтральності у цій темі «Інтер», з негативу – серед російських: «РТР-Планета» та «Росія 24»,  серед українських: «1+1» та ICTV, з позитиву – серед російських: певною мірою «НТВ мир», серед українських: знову-таки «1+1». Найсбалансованішими були  «1+1» та російський «Перший канал».

В оцінці  подій на Майдані українські та російські медіа взагалі діаметрально протилежні. Російські новини переважно негативні, українські – позитивні. Серед українських лідером за позитивною тональністю є IСTV, найбільшою нейтральною тональністю відзначається «1+1». І знову ж таки «1+1» та IСTV мають найбільш збалансовані новини про Майдан.

Оцінки та висвітлення українських і російських медіа ситуації в Криму були  також різні. Українські новини – переважно негативні, російські – позитивні. Лідерами з негативу були «Інтер» та «ICTV», позитиву – «Первий канал» і «РТР-Планета». Нейтральна інформація з цієї тематики простежувалася переважно лише в українських ЗМІ – «Інтері» та «ТРК Україна», – сказав експерт.

Олександр Чекмишев зазначив, що різницею у використанні маніпулятивних технологій як російськими, так і українськими телеканалами, було те, що на українських телеканалах  траплялися певні медіаефекти, швидше окремі блоки чи огріхи, проте не спостерігалося цілеспрямованої кампанії з дезінформації; натомість російські телеканали використовували не тільки конкретні медіаефекти, а передовсім «правило лому», тобто те, що називається цілковитою дезінформацією, і вже до того довішували певні конкретні технології. Експерт навів декілька прикладів дезінформаційних мессиджів та медіаефектів з програми «Время» («Перший канал»): «...отставать на 2 часа вместе с Киевом от Москвы, только потому что так захотели в украинской столице, здесь считают неправильным и унизительным» ( 3.03.2014); «именно США и их союзники закрывали глаза на безчинства боевиков Майдана», «в союзниках Запада сей час октровенный неонацисты, громящие православне храмы и синагоги» (3.03.2014); означення «фашисти», «бандеровцы», «боевики» на адресу української влади та учасників Майдану.

Керівник моніторингових проектів зазначив, що, крім «ломового» принципу дезінформації, російські ЗМІ використовували і такі  маніпулятивні технології, як  спіраль замовчування, стереотипізація, створення міфів, використання постановочних кадрів, посилання на алогічні історичні аналогії.

«Протистояти цій інформаційній війні треба не такими самими технологіями, а підвищенням рівня медіаграмотності людей», – вважає Олександр Чекмишев. Він навів приклад, що українські користувачі вже добре можуть вирахувати ботів у мережі: «За умови покращення медіаграмотності український інформаційний простір може вийти з цієї інформаційної війни принципово в іншій якості й ці технології будуть безсилими».

Захар Бутирський:

Три рівні знань про Україну

Ще один аспект, який обговорили учасники зустрічі, це висвітлення українських подій у західних ЗМІ та ефективність російської пропаганди в європейських країнах. Захар Бутирський, журналіст Deutsche Welle (який долучився до обговорення через скайп-включення) вважає, що в Німеччині, наприклад, головна проблема не в маніпулятивних технологіях російських ЗМІ, а в загальній непоінформованості німецького населення про події в Україні. «Загальний рівень знань такий: Крим – це не Росія, це складова української території, – пояснює Захар Бутирський. – На другому рівні знань є розуміння, що в Криму переважна більшість – це російськомовне населення, яке прагне до Росії. І що до влади прийшли політики, частина з яких є начебто профашистських поглядів". Також є третій рівень знань: розуміння, що ці тези - це нав'язані штампи й технології, але до третього рівня доходить мало хто.

У Німеччині цими тезами користуються ті ж боти й провокатори у мережі, а також політичні сили промосковської орієнтації, які повторюють меседжі російської пропаганди. В результаті вони міцно вкорінюються у свідомості деяких читачів та слухачів. Загалом, пояснив пан Бутирський, у офіційних традиційних медіа Німеччини немає інформації, яка б суперечила фактам із українських ЗМІ, але питання в тому, як багато людей їх читає. У роз'ясненні ситуації велику роль відіграють українські письменники, які можуть говорити німецькою. «З боку митців триває активна кампанія, щоби пробити стіну пропаганди», - пояснив ЗазхарБутирський.

Наталія Лигачова:

Більше позитиву

Всеукраїнські телеканали в нових умовах інформаційної війни загалом поділяють спільні цінності, тобто намагаються тримати курс на об'єднання країни. Однак у той же час припускаються низки помилок, деякі з них назвала Наталія Лигачова, шеф-редактор інтернет-видання «Телекритика»: «Просування української точки зору на події ускладнене розколом у країні. Тому що те, що очевидно для нас у Києві, зовсім інакше сприймається на сході й півдні України. Це найбільший виклик і небезпека, бо всі центральні телеканали мовлять із точки зору розуміння ситуації в Києві». Пані Лигачова пояснила, що інформаційні кампанії будуть ефективнішими, якщо враховувати точку зору всіх регіонів. У цьому може допомогти більша кількість включень та коментарів від жителів Криму, південних та східних міст.

Ще один недолік у висвітленні, який відзначила пані Лигачова, це дуже мала кількість позитивної інформації, тобто захоплення «смаженими» фактами. «Першочерговими стають новини про захоплення військових частин, висадження десанту – ми хочемо рятувати ситуацію, й це зрозуміло. Але люди на місцях – вони хочуть якогось позитиву. Наше захоплення негативом, нездатність побачити адекватність і позитив у регіонах, наприклад, акції проти російської агресії у Херсоні, Харкові тощо, сильно впливає на сприйняття подій у країні».

Також Наталія Лигачова переконана, що зараз має бути тісний контакт між ЗМІ та різними структурами влади, перш за все РНБО, для роз'яснення позиції влади - однак єдиної централізованої редакційної політики для ЗМІ бути не повинно: «Добре те, що всі органи влади сьогодні озвучують однакові месседжі, немає відмінності в позиціях, які б висловлювалися на публіку. В умовах холодної війни це важливо. Так звані темники для влади готуються правильно. Але темників для ЗМІ бути не повинно».

Георгій Почепцов:

Потрібні  поети від журналістики

Чому саме телебачення виявилося такою придатною сферою для маніпуляцій? Як пояснив медіаексперт Георгій Почепцов, згідно з науковими дослідженнями, під час перегляду телебачення людина не здатна аналітично мислити – емоції стають головними: «Ось Дмитро Кисельов працює у цій сфері, він поет від журналістики. Коли ми намагаємося спростувати його фактами – не виходить, бо поетів не можна спростовувати фактами. Де українські поети від журналістики?». На думку пана Почепцова, боротися з такою пропагандою, яку чинить Кисельов, можна лише такими ж ірраціональними методами.

Другий аспект, який має розуміти глядач – це усвідомлення, що загалом будь-яка картинка на телебаченні є правдою. Як сказав Георгій Почепцов, просто журналісти відбирають різну правду – і, скажімо, вирішують, які прапори показувати на мітингу. «Відбір створює результат. Нам потрібно вмістити розповідь про реальність лише у 2-3 хвилини, тобто це лише 1% інформації про події - і ми самі обираємо, що має увійти в цей відсоток», - зазначив він.

Не без конфлікту

Не обійшлося під час круглого столу і без конфлікту, який відбувся  між генеральним продюсером телеканалу "Перший Ukraine" Михайлом Смутком, з обного боку, та  головою підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Миколою Княжицьким і журналістом Віталієм Портниковим, з другого.

Михайло Смуток заявив, що тиск нардепів ВО "Свобода" на гендиректора НТКУ Олександра Пантелеймонова був спробою рейдерського захоплення, яке "пов'язано з політичним замовленням певних людей, які вже мають досвід рейдерських захоплень незалежних каналів".

На думку пана Смутка, вчорашні події ніяк не були пов'язані з якістю висвітлення НТКУ подій в країні. Він звинуватив пана Княжицького у тому, що той намагається "поставити свій політичний менеджмент у керівництво НТКУ". І що при цьому "дві кандидатури вже не пройшли, і одна з них - це Віталій Портников", але спроби продовжуються.

"Якщо ви хочете рейдерськи захопити НТКУ і поставити туди своїх людей, не потрібно використовувати ВО "Свобода" в той час, коли в Україні оголошена війна. Ви думаєте про комерційні інтереси, а не про громадські", - сказав Михайло Смуток.

 

Микола Княжицький заявив у відповідь, що він засуджує дії ВО "Свобода" і всіх депутатів, які чинили тиск на Пантелеймонова. Також він додав, що вважає Михайла Смутка їхнім спільником. "Поводити себе так, як поводить Саша Білий, додаючи інформаційну картинку для російських каналів, - це цинічно і це антидержавна гра. А цей пан [Михайло Смуток] є продовженням цієї гри і спільником Мірошниченко та інших, і чинить інформаційні провокації", - сказав пан Княжицький.

 

Віталій Портников теж заявив, що Михайло Смуток - "це провокатор, який є на службі російської ФСБ". "Я з великою цікавістю дізнався, що ВО "Свобода" лобіює моє призначення на посаду президента НТКУ. Ви всі знаєте моє походження, мої погляди та дії і знаєте програму партії "Свобода", - сказав він. Портніков додав, що він не сидітиме за одним столом з "агентом іноземних спецслужб". І пан Портников, і пан Княжицький після своїх емоційних реплік залишили захід.

 

У свою чергу, шеф-редактор "Телекритики" Наталія Лигачова, коментуючи цей конфлікт, зазначила, що не вбачає за діями "свободівців" постать Княжицького. Водночас вона не підтримує й закидів Княжицького та Портникова до Михайла Смутка. "Я не вважаю Михайла провокатором, зараз канал "Перший Ukraine" робить важливу справу у телеефірі, й перш за все для закордонної адуиториії, поширюючи правдиву картинку подій в нашій країні", - зазначила вона.

Нагадаємо, 18 березня народні депутати від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко, Андрій Іллєнко, Богдан Бенюк змусили тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення, перед цим побили його, викрали з кабінету і відвезли в невідомому напрямку.

 

Джерела:  «Демократичні ініціативи», Mediasapiens, Укрінформ,   Телекритика

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024