Позитиви й програші 100-та днів парламенту
Виборці загалом задоволені, кого вони обрали до парламенту, і тим, які партії туди пройшли, але самою роботою Верховної Ради не втішені. Такий цікавий парадокс відбувається в Україні вже впродовж багатьох років і не тільки після останніх парламентських виборів.
Про це під час прес-конференції «100 днів Верховної Ради» повідомила директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. «У ставленні до Верховної Ради переважає недовіра, 57% сказали, що не довіряють Верховній Раді, і тільки 31% – довіряють. Втім, це явище – недовіра до новообраної Верховної Ради –характеризує парламенти усіх скликань», – зазначила соціолог.
Вона зауважила, що після виборів 2014 року лише половина громадян (52%) змогли сказати, хто був обраний депутатом по їхньому округу. Після виборів 2012 року інформованість щодо обраного депутата-мажоритарника була істотно вищою – 63%. Цікавий і той момент, каже Ірина Бекешкіна, що після виборів 2012 року майже 50% виборців були впевнені, що новообрана Рада допрацює увесь термін, дострокові вибори прогнозували тільки 18% громадян. Після виборів 2014 року число тих, хто переконаний, що відбудуться дострокові вибори, сягнуло 33% виборців, упевнених, що новообрана Верховна Рада допрацює свій термін до кінця, лише 29% громадян.
Такої самої песимістичної думки й провідні українські експерти, які оцінювали перші сто днів Верховної Ради восьмого скликання. Більшість із них також вважає, що Верховна Рада не зможе допрацювати весь належний термін до жовтня 2019 року. Про це повідомив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Олексій Сидорчук: «Згідно з опитуванням, проведеним в лютому-березні 2015 року, серед 43 експертів, більшість із них вважають, що нова Верховна Рада припинить свої повноваження достроково».
Він зауважив, що народні депутати отримали лише чотири бали з десяти від експертів. Зволікання з реформами, ігнорування коаліційної угоди, практика ухвалення законів за скороченою процедурою та продовження практики «кнопкодавства» – найчастіше згадувані «недоробки» нардепів.
Олексій Сидорчук відзначив, що 31 експерт висловив незадоволення роботою парламенту і 10 експертів заявили, що робота парламенту їх влаштовує. У той же час, більшість експертів відзначили, що у парламенті з’явилося більше кваліфікованих депутатів: 30 експертів сказали, що якість персонального складу нового парламенту «швидше, покращилась», порівняно з попередніми скликаннями, і 4 вважають, що «безумовно, покращилася». Серед найбільш ефективних фракцій нового парламенту експерти називають «Самопоміч», БПП і «Народний фронт».
Серед основних позитивних подій перших 100-та днів роботи парламенту експерти назвали створення коаліції і формування уряду (7 і 11 відповідно), а також визнання РФ державою-агресором (6 експертів). Негативно вони оцінили процес прийняття бюджету на 2015 рік (21 експерт), а також ігнорування коаліційної угоди (6 експертів).
Відповідаючи на запитання про те, які кроки повинна була здійснити, але не здійснила Верховна Рада в перші сто днів роботи, експерти вказали на необхідність запровадження процесу децентралізації, конституційної реформи, а також проведення виборчої та судової реформ. Кожне з цих положень підтримали по 9 експертів.
Тим часом Громадянська мережа «Опора» оприлюднила дані відвідування народними депутатами пленарних засідань за підсумками 100 днів роботи Верховної Ради восьмого скликання. Координатор виборчих і парламентських програм «Опори» Ольга Айвазовська повідомила, що за даними письмової реєстрації, частіше за інших не реєструвалися в Раді: Андрій Білецький, позафракційний депутат, колишній комбат батальйону «Азов» (86% відсутності), Дмитро Ярош, позафракційний, останнім часом через поранення на сході України знаходиться в лікарні (82% відсутності), Михайло Добкін, «Опозиційний блок» (79%).
Ольга Айвазовська зауважила, що Білецький і Ярош виконують відповідні функції в зоні АТО, а чому відсутній на засіданнях Добкін – невідомо.
При розгляді даних реєстрації в електронній системі «Рада», ТОП-3 народних найменш дисциплінованих обранців: Сергій Клюєв, позафракційний (489 випадків відсутності під час голосування), Костянтин Жеваго, позафракційний (483 випадки), Юхим Звягільський, «Опозиційний блок» (471 випадок).
Щодо організованості фракцій загалом, то найбільш дисципліновані, депутати яких відвідали найбільше засідань: «Народний Фронт» (89%); «Самопоміч» (85%); «Блок Петра Порошенка» (84%).
«Опора» також сформувала рейтинг найплідніших депутатів. У трійку народних обранців, які подали найбільше запитів та звернень, потрапили Руслан Сольвар з «Блоку Петра Порошенка» (49 запитів), позафракційний екс-«регіонал» Яків Безбах (44) та «свободівець» Андрій Іллєнко (14).
«Це важлива форма роботи депутата, бо він користується тими інструментами, які передбачено законом, а не виконує функції органів місцевого самоврядування, наприклад, ремонтуючи дитячі майданчики», – додає Айвазовська.
Найбільш балакучим депутатом, за даними «Опори», очікувано став Олег Ляшко, який за сто днів роботи парламенту виступив уже 116 разів. Друге місце посів голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк – 76 виступів, а третє – лідер БПП Юрій Луценко (53 виступи).
Загалом, за даними мережі «Опора», за сто днів у парламенті зареєстрували майже дві тисячі законопроектів. З них 43 – від глави держави, 179 – від Кабміну, решта –депутатські. Найактивнішими тут стали позафракційні мажоритарники зі «Свободи». «Свободівці» перереєстрували напрацьовані їхніми депутатами законопроекти в попередньому скликанні, тобто надбання їхньої колишньої фракції», – пояснила Ольга Айвазовська, керівник «Опори».
Якщо статистично порівняти попереднє і теперішнє скликання, то цей парламент працює вдвічі більше, кажуть в «Опорі». Така активність спровокована як війною, так і економічною ситуацією, каже голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.
Однак через таку поспішність депутати часто порушують регламент і голосують, самі не знаючи за що. «Ключові порушення спровоковані фінансовою ситуацією. З одного боку, уряд каже, що це потреба внутрішнього реформування, а з іншого волає: нам МВФ завтра не дасть позику. І от ми живемо у такому режимі, це є конвульсії. Вони тижнями розглядають якісь дріб’язкові питання, потім раз – і за 2 дні вноситься якесь дуже важливе питання: бюджету, податків і тому подібне, і черговий раз ми маємо на виході продукт, який дуже важко зрозуміти депутатам».
Одна з причин, на думку експерта, – парламент постійно працює «під шантажем уряду», через що стала масовою практика розгляду законопроектів за скороченою процедурою без розгляду в комітетах та без обговорення в експертному середовищі. «Їм кажуть: якщо ви за дві ночі не ухвалите бюджет, ми матимемо дефолт, МВФ не дасть нам грошей. Те саме було з пенсійними реформами. Суспільство і, думаю, самі депутати не зрозуміли, що вони ухвалили з тим скороченням пенсій», – пояснює Когут. Розгляд законопроектів за скороченою процедурою в парламенті восьмого скликання став уже правилом. Найгірше, що парламентарії без особливого супротиву погоджуються на ці регламенті порушення. І війна чи фінансова криза – не виправдання.
«Український парламент не може слідувати Гризловським висловлюванням, що це не місце для дискусії. Якраз парламент і є місцем для дискусії та полем для баталій, але, звісно, не бійок, які зривають засідання», – переконаний Когут.
Ігор Когут водночас відзначив, що молоді депутати, вихідці із громадянського суспільства і ЗМІ намагаються бути локомотивом змін у парламенті. Але вони починають в’язнути в рутині, яку нав’язує уряд. «Тому наші надії, що в парламенті зміниться ставлення до законодавчого процесу та до функцій парламентаризму, поки що не виправдалися», – зауважив експерт.
Ще одна ключова проблема нинішнього парламенту – відсутність партійної традиції. «Не можна говорити про якісний парламент без традиційних партій, які мають сталий електорат. Окрім «Батьківщини», нині маємо фракції з партій, утворених за місяць до виборів. То про які традиції можна говорити чи парламентську демократію? Без інституалізації політичних партій ми не можемо говорити про інституалізацію парламенту», – резюмує Ігор Когут.
Аналізуючи 100 днів діяльності коаліції, головний експерт «Реанімаційного пакету реформ – Київ» Леся Шевченко, відзначила, що Україна вперше має парламент, в якому парламентська коаліція налічує 302 депутата, що означає конституційну більшість, яка може долати вето президента і здійснювати ті реформи, з якими вона йшла на дострокові парламентські вибори 2014 року.
«Отже, ми маємо коаліційну угоду, документ, з яким парламент вступає в свою роботу, маємо програму уряду, угоду про асоціацію, ми маємо проєвропейський, реформістський парламент. До яких результатів ми прийшли сьогодні?» – запитує експерт. Леся Шевченко повідомила, що за результатами моніторингу діяльності коаліції, найбільше законопроектів у рамках коаліційної угоди подає Блок Петра Порошенка (36-38%), далі – Народний фронт (27-28%), «Самопоміч» (10-12%), Батьківщина (10%). Але, якщо проаналізувати, скільки їх припадає на одного депутата, то зважаючи на те, що блок Порошенка найчисельніша фракція, найбільший вклад в коаліційну угоду вносить «Батьківщини». «Депутати цієї фракції фактично в чотири рази ефективніше працюють, хоч їх і менше», – зауважила Леся Шевченко.
Експерт відзначила, що півроку тому вибори до Верховної Ради дали прекрасне вікно можливостей. «Фактично політичні партії відкотилися на нульовий варіант, коли вони можуть показати нам свій старт, свої можливості. Але останнім часом ми цього не бачимо. Ми бачимо порушення регламентів, незакріплені права опозиції, порушення процедури розгляду питання… Адже так не може бути, що всі законопроекти приймаються за скороченою процедурою. Це справді парламент, це справді місце для дискусій, для обговорення, а не місце для пришвидшеної процедури прийняття. Нас непокоїть і неякісна робота комітетів з підготовки рішень, тому що комітет це той орган, який готує професійні рішення, а не політичні. І ми здивовані, що робота комітетів за перші 100 днів не показала високого результату», – констатувала експерт.
Погляд на діяльність парламенту з точки зору різних громадських організацій, зокрема руху «Чесно» і Реанімаційного пакету Реформ (РПР), представив голова громадської організації «Центр UА» Олег Рибачук. 
Аналізуючи роботу комітетів ВР, громадські активісти відзначили, що найбільш дисциплінований із них виходить із самої назви – комітет правової політики. «У цього комітету вчасні стенограми, у них є аудіо записи, публікуються протоколи рішень», – розповідає Олег Рибачук. На думку експертів, непогано працюють й комітет у справі ветеранів та бюджетний комітет. Здебільшого працюють добре, але трохи пригальмовують – аграрний комітет і комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однак є комітети, як каже Олег Рибачук, з нульовою прозорістю: «У чотирьох комітетах взагалі немає сайтів, це якась дикість у ХХІ столітті… Це такі комітети, як охорони здоров’я, соціальної політики, транспортної та економічної політики».
Знайшли активісти «Чесно» й чемпіона з «кнопкодавства». Ним виявився лідер фракції «Економічний розвиток» Віталій Хомутиннік.
Щодо позитивів депутатської активності, експерти РПР позитивно відзначили правки до закону про антикорупційне бюро. За словами Олега Рибачука, «це дещо зменшить залежність бюро від політичних впливів і додасть йому більшої ефективності». Позитивним також експерти назвали ухвалення закону про відкритість до публічних коштів.
«Це закон про наше з вами право знати, куди йдуть наші кошти. Фактично буде створено сайт, де кожен громадянин зможе побачити, яка вартість того чи іншого об’єкту, хто брав учать у тендерах тощо. Це закон про відкритість влади, але в наших реаліях ухвалення закону не означає його виконання», – застерігає Рибачук.
В актив депутатів занесено й створення законодавчих умов для децентралізації влади. Але поки що це лише умови, каже експерт. Адже, хоч депутати й ухвалили пакет законів щодо фіскальної децентралізації, які обіцяють органам місцевого самоврядування більші суми коштів і їхнє самостійне розподілення, за фактом нині місцеві адміністрації отримали ще менше фінансових ресурсів, аніж минулого року. Позитивом може стати закон про об’єднання територіальних громад, який дозволить цим громадам мати значно серйозніший капітал.
Тим часом законодавчих програшів, за словами Олега Рибачука, значно більше. «Провалено судову реформу, і політичний вплив Президента на суддів так і залишився. Не відбувалася реформа виборчого законодавства, і є загроза, що вибори в органи місцевого самоврядування восени відбуватимуться або за старими законами, або, як завжди, щось мінятимуть в останній момент. Не здійснено жодного кроку для реформи держслужби. Усі відповідні законопроекти лежать під сукном. Немає системної реформи МВС, лише самими новонабраними патрулями міліцію не реформуєш. Дерегуляції теж не помітно. В країні криза, а податковий тиск тільки зростає. Кількість обмежень регулятивних не зменшується, і уряд влади діє дуже нелогічно. Як правило, в таких ситуаціях дають можливість дихнути легше, а на нас з вами давить все більший і більший прес зарегульованості», – підсумував Олег Рибачук.
