Польща в контурі Кримської деокупаційної платформи. Деталі від МЗС і коментарі експертів

Міжнародний майданчик для обговорення проблем і деокупації Криму, який вже не один рік намагається ініціювати Україна, знову вийшов на порядок денний. Поступово стають зрозумілі деякі його контури. Одна з останніх ініціатив — пропозиція для Польщі стати одним з лідерів процесу, яка пролунала під час візиту українського міністра закордонних справ до Варшави.

«Кримські новини» звернулися до українського МЗС з проханням розповісти про реакцію польської сторони на пропозицію та надати трохи більше інформації про перебіг створення кримської деокупаційної платформи. Окрім того, агентство опитало експертів щодо їхньої оцінки ролі Польщі на цьому майданчику та щодо оптимальних переговорних форматів по Криму.

«Кримська платформа» наразі їде через Польщу

Міжнародний майданчик з деокупації Криму буде без участі країни-окупанта Росії, як мінімум, на першому етапі – принаймні, українська сторона вже заявила про це. І Росія таким ігнором, схоже, не дуже засмучена.

А от кого варто було б залучити до когорти деокупаторів – думки різняться. З одного боку, українська сторона заявляє, що двері відкриті для всіх країн, які мають чітку позицію і вважають Крим окупованим. З іншого, низка експертів вважає, що акцент треба робити не на кількість, а на якість, і залучати політичних «важковаговиків», у яких є не лише бажання, але й ефективні важелі тиску на Росію.

Втім, не обійтись і без ідейних партнерів, які заохочуватимуть таких «важковаговиків» до правильних дій і стимулюватимуть реалізацію антиросійського порядку денного.

Так на початку тижня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після зустрічі з польським колегою Яцеком Чапутовичем запросив Польщу стати одним з лідерів платформи з деокупації Криму.

Українська преса додала в новину нотку сенсаційності: деякі ЗМІ навіть написали, що «Кулеба очікує від Польщі провідної ролі в майбутній міжнародній платформі щодо Криму».

Втім, все ж таки Польщу запросили стати «одним з»  лідерів, що аж ніяк не обмежує рівень її потенційної впливовості на ситуацію.

«Україна очікує і буде вдячна, якщо Польща буде не лише надійним партнером, яким вона вже є, але й одним із лідерів цього процесу. Для цього у наших польських колег є всі можливості», – сказав Кулеба.

Можливості натиснути на Росію у Польщі справді є, скажімо, Україна і Польща домовилися робити подальші кроки для недопущення реалізації російського проєкту «Північний потік-2», оскільки він становить загрозу енергетичній безпеці всієї Європи.

І можливості тиску збільшуються в компанії з Україною та іншими зацікавленими партнерами з Центральної та Східної Європи. Учора, 28 липня, МЗС повідомив про те, що міністри закордонних справ засновують тристоронню платформу для політичного, економічного та соціального співробітництва між Україною, Польщею та Литвою – «Люблінський трикутник».

У спільній декларації окремо наголошується про Крим: с

«Міністри підтверджують свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів та закликають Російську Федерацію припинити свою агресію проти України, а також тимчасову окупацію території України – Криму та частини Донецької та Луганської областей України». 

Таким чином, принциповість позиції Польщі та її рішучість в питаннях українського суверенітету є очевидною.

МЗС: «Пропуском до платформи по Криму стане внесок в його деокупацію у вигляді кримських санкцій»  

У пресслужбі міністерства закордонних справ України на запит «Кримських новин» повідомили, що за дорученням міністра Дмитра Кулеби МЗС підготувало стратегію деокупації Криму. «Втім, слід розуміти, що цей документ, як частина великої стратегії деокупації, наразі не є публічним», – додають у міністерстві.

27 липня 2020 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Дмитро Кулеба запросив Польщу долучитися до формату міжнародної платформи з деокупації Криму, створенням якої нині займається МЗС України.

В МЗС відповіли на низку запитань QHA:

Чому Україна пропонує стати одним з лідерів на кримській платформі саме Польщі та чи була на це якась офіційна реакція польської сторони?

«На думку МЗС, Польща могла б стати одним з лідерів як процесу створення, так і майбутньої діяльності платформи по Криму, враховуючи її багаторічну послідовну підтримку України у всіх питаннях, які стосуються відновлення нашої територіальної цілісності, а також зацікавленість та ініціативність на міжнародній арені стосовно проблематики у сфері регіональної безпеки.

Глава польського зовнішньополітичного відомства позитивно відзначив цю ініціативу України та запевнив, що польська сторона розгляне запрошення.

На «кримському майданчику» передбачається одна держава-лідер чи ми різним країнам пропонуємо рівноправне входження до нього? Скільки країн планується до нього залучити?

«Ми сподіваємося, що окрім Польщі, до складу платформи увійдуть і наші інші близькі міжнародні партнери у питаннях безпеки і відновлення територіальної цілісності. Ми очікуємо на підтримку діяльності платформи і з боку ЄС і НАТО.

Говорити про конкретну систему координації діяльності міжнародної платформи по Криму передчасно, оскільки ці питання мають бути погоджені з її учасниками. 

У перспективі, платформа по Криму, як міжнародний консультативно-координаційний формат, очевидно мала б бути відкрита для всіх держав, які вже засвідчили конкретний внесок у процес деокупації Криму, зокрема, що стосується запровадження ними кримських пакетів санкцій».

Чи хтось з країн вже відповів схвально і, можливо, представив своє бачення щодо роботи такого майданчика?

«Конкретні консультації з міжнародними партнерами з цих питань розпочнуться після завершення внутрішньодержавного обговорення всіх аспектів  пропозиції України про діяльність зазначеної платформи. На цьому етапі ми просуваємо ініціативу створення такої платформи під час двосторонніх зустрічей з її потенційними учасниками».

«Кримські новини» також попросили українських експертів прокоментувати залучення Польщі до лідерства в міжнародній платформі щодо Криму, відповівши на три запитання:

  • Чи є у Польщі бажання і важелі для ефективної участі в платформі по Криму?
  • Який формат був би оптимальним для міжнародного майданчика по Криму (один лідер чи кілька, «важковаговики» на кшталт Великобританії чи США, які мають відчутні важелі тиску на Росію, чи країни, які тверді в антиросійській позиції)?
  • Оцініть перебіг створення міжнародного майданчика по Криму. Чим нинішні політичні реалії в світі відрізняються від того, що було 3-5 років тому, і що треба брати зараз до уваги при його створенні?

    Пропонуємо відповіді професора політології Києво-Могилянської академії Олексія ГАРАНЯ

    «Не варто замикатись на одну країну…»  

    1. Якщо говорити про Польщу, як про одного з лідерів цього процесу (з деокупації Криму), то заява цілком реалістична і прагматична. У Польщі є послідовна позиція, ми знаємо ставлення Польщі взагалі до агресивних дій Росії, Польща неодноразово страждала сама від російської, а потім від радянської агресії, і тому дійсно, Польща може брати участь в платформі з деокупації Криму. При всіх проблемах, але Польща лишається нашим стратегічним партнером, вона – країна-член Євросоюзу та член НАТО.

    2. Зараз важко сказати, який вигляд повинен мати майданчик з деокупації Криму. Я вважаю, що там має бути кілька країн. Я б там бачив Великобританію, Німеччину, Швецію, очевидно, додав би туди якусь із мусульманських країн, Туреччина логічно там має брати участь. Не варто замикатись на одну якусь країну.  Звичайно, завжди є країни, які більш активно долучаються, і які менш активно. Якщо ми подивимось якісь міжнародні перемовини, то дуже рідко одна країна виступає в ролі якогось посередника, хоча таке теж буває. В даному випадку, коли йдеться про санкції міжнародного товариства проти Росії, то тут якраз має бути кілька країн.

    3. Перемовини по Криму – це багатосторонній процес. Я б ставився до заяв щодо створення платформи як до процесу – українська дипломатія шукає можливості. Нам рано прогнозувати, що з цього вийде і як саме це буде втілюватися.

    У нас є іноді таке бажання – ми чуємо, що щось сказали дипломати і одразу починаємо будувати навколо цього теорії і концепції. Хоча просто йде переговорчий процес, він завжди складний, це завжди якісь речі, які не договорюються, він дуже часто, особливо з чутливих тем, є закритим.

    Повний текст статті: Кримські новини