Половина українців допускає нормалізацію відносин з РФ за умови повернення Криму та Донбасу

Половина українців вважає, що відновлення нормальних відносин з РФ можливе, але у віддаленій перспективі та за виконання умов: зміна влади у РФ, деокупація Донбасу та повернення анексованого Криму Україні. Кожен четвертий громадянин вважає, що нормалізація не відбудеться ніколи.

Такі дані громадської думки озвучила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому немає чіткого розуміння, яку позицію має займати Україна щодо РФ. «За максимальне обмеження контактів, без будь-якого співробітництва – виступає 35%. За те, щоб зберігати обмежене співробітництво у критично важливих сферах, але не йти на компроміси щодо Донбасу та Криму виступає 28%», – розповіла вона.

Є і 15%, які виступають за пошук компромісів з РФ за будь-яку ціну. «Залишається велика кількість людей, які продовжують вірити у Митний союз та російський вектор. Від 13-17% по країні – підтримують вступ у Митний союз, 20% вважають, що Крим не має вертатися у склад України», – зазначив Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Однак, ставлення більшості українців до РФ є негативним та продовжує погіршуватися. «Це не сезонні коливання, це – глибинні зміни у суспільстві та соціальній ментальності, світобаченні людей, які у середньостроковій перспективі будуть впливати на характер відносин з РФ», – вважає Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

При цьому «дно» у двосторонніх відносинах ще не досягнуто. «Буде продовжуватися падіння товарообігу, протистояння у торгівельно-економічній, енергетичній сферах, також обмежувальні заходи, наприклад, на мовлення російських каналів та друковану продукцію, інформаційна війна буде посилюватися, кібервійна буде активна, градус протистояння переміщатиметься у міжнародні суди», – деталізував пан Пашков.

Не дивлячись на те, що українське суспільство своє ставлення окреслило, державна політика йому не відповідає. «Відсутнє стратегічне бачення щодо роботи з РФ. Величезним недоліком є відсутність сприйняття та поводження з РФ як з агресором. Ми говоримо, що це так, є постанови Верховної Ради, але ми не маємо закріплення цього у нормальному документі, який би визначав нашу зовнішню політику», – вважає Олександр Самарський, заступник голови Центру дослідження Росії, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ірані (2010-2014 роки).

ДИВИТИСЬ УКРАЇНСЬКОЮ

WATCH IN ENG