Підсумки вступної кампанії до вищих навчальних закладів за результатами ЗНО – 2010

Круглий стіл

Узагальнені результати експертного опитування

Експертне опитування  проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 31 серпня по 5 вересня. Усього було опитано 12 експертів.

Проект фінансується Міжнародним Фондом «Відродження».

Учасники круглого столу:

Ірина Бекешкіна — директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

• Лілія Гриневич – координатор напрямку «Суспільство змін», Фронт змін

Володимир Ковтунець — експерт Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні

Галина Сазоненко - ДиректорУкраїнського Гуманітарного ліцею ім.Т. Шевченка

Павло Полянський – керівник ГО «Центр освітнього моніторингу»

Олег Шаров - перший проректор університету "Крок"

Підсумки вступної кампанії до вищих навчальних закладів

за результатами ЗНО – 2010

Узагальнені результати експертного опитування

Експертне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 31 серпня по 5 вересня. Усього було опитано 12 експертів. 

1. Як би Ви в цілому оцінили вступну кампанію до ВНЗ 2010? Вона була кращою чи гіршою за вступну кампанію 2009 року? Які недоліки та переваги?

Оцінка вступної кампанії 2010 року суперечлива. Думки експертів поділилися:  

• «вступна кампанія 2010 року була успішною»;
• «в цілому, ЗНО-2010 проведено успішно, незважаючи на радикальні та невчасні зміни у моделі ЗНО»;
• «цьогорічна вступна кампанія мала багато нововведень які є недостатньо професійними і спровокували фактично нерівність доступу до вищої освіти»;
• «вступна кампанія 2010 р. була гіршою порівняно з 2009 р.»;   
• «порівнювати вступні кампанії 2010 і 2009 рр. не можна. Це були принципово різні умови проведення вступних кампаній»;
• «вступна кампанія до ВНЗ 2010 відбулася і це її головне достоїнство».

Аргументуючи свої протилежні оцінки, експерти посилалися на конкретні  реалії. 

Оцінка формування держзамовлення

Переваги кампанії у сфері формування держзамовлення:

У 2010 році державне замовлення для підготовки молодших спеціалістів становило 83,5 тис. місць, що відповідає збільшенню,  якщо порівняти  з минулим роком, на 23%, бакалаврів – 132 тис. місць (збільшено на 2%). За освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра на навчання  за кошти державного бюджету вступило 96% випускників-бакалаврів.

Недоліки кампанії у сфері формування держзамовлення:

Відсутність даних щодо обсягів державного замовлення на конкретні спеціальності у ВНЗ та закритість Міністерства освіти і науки України.

Оцінка системи «Конкурс»

Переваги кампанії

 Досягнуто високого рівня інформування абітурієнтів, їхніх батьків та громадськості про участь випускників у конкурсі завдяки функціонуванню оновленої інформаційно-пошукової системі «Конкурс», за інформацією якої до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації подано 1 млн. 102 тис. заяв, у 2009 році – 1 млн. 90 тис. заяв.

Недоліки кампанії

Недоліки в технічній підтримці функціонування системи, збільшення кількості ВНЗ, що ігнорували систему «Конкурс», поява в багатьох ВНЗ практики введення в систему недостовірних даних, що спотворює ідею її функціонування.

Оцінка роботи приймальних комісій вищих навчальних закладів

Переваги кампанії

Підвищився рівень дисциплінованості приймальних комісій вищих навчальних закладів.

Недоліки кампанії

Перевищення повноважень членами приймальних комісій та проблеми, що виникали через необізнаність працівників ВНЗ щодо чинних процедур, умов прийому тощо.

Оцінка взаємодії з громадськістю

Переваги кампанії

Посилено діалог з громадськістю завдяки роботі консультаційного телефону. Вступна кампанія 2010 року супроводжувалася меншою кількістю проблемних питань. Якщо у 2009 році на консультаційний телефон надійшло 2725 звернень, то  цього року - 1300, відповідно прийнято громадян - 200 і 157 осіб. Це свідчить про зростання довіри до  вступної кампанії.

Недоліки кампанії

На відміну від попередніх років Міністерство не зверталося до громадських організацій із закликом робити ретельний моніторинг вступної кампанії. Цього року інтерес з боку громадських спостерігачів вступу незрівнянно нижчий. На загал маємо факт апатії з боку громадськості до процедурних питань вступної кампанії.

Крім зазначеного, до переваг кампанії експерти віднесли:

• обмеження для пільговиків (визначення квоти для осіб, що мають право на позаконкурсний вступ).
• розширення доступу громадян до вищої освіти (допущення до участі у конкурсі вступників з оцінками менше 124 балів з непрофільних предметів за умови, якщо з профільних оцінки більше 170 балів)
• забезпечення рівності шансів при вступі на бюджетні місця (заяви на платні відділення приймалися лише після оприлюднення списків вступників, котрі зараховуються на державне замовлення)

Найбільш проблемні питання вступної кампанії 2010 року:

Загальнодержавний рівень

• Зміна Умов прийому напередодні кампанії, що поставило і ВНЗ, і вступників в екстремальні умови, викликало  збурення і нервозність в суспільстві.
• Стислість терміну порівняно з 2009 роком («скорочення терміну прийому документів до ВНЗ України призвело до значного перевантаження роботи приймальних комісій у навчальних закладах та формування черг»).  
• Некомпетентні втручання урядовців в процес проведення вступної компанії, («Реально не було потреби продовжувати прийом заяв. В результаті було скорочено строки на зарахування, і це привело до грубих порушень прав вступників»; «Невиправдане продовження прийому документів призвело до проблем з плановими відпустками працівників»).
• Відрив ЗНО від  оцінки знань у середній школі (у світовій практиці поєднуються випускні іспити у вигляді ЗНО, результати яких використовуються  для вступу до ВНЗ,  та тест загальної навчальної компетентності – як обов’язковий для вступу до ВНЗ).
• Відсутність даних щодо обсягів державного замовлення на конкретні спеціальності у ВНЗ та закритість Міністерства освіти і науки України.
• Технічні проблеми з доступом до Інформаційної системи «Конкурс».
• Незадовільна робота оперативних штабів, що створені на вимогу МОН в регіонах.
•  «Непрозорість» кампанії, недостатня інформаційна забезпеченість вже в процесі вступу. Для переважної більшості абітурієнтів процес  відбору та зарахування до навчальних закладів не був зрозумілим.

Рівень ВНЗ

• Необ’єктивність оцінювання знань абітурієнтів під час додаткових вступних випробувань: оцінка шкільного атестату та результатів зовнішнього незалежного оцінювання не завжди відповідала балу, отриманому на додатковому іспиті у ВНЗ, в результаті чого абітурієнти з 200 балами з тестування та золотою медаллю складали іспит на 124, а особи, які отримали 125 за профільний предмет ЗНО і мали досить посередні шкільні оцінки – покращили свій результат до 196. Таким чином топ-частина рейтингів зі спеціальностей, на яких проводились вступні випробування, оновилася на 2/3.
• Порушення окремими ВНЗ Умов прийому, що спотворило відбір за рейтинговими списками

Проблеми в роботі приймальних комісій

• Приймальні комісії не завжди надавали достовірні дані про абітурієнтів до ІС «Конкурс»: інформація про «липових» переможців олімпіад та Малої академії наук, про кількість осіб, що мають право вступати поза конкурсом, присутність у рейтингах осіб, які не подавали документи до конкретного ВНЗ;
• Приймальні комісії оприлюднювали списки рекомендованих не завжди вчасно та без повної інформації про абітурієнтів: відсутність посилань на пільги, позначок «вступ поза конкурсом», сумарного балу за ЗНО та атестат. Також ВНЗ відмовляють абітурієнтам в праві отримувати проміжні дані після 6 серпня про осіб, які надали оригінали документів до приймальних комісій.

• Приймальні комісії порушували вимоги щодо формування та коригування списку рекомендованих до зарахування, визначених Умовами прийому та роз’яснених листом МОН від 02.08.2010 №1/9-51 (зокрема не виконувалася норма, згідно якої не допускається зарахування осіб з нижньої частини списку лише тому, що вони вже подали оригінали документів).

Проблеми та пропозиції

Головною проблемою для України є відсутність ані у влади, ані у інституцій громадянського суспільства чіткої концепції самої вступної кампанії, стратегії щодо пов’язаних з нею заходів із проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, та й взагалі – з довготривалим забезпеченням якості середньої та вищої освіти.

Відсутній механізм виваженого вдосконалення системи ЗНО та системи вступу до ВНЗ (три роки вступу до ВНЗ за результатами ЗНО – це 3 принципово різні моделі вступу і три різні моделі ЗНО). При цьому, моделі визначаються не фахівцями (науковцями, педагогами), а адміністраторами, авторитарними методами, не спираючись на об’єктивні кількісні показники якості, а спираючись на політичну доцільність.
Не сформовано чітких комунікацій щодо цих питань між владою (перш за все – у особі регуляторно-дозвільного центрального органу виконавчої влади та  інших засновників вищих навчальних закладів), органами місцевої влади, що відповідають за освіту, самими вищими навчальними закладами, їх працівниками, інституціями громадянського суспільства та студентами і батьками; комунікативні лінії обговорення питань покращення якості освітніх послуг «засмічені» або другорядними, або взагалі «пропагандистськими» питаннями.

Можливі напрямки розв’язування проблем:

• Створити Національну Раду з питань оцінки та моніторингу якості освіти, головною з задач якої повинні бути розробка та вдосконалення моделі ЗНО і моделі вступу до ВНЗ, концепція національної системи моніторингу якості освіти, якості ЗНО, якості системи вступу до ВНЗ.
• Здійснити ґрунтовне обговорення наступних питань: Які цілі було досягнуто в процесі модернізації системи вступу до ВНЗ в  українській освіті? Які цілі взагалі ставилися та будуть ставитися у наступному? Як ця модернізація впливає на покращення якості освіти та, у подальшому – якості життя?
• Продовжити дослідження якості системи вступу до ВНЗ (у 2009-2010 навчальному році були проведені дослідження якості системи вступу до ВНЗ, які встановили точку відліку вимірювання  якості - ефективність, справедливість, громадське сприйняття).

2. Наскільки виправдали себе нововведення вступної кампанії-2010:

Врахування результату атестата у розмірі до 200 балів

Експерти констатують, що бал атестата як в минулі роки, так і в цьому році корелює з балами ЗНО, отже сама процедура врахування результату атестату не справила негативних наслідків на процес зарахування

Позитивні наслідки  врахування результату атестата:

• дозволяє отримати більш комплексну оцінку вступника
• стимулює вмотивованість старшокласників до вивчення усіх шкільних предметів   
• піднімає авторитет учителя середньої школи

Негативні наслідки  врахування результату атестата

• спотворює рівність доступу до вищої освіти через те, що  в різних загальноосвітніх навчальних закладах є різні критерії до оцінювання знань учнів
• створює ризик викривлення оцінок та загрожує моральному клімату в школах

Негативні наслідки  цьогорічної компанії

• додавання критерію за 2 місяці до закінчення навчального року  не давало можливості якісно покращити бал атестату за рахунок знань
• створило умови для маніпуляції оцінками (за даними МОН кількість медалістів порівняно із попереднім роком зросла у 1,5 рази)
•  сприяло можливостям хабарництва у середній школі
• погіршило умови для старшокласників, які навчалися у ліцеях, гімназіях з поглибленим вивченням предметів, та концентрувалися на профільних дисциплінах

Запропонована процедура переведення середнього балу атестата з 12 бальної у 200 бальну шкалу потребує, на думку експертів, перегляду.

Недоліки запропонованого алгоритму

• некоректним є сам принцип переведення оцінок, визначених за критеріальною шкалою (шкільна оцінка), у 200-бальну шкалу, яка використовується в ЗНО, як рейтингова
• запропоноване піднесення ваги середнього балу атестату не було обґрунтовано, що занадто підвищило  частку суб’єктивної складової в оцінюванні

Пропозиції

 Потрібно провести спеціальні дослідження (на основі моніторингу результатів зарахованих в цьому році абітурієнтів) для визначення того, в якій пропорції слід враховувати бал атестату. Слід отримати відповіді на низку запитань, серед яких експерти поставили такі: Чи можна проводити арифметичну операцію простого сумування оцінок зовнішнього незалежного оцінювання з результатами атестату? Враховуючи, що тестова оцінка зовнішнього незалежного оцінювання має рейтингову основу, чи можна використовувати одночасно результати зовнішнього незалежного оцінювання різних років? Це – однакові параметри, чи різні? Чи є обґрунтування для цієї операції також з педагогічних та юридичних позицій?

Обмеження кількості вишів, куди випускник може подавати документи  5-ма вишами, з 3 спеціальностей у кожному

Згідно з результатами оперативного моніторингу МОН, загальна кількість заяв, поданих  до вузів III і IV рівнів акредитації, після впровадження обмеження не зменшилася, у 2010 році було подано 1104 мільйонів заяв, у 2009 році ця цифра складала 1089 млн.

У вступній кампанії 2010 року взяли участь 570 270 абітурієнти. В середньому по Україні кожен з них подав до ВНЗ по 2 заяви, хоча були й такі, що подали 15 заяв (до 5 ВНЗ на 3 спеціальності в кожному).

Позитивні наслідки обмеження

• сприяло якісній організації вступної кампанії у приймальних комісіях насамперед найбільших національних університетів (у 2009 році деякі абітурієнти встигали подати заяви на 60 спеціальностей, чим перевантажували роботу приймальних комісій)
• сприяло чіткішій профорієнтації випускників шкіл, що в подальшій перспективі  матиме позитивний вплив на кваліфікований ринок праці та зменшить нецільові витрати коштів з державного бюджету, за які навчаються студенти на місцях держзамовлення.

Негативні наслідки обмеження

Для абітурієнтів

• обмеження доступності

Виходячи з рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 р. № 5-рп/2004 (справа про доступність і безоплатність освіти), в якому зазначено, що “доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право”, можна розглядати запропоноване обмеження щодо кількості закладів та спеціальностей як обмеження доступності.

• нерівність прав

Недосконалий механізм контролю за поданням документів не забезпечує рівність прав вступників (проблематично було фіксувати обмеження для вступників, які складали ЗНО в попередні роки і неможливо для тих, хто вступав за вступними випробуваннями)

Для вишів

• спрацювало проти малих державних та приватних ВНЗ, до яких вже не могли подати документи вступники, які використали право на подання документів до 5 ВНЗ
•  відсутність санкцій за порушення створює можливість для членів приймальних комісій брати дрібні хабарі.

Пропозиції

Загальні

Провести юридичну експертизу запропонованого обмеження, яка б відповіла на питання: Як зазначене обмеження корелює з правами людини? Яким законом було встановлено зазначене обмеження?

Не обмежувати кількість вишів взагалі, оскільки є обмеження вибором переліку вступних іспитів – абітурієнт не може складати більше 5 предметів ЗНО, а отже обмеження відбувається в процесі вибору ЗНО.

Технічні

Віднести до компетенції навчального закладу питання про вибір кількості напрямів підготовки (спеціальностей) в одному ВНЗ, або зняти це обмеження загалом

Обмежувати не кількість ВНЗ, а напрям підготовки, наприклад інженерний напрям чи медичний  чи гуманітарний

Запровадити зміни правил подачі документів, наприклад ввести електронну реєстрацію, за допомогою електронної черги людина б мала визначений час, коли вона приносить документи.

Впорядкувати процес проведення вступних випробувань та співбесід, щоб вступники могли врахувати можливість їх одночасного проведення у різних ВНЗ.

Подовжити час для зарахування, щоб дати можливість абітурієнтам однозначно визначитися.

Можливість здавати тести мовою навчання

Аргументи прихильників нововведення 

• створило правові підстави для здійснення перекладу тестових завдань мовами нацменшин,  що забезпечило виконання статті 10 Конституції України
• забезпечило створення рівних умов перевірки знань для учасників ЗНО, оскільки воно має проводитися тією мовою, якою вони навчалися

Аргументи противників нововведення 

• несе загрозу демотивації вивчення державної мови в школах з навчанням мовами національних меншин
• вступні тести до ВНЗ повинні складатися мовою викладання у ВНЗ, якою є державна мова – українська

Пропозиції прихильників

Доки держава не забезпечуватиме вивчення предметів по всій країні українською мовою, має бути дозволено здавати тести мовою навчання (за винятком обов’язкової української мови і літератури).

Таке право має бути забезпечено для усіх нацменших (на сьогодні в України викладання у школах ведеться російською, кримськотатарською, молдавською, польською, румунською, угорською, болгарською та словацькою).

Пропозиції противників

Мовою навчання у загальнонавчальних закладах мають складатися тести атестації у цих закладах, а  вступні тести до ВНЗ повинні складатися мовою викладання у ВНЗ, оскільки це є вибіркові, а не випускні тести, які мають відповідати програмі.

Можливість випускникам, що закінчили школу до 2007 року, вступати до вишів, не проходячи ЗНО

Позитивні наслідки

• розширено доступ громадян до вищої освіти, зокрема гарантовано право на доступність освіти тим випускникам,  під час навчання яких Державним стандартом не було передбачено освоєння «технологій педагогічного тестування”
• було залучено потенційних абітурієнтів, які хотіли стати студентами заочної форми навчання, але не вступали у минулі роки, оскільки зовнішнє незалежне оцінювання стало для них психологічною перепоною

Негативні наслідки

• створення додаткових преференцій для певної категорії осіб (тих, що навчатимуться заочно) порушують принцип рівного доступу до освіти громадян України
• існування загрози втрати порівнюваності оцінки знань, що створює нерівні умови участі в конкурсі для випускників різних років (“результати зовнішнього оцінювання різних років сьогодні в Україні не співмірні, тому не можна порівнювати ці результати між собою”)
• надання можливості вступати до ВНЗ непідготовленим абітурієнтам
• можливість відновлення дрібного хабарництва у ВНЗ (“є приклад, коли екзаменаторам принесли списки вступників  із проставленими «потрібними» балами”).

Пропозиції

Дозволити доскладання частини дисциплін для вступу без відриву від виробництва (у попередні роки більшість вступників складала ЗНО з двох предметів, зараз необхідні три предмети)

Ввести для заочників обов’язковий тест Загальної Навчальної Компетентності, можливо, обмежитись при вступі єдиним тестом.

Встановити принцип: через три роки після закінчення школи надавати  право вступати на навчання без відриву від виробництва за вступними випробуваннями.

Передбачити при подальшій розробці тестів можливість порівняння сертифікатів різних років

3. Що слід зробити аби поліпшити систему відбору найкращих студентів до ВНЗ?

Загальні пропозиції, пов’язані з принципами формування контингенту студентів у вишах, ґрунтуються на необхідності реформування державного фінансування вищої освіти, в ході якого слід

• обґрунтувати принципи формування держзамовлення, які дозволять подолати невідповідність структури держзамовлення потребам ринку праці, система ВНЗ повинна стати органічною для потреб виробництва і суспільства
• поєднати процес держзамовлення з процесом працевлаштування випускників
• впровадити прозорий і конкурсний розподіл державного замовлення між ВНЗ
• дати можливість розміщувати держзамовлення не лише у державних, а й у приватних ВНЗ, виходячи з конституційної норми про рівність форм власності.

Висловлювалась також пропозиція

• зробити систему вищої освіти платною із наданням вступникам широкого спектру кредитів і прогресивної фінансової підтримки під час навчання

Пропозиції щодо ЗНО

Ключовим моментом є необхідність закріпити зовнішнє незалежне оцінювання знань та умінь осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, на законодавчому рівні

 Зміни, потрібні в існуючій системі ЗНО

• удосконалити тестові завдання і методику шкалювання результатів
• запровадити тест здатності до навчання (тест загальних навчальних компетентностей)

Пропозиції щодо  зарахування пільгових категорій

• відмовитися від інтелектуальних пільг і запровадити соціальні пільги при вступі
• замінити прийом поза конкурсом додаванням певним категоріям вступників додаткових (бонусних) балів
• визначити, кого саме ми відносимо до найкращих абітурієнтів (вищі конкурсні бали чи переможці  олімпіад)

Пропозиції щодо  критеріїв зарахування мають суперечливий характер

Частина експертів пропонують розширити критеріальну базу, зокрема підключивши до процесу відбору виші (“у вдосконаленні системи прийому вирішальну роль повинні грати університети, які мають забезпечувати справжню університетську автономію”).

• використовувати комплексний критерій, який утворено на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, урахування середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала випробування вищого навчального закладу
• дати право ВНЗ запроваджувати вагові коефіцієнти для обчислення конкурсного бала за даними ЗНО та бала атестата

Інші експерти наголошують на необхідності виключити суб’єктивні фактори

• зменшити вагу  балу атестата (“не може бути такою високою і становити 25%”)
• відмовитися від вступних іспитів, які проводять самі виші

На їхню думку,  ці нововведення знецінюють результати ЗНО, а отже постає питання: “Чи перспективні такі витрати на зовнішнє незалежне оцінювання які несе держава, бо це достатньо дорога процедура?”

Пропозиції щодо аналізу результатів вступної компанії 2010 року

• У зв’язку з випадками передачі недостовірних даних до ІС «Конкурс», передбачити адміністративну відповідальність для членів приймальних комісій, що може позитивно вплинути на якість роботи з інформацією та попередити порушення.
• У зв’язку з поширеною практикою необ’єктивного оцінювання знань абітурієнтів під час творчих іспитів, МОН провести системний моніторинг відповідності балів внутрішньо університетських випробувань оцінкам за результатами зовнішнього незалежного тестування та середнього балу атестату. В разі відхилення кореляції балів більш ніж на 0,51, організувати широке громадське обговорення процедур проведення таких випробувань, які б мінімізували суб’єктивний або корупційний фактор.
• МОН та правоохоронним органам перевірити інформацію про обов’язкові «благодійні внески» на рахунки ВНЗ, які змушують сплачувати батьків під час вступної кампанії.

Пропозиції щодо підготовки та проведення вступної компанії 2011 року

• МОН запланувати та передбачити в нових Умовах прийому на 2011 рік початок вступної кампанії не пізніше 1 липня. Таким чином, абітурієнти матимуть можливість відпочити після зарахування, а члени приймальних комісій – реалізувати своє право на відпустку.
• МОН передбачити перевірку правил прийому на 2011 рік кожного ВНЗ кваліфікованими юристами.  Адже  цьогорічні правила подекуди суперечили Умовам прийому.
• надати право Українському центру оцінювання якості освіти, враховуючи побажання абітурієнтів та результати зовнішнього оцінювання, направляти їх на навчання за державним замовленням до конкретних вищих навчальних закладів

• передбачити попередню он-лайн реєстрацію абітурієнтів та формувати «електронні черги». Таким чином абітурієнти зможуть завчасно повідомляти про свою готовність взяти участь у конкурсі до конкретного ВНЗ, а приймальні комісії прогнозуватимуть, яка кількість технічного персоналу необхідна для роботи з ними. Крім того, в порядку формування черги передбачити он-лайн повідомлення для зареєстрованих про час та день прийму їх документів.

• проаналізувати можливості запровадження в 2011 році прийому документів від абітурієнтів через мережу Інтернет. Взяти до уваги можливі небезпеки. Адже  в Україні відсутній електронний документообіг та електронний підпис, тож, інформація, яка надходить на електронну пошту не є офіційною. Крім того, може повторитися практика надання абітурієнтами фальшивих медичних довідок чи інших документів, достовірність яких практично неможливо перевірити. Якщо запроваджувати таку систему, потрібно використовувати інтегровані електронні бази даних: медичних довідок, цільових направлень, документів, що підтверджують належність до пільгових категорій (сиріт, дітей загиблих шахтарів, чорнобильців тощо). Для цього до вступної кампанії потрібно залучити Міністерство охорони здоров’я, Міністерство праці та соціальної політики, обласні державні адміністрації тощо.
• чітко прописати правила проведення процедури зарахування, визначити процедуру розподілу вакантних місць, які залишаються у розпорядженні приймальної комісії після того як відомо, хто з рекомендованих до зарахування абітурієнтів подав документи саме до цього закладу. Забезпечити процедуру зарахування чітко у відповідності з рейтингом абітурієнтів.

4. Оцінка пропозиції  щодо скорочення кількості ВНЗ. За яким механізмом це має відбутися?

Експерти зауважують, що питання про реформу ВНЗ в контексті скорочення кількості вишів обговорюється в Україні вже кілька років, проте її гальмувало насамперед небажання адміністрацій ВНЗ втратити роботу та контроль над коштами (“наприклад, в Луганську два національних класичних університети. Але вольове формальне закриття чи об’єднання може дати результат лише в системі Міноборони або МВС. В інших міністерствах вистачить лобістів, щоб процес зупинити”).

.Статистичні відомості, що кількості вишів, що їх наводять експерти, суперечливі:

• в Україні за різними даними від 500 до 826 ВНЗ
• сьогодні маємо 800 – 900 навчальних закладів
• мережа діючих у державі вищих навчальних закладів – 861, 455 з яких підпорядковані 35 міністерствам і відомствам

Непрямим свідченням надмірної кількості вишів можна вважати статистику щодо середньої чисельності студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Останніми роками чисельність студентів у вищих навчальних закладах навіть при збільшенні кількості спеціальностей, не зростала, а в ряді випадків, навіть зменшувалася. На сьогодні

• в Україні вона становить 6,7 тисячі осіб
• в країнах з ідентичними демографічними умовами середня кількість студентів університету становить, наприклад, в Іспанії — 22 тисячі, в Італії — 23 тисячі, у Словенії — 8 тисяч.

Водночас сама по собі кількість студентів у виші не є вирішальним показником, на який слід орієнтуватися в ході запланованої оптимізації мережі ВНЗ.  Як зазначають експерти, в Проекті закону «Про вище освіту» пропонується вважати університетами тільки ті заклади які мають не менше 6 тис. студентів, але у Гарварді їх близько 5 тис., отже Гарвард по цим міркам мав би втратити статус університету. Світовий досвід свідчить, що хоча приватні заклади є меншими від масових державних університетів, в них можуть бути створені кращі можливості для навчання та наукових досліджень (у розвинених країнах рейтинги часто очолюють приватні університети).

Більш об’єктивну картину дає аналіз результатів вступної кампанії. Експерти констатують, що в Україні є майже 200 ВНЗ, освітніми послугами яких не користуються попитом в абітурієнтів

• 118 вищих навчальних закладів прийняли від 498 до 100 заяв абітурієнтів;
• 78 ВНЗ – від 99 до 1 заяви.

На сьогодні офіційна позиція держави щодо скорочення кількості ВНЗ сформульована у затвердженому Урядом  Плані заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №1728-р), де прямо передбачено «підготувати пропозиції щодо оптимізації мережі державних вищих навчальних закладів шляхом централізації управління ними, утворення багатопрофільних регіональних університетів».

Загалом експерти підтримують цю ідею, проте зауважують, що слід чітко зрозуміти, що

• скорочення не призведе автоматично до підвищення якості освіти
• скорочення дозволить лише оптимізувати (сконцентрувати) державні кошти, що спрямовуються на вищу освіту

Водночас експерти підкреслюють, що

• без зміни системи державного фінансування скорочення кількості ВНЗ малоймовірне

Процедура ліквідації (реорганізації) ВНЗ має бути прозорою, а рішення варто приймати враховуючи такі показники як

• висновки державної атестаційної комісії

• оцінку конкурентоздатності випускників на ринку праці

• відмову абітурієнтів навчатися у слабких ВНЗ

Пропозиції щодо здійснення реорганізації

Управління у галузі вищої освіти необхідно сконцентрувати в спеціально уповноваженому  центральному  органі виконавчої влади у галузі освіти і науки, а  система органів виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади повинна бути звужена.

Треба переглянути вимоги до акредитації, взявши за основу рейтингове оцінювання ВНЗ за системою ЮНЕСКО. Визначити 200 найкращих і їх залишити. Всі, хто не входить в рейтинг мають бути закриті.

Не слід обмежуватися в ході акредитації суто формальними показниками, що може привести до зловживань, приписок тощо. Натомість ефективним механізмом може бути зовнішня оцінка якості вищої освіти, наприклад введення в Україні стандартизованих зовнішніх професійних екзаменів на рівні спеціальності.

Кількість вищих навчальних закладів потрібно скорочувати шляхом позачергової атестації, основною складовою якої повинен стати державний аудит (зовнішнє незалежне оцінювання) рівня підготовки їхніх випускників.

Слід провести акредитацію підготовки непрофільних фахівців у спеціалізованих ВНЗ (“політехнічний готує юристів, нехай готують інженерів, транспортний університет готує юристів, економістів, нехай готує транспортників”)

Реорганізація має бути відкритою. Слід створити відкриту автоматизовану інформаційну систему (АІС) «ВНЗ України», в якій у режимі онлайн будуть відслідковуватись показники якості функціонування ВНЗ (за відповідними до світової практики індексами). Дані такої системи повинні слугувати основою для акредитації ВНЗ та вибору ВНЗ абітурієнтами.