Перший рік Президента Віктора Януковича

Круглий стіл

• Ірина Бекешкіна –директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,
• Ігор Жданов - президент аналітичного центру "Відкрита політика",
• Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова,
• Володимир Фесенко – голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
   

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 10-20 лютого 2011 року провів експертне опитування «Перший рік Президента Віктора Януковича». Метою опитування було з’ясувати думку експертного середовища стосовно першого року діяльності Президента Віктора Януковича. Критеріями оцінки слугувала Стаття 1 Конституції України, де Україна визначається як «суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Усього було опитано 51 експерт.

• Експерти в цілому негативно оцінили діяльність Віктора Януковича у перший рік на посаді Президента. За 10-бальною шкалою він отримав 2.9 бала.
• Основні зміни, що відбулися в Україні за перший рік президентства Віктора Януковича, мали переважно негативне забарвлення. Найбільшу критику експертів викликали  політично вмотивовані переслідування представників опозиції та тиск, який влада чинила на представників громадянського суспільства, в тому числі учасників підприємницьких акцій протесту.
• Чималу критику з боку експертів отримало й згортання демократичних прав і свобод, зокрема свободи слова та права громадян на мирні зібрання.
• Ще однією важливою тенденцією експерти назвали концентрацію влади в руках Президента та створення жорсткої виконавчої вертикалі, що, на їхню думку, мало як негативні, так і певні позитивні моменти. Водночас, методи створення більшості в парламенті та робота парламенту в цілому дістали суто негативні оцінки, адже це засвідчило втрату законодавчим органом своєї самостійності.
• Повернення до Конституції 1996 року за рішенням Конституційного суду також було оцінено дуже негативно, адже це відбулося з грубим порушенням чинного законодавства та внаслідок політичного тиску на суд.
• Критичних відгуків дістав новий напрямок гуманітарної політики влади, яка, на переконання експертів, стала антиукраїнською. Намагання змінити зміст підручників з історії України, заперечення Голодомору, нівелювання ролі української мови та загальне розмивання української національної ідентичності були її найважливішими проявами.
• Експерти не побачили реальної боротьби з корупцією протягом першого року президентства Віктора Януковича попри декларовані ним заяви. Натомість, її рівень лише зріс.
• Проведена судова реформа також отримала негативні відгуки, адже посилила залежність судової системи від виконавчої гілки влади.
• На міжнародній арені експерти відзначили переорієнтацію України в бік Росії, що було оцінено здебільшого негативно, адже це призвело до певного підпорядкування України національним інтересам Росії. Найбільше критики викликало підписання харківських угод, які подовжили термін перебування російського Чорноморського флоту на території Севастополя і, таким чином, частково обмежили суверенітет України.
• Поміж небагатьох позитивних змін за перший рік президентського терміну Віктора Януковича експерти відзначили прискорення темпів підготовки до Євро-2012, декларування владою необхідності проведення реформ, прийняття закону про доступ до публічної інформації та посилення самоорганізації населення.
• Експерти в цілому негативно оцінили стан ключових індикаторів розвитку України на час річниці інавгурації Віктора Януковича. За 10-бальною шкалою найнижчу оцінку дістала гуманітарна політика влади (1.7), натомість стан корупції експерти оцінили як вкрай високий (8.9). Низькі оцінки здобули також рівень дотримання законності (2.4), соціальна політика влада (2.6), обстоювання інтересів України на міжнародній арені (2.6), стан свободи підприємництва (3), економічна ситуація (3.1), рівень демократії (3.2) та стан свободи слова (3.8).
• Відповідаючи на запитання, що б вони зробили на посаді Президента у першу чергу, експерти виокремили декілька пріоритетних рішень.  По-перше, проведення реальної боротьби з корупцією; по-друге, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу; по-третє, внесення змін до Конституції та проведення судової реформи; по-четверте, здійснення низки реформ у соціальній та гуманітарній сферах; по-п’яте, обмеження влади олігархів та проведення люстрації політичної верхівки. Крім того, експерти звернули увагу на те, що влада повинна прислухатися до опозиції та представників громадянського суспільства під час вироблення та прийняття важливих рішень.

1. Як би Ви оцінили діяльність Віктора Януковича у перший рік на посаді Президента? («0» - дуже погано, «10» - дуже добре)

2. Назвіть, будь ласка, 10 змін, що відбулися в Україні у перший рік президентства Віктора Януковича, які Ви вважаєте найбільш важливими для країни.

Абсолютна більшість експертів згадували тенденції першого року президентства Віктора Януковича в негативному ключі.

Найбільше їхню увагу привернули переслідування та репресії з боку влади (37 експертів). 31 експерт відзначив політично вмотивовані переслідування представників опозиції, оцінивши їх суто негативно. У цьому контексті експерти також вказали на відкриття кримінальних справ проти учасників підприємницьких акцій протесту та тиск на активістів громадянського суспільства.

Украй негативної оцінки від експертів отримало обмеження основних прав і свобод (28 експертів). Найбільше ситуація погіршилася, на думку експертів, у сфері свободи слова, яка зазнала серйозних утисків за перший рік президентського терміну Віктора Януковича. В результаті право ЗМІ критикувати владу було суттєво обмежено, з’явилися непоодинокі випадки цензури, зокрема, на телебаченні. Занепокоєння в експертів викликало й обмеження права громадян на мирні зібрання.

Важливою зміною, що відбулася в перший рік президентства Віктора Януковича, експерти також назвали концентрацію влади та створення жорсткої виконавчої вертикалі (27 експертів). При цьому відносна більшість їх (11) оцінила цей процес негативно, вказавши на те, що він призвів до узурпації влади в руках Президента та зведення до мінімуму конкуренції між гілками влади. Водночас 8 експертів побачили в цьому позитивну тенденцію, яка дала змогу покращити ефективність державного управління та реалізації державної політики, а ще 8 із них вказали як на позитивні, так і на негативні сторони цього процесу.

Не залишився поза увагою експертів і процес створення більшості в парламенті та формування на її основі уряду (16 експертів). На їхню думку, внаслідок того, що він відбувся через прямий підкуп чи шантаж депутатів, легітимність законодавчого органу суттєво похитнулася. Крім того, результати діяльності парламенту за перший рік президентства Віктора Януковича продемонстрували, що законодавчий орган фактично перетворився на інструмент глави держави, повністю втративши свою самостійність.

Експерти також звернули увагу на переорієнтацію зовнішньої політики України в бік Росії (18 експертів). Таку зміну зовнішньополітичного вектора було оцінено переважно негативно, адже вона, на думку експертів, призвела до підпорядкування українських національних інтересів інтересам Росії. У рамках відносин із Росією багато експертів згадали підписання харківських угод (27 експертів), згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території Севастополя було подовжено до 2042 року. На думку експертів, це призведе до посилення впливу Росії на Кримському півострові, а в перспективі – й до обмеження суверенітету України. У межах зовнішньої політики експерти також негативно оцінили відмову України від членства в НАТО (8 експертів) та загальне погіршення міжнародного іміджу України (8 експертів).

Ще однією суттєвою зміною української політичної системи стало скасування Конституційним судом конституційної реформи 2004 року та повернення до Конституції зразка 1996 року (26 експертів). Абсолютна більшість експертів оцінила відновлення старої Конституції негативно, пояснивши свою позицію нелегальністю та нелегітимністю рішення Конституційного суду, який виконав політичне замовлення Президента. Зовсім незначна кількість (4) експертів, проте, побачила у зміні форми правління також і певні позитивні моменти, а саме – розширення повноважень глави держави.

21 експерт відзначив антиукраїнську гуманітарну політику, яку проводила влада на чолі з Президентом. Зокрема, багато нарікань викликали призначення міністром освіти і науки Дмитра Табачника та його кроки на цій посаді, в тому числі намагання переписати підручники з історії України. Критику експертів також дістала політика нівелювання значення української мови, заперечення Голодомору на офіційному рівні, сприяння поляризації українського населення та розмивання української національної ідентичності. На думку експертів, у багатьох випадках гуманітарна політика нової влади прямо відповідала інтересам Росії.

Значну увагу експерти приділили також декларованій Президентом боротьбі з корупцією (18 експертів). Однак більшість із них зауважила, що, попри заяви глави держави, рівень корупції за перший рік президентства Віктора Януковича лише зріс. Це проявлялося, зокрема, в призначеннях на державні посади за особистими преференціями, та непрозорих тендерних процедурах. Крім того, експерти висловили жаль з приводу скасування пакету антикорупційних законів, які мали вступити в силу з 1 січня цього року.

Повністю негативно експерти відгукнулися про проведену судову реформу (18 експертів), внаслідок якої судова гілка влади значною мірою втратила свою незалежність та була підпорядкована виконавчій владі. Утрата довіри до судів була також підсилена політично вмотивованою роботою Конституційного суду та використанням владою судів різних інстанцій у боротьбі з політичними опонентами та окремими ЗМІ. Переважно негативну оцінку дістали й інші реформаторські ініціативи влади. Так, більшість експертів критично оцінили зміни до виборчого законодавства (12 негативних оцінок), ухвалений Податковий кодекс (8 негативних і 1 позитивна оцінка) та адміністративну реформу (4 негативні та 2 позитивні оцінки).

Критику з боку експертів викликала загальна тенденція до згортання демократії та встановлення авторитарного режиму (14 експертів), яка була результатом вищезгаданих процесів, та утиски малого й середнього бізнесу на користь великого бізнесу (13 експертів).

Серед небагатьох позитивних зрушень за перший рік президентського терміну Віктора Януковича експерти відзначили затвердження за Україною права проводити чемпіонат Європи з футболу 2012 року та прискорення темпів підготовки до нього (6 експертів), декларування владою необхідності проведення реформ, прийняття закону про доступ до публічної інформації та підвищення рівня самоорганізації населення для захисту власних інтересів (по 5 експертів).

3. Як Ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні? («0» - дуже погана, «10» - дуже добра)

4. Як Ви оцінюєте рівень демократії в Україні? («0» - дуже низький, «10» - дуже високий)

5. Як Ви оцінюєте стан свободи слова в Україні? («0» - дуже поганий, «10» - дуже добрий)

7. Як Ви оцінюєте рівень дотримання законності в Україні? («0» - дуже низький, «10» - дуже високий)

8. Як Ви оцінюєте рівень корупції в Україні? («0» - дуже низький, «10» - дуже високий)

9. Як Ви оцінюєте рішення влади у міжнародній царині з позицій обстоювання національних інтересів держави? («0» - повністю негативно, «10» - повністю позитивно)

10. Як Ви оцінюєте соціальну політику влади? («0» - повністю негативно, «10» - повністю позитивно)

11. Як Ви оцінюєте гуманітарну політику влади? («0» - повністю негативно, «10» - повністю позитивно)

12. Уявіть собі, що Ви стали Президентом України. Що б Ви зробили у першу чергу, які рішення запропонували?

Серед основних кроків експерти виокремили, передусім, необхідність проведення реальної боротьби з корупцією (16 експертів), зокрема, прийняття скасованого парламентом пакету антикорупційних законів та законодавче закріплення необхідності декларування видатків чиновниками та їхніми родичами.

Другим важливим завданням є також сприяння розвитку малого і середнього бізнесу   – зменшення адміністративного та податкового тиску на малий і середній бізнес, а також відповідна оптимізація податкової системи (15 експертів). «Лояльність до малого і середнього бізнесу, більша жорсткість до умов ведення великого бізнесу у напрямі його прозорості та ліквідації схем втечі від податків».   

Потребу в проведенні конституційної реформи відзначили 12 експертів; при цьому дехто з них вказав на необхідність створення компетентної та незалежної від політичного тиску Конституційної асамблеї. Стільки ж експертів висловили думку про нагальність здійснення судової реформи заради створення незалежної судової гілки влади. Деякі експерти вважали за необхідне введення суду присяжних.

9 експертів звернули увагу на необхідність відокремлення бізнесу від політики шляхом обмеження влади олігархів, розслідування справ незаконної приватизації, активнішої роботи Антимонопольного комітету. При цьому 7  експертів наголосили на необхідності  проведення  люстрації представників політичної верхівки, незалежно від їх партійної приналежності, а також корінного оновлення складу судової влади та силових структур.  

Оптимізувати виконавчу вертикаль та систему публічної службив рамках адміністративної реформи запропонували 7 експертів. Про необхідність проведення пенсійної реформи заявили 5 експертів, територіальної реформи – 4 експерти, реформи виборчої системи, аграрної реформи, реформи освіти та реформи медицини – по 3 експерти.

Експерти також наголосили на необхідності припинити політичні переслідування представників опозиції та загалом надати їй більше прав (6 експертів). Окрім того, експерти наголосили на необхідності  максимального залучення громадянського суспільства та експертного середовища до вироблення держаних рішень та здійснення контролю за діями влади (5 експертів): «Розширення прав громадських організацій у сфері контролю за діями влади (особливо – у сфері використання бюджетних коштів та формування бюджетів усіх рівнів) та створення системи негайного реагування на виявлені зловживання (правоохоронними органами, наприклад)».

Потреба в модернізації економіки також є очевидною для експертів, однак щодо моделей бажаної економічної політики їхні думки розійшлися: 4 експерти віддали перевагу ринковій моделі, у той час як 2 експерти висловили переконаність у необхідності більшого втручання держави в економіку.

У зовнішній політиці експерти наголосили на потребі відновлення курсу на вступ у НАТО (4 експерти) та денонсування харківських угод (2 експерти).

1. Антипович Олексій
2. Бекешкіна Ірина
3. Беліцер Наталія
4. Березовець Тарас
5. Биченко Андрій
6. Боренько Ярина
7. Буроменський Михайло
8. Вишняк Олександр
9. Вінніков Олександр
10. Гарань Олексій
11. Гонюкова Лілія
12. Горбань Юрій
13. Грабовський Сергій
14. Гребенчук Юрій
15. Дуцик Діана
16. Жданов Ігор
17. Зам’ятін Віктор
18. Климпуш-Цинцадзе Іванна
19. Конончук Світлана
20. Котигоренко Віктор
21. Лещенко Сергій
22. Луканов Юрій
23. Ляпін Дмитро
24. Ляшенко Олексій
25. Лігачова Наталя
26. Макєєв Сергій
27. Марциновський Анатолій
28. Міщенко Михайло
29. Несенюк Микола
30. Палій Олександр
31. Перепелиця Григорій
32. Полуйко Василь
33. Понамарчук Дмитро
34. Попов Ігор
35. Потєхін Олександр
36. Резнік Олександр
37. Рибачук Олег
38. Рябчук Микола
39. Солодкий Сергій
40. Солоненко Ірина
41. Стегній Олександр
42. Стоякін Василь
43. Ткачук Анатолій
44. Тодоров Ігор
45. Толкачов Олексій
46. Харченко Ігор
47. Чайка Роман
48. Чумак Віктор
49. Штукарін Сергій
50. Яворський Володимир
51. Якименко Юрій