Парламентські вибори 2019: рейтинги партій, електоральні настрої українців

Опитування
Перегляди: 12171
26 червня 2019

Загальнонаціональне опитування було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.
Для порівняння наводяться результати опитувань, проведених у різний час Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з партнерами по Соціологічному консорціуму – Київським міжнародним інститутом соціології та Центром Разумкова.

  • Переважна більшість  громадян  (81%) має намір взяти участь у парламентських виборах України: 51% у цьому впевнені і ще 30% візьмуть участь «скоріше за все». За віком, на відміну від попередніх виборів, не виявлено істотної відмінності у готовності брати участь у виборах. Найменша готовність брати участь у виборах виявилася серед молоді до 30 років (впевнені у своїй участі у виборах 45% і візьмуть участь «скоріше за все» – 34%), а найбільша готовність – серед громадян, старших за 60 років (відповідно, 68% і 22%).   Серед регіонів найвищу готовність взяти участь у виборах висловили респонденти із  Центрального та Південного регіонів і  нижчу – на Донбасі.
     
  • Лідером виборчих перегонів з великим відривом є Партія «Слуга народу» (33,6% серед усього населення і 42,7% серед тих, хто піде на вибори і визначився з вибором). Долають виборчий бар’єр партії «Опозиційна платформа «За життя»  (9,5% серед усіх і 10,5% серед тих, хто визначився),  «Батьківщина» (9,3% серед усіх і 10,2% серед тих, хто визначився);  «Європейська солідарність» (відповідно, 8,9% серед усіх і 9,8% серед тих, хто визначився);  «Голос» (5,8% серед усіх і 6,4% серед тих, хто визначився).

    На межі проходження  партія «Сила і честь» (4,1% серед усього населення і 5,2% серед  тих, хто визначився з вибором).
    Ще має шанси досягти потрібного результату партія  «Громадянська позиція» (3,7% серед усіх і 4,1% серед тих, хто визначився.
    Перспективи інших політичних сил потрапити до Верховної Ради можна оцінити як мінімальні.

За регіонами:

Партія «Слуга  народу»  є лідером в усіх регіонах. Найбільше готові підтримати партію на Півдні (55% серед тих, хто збирається голосувати), на Сході  «Слуга народу»   має 42%, У Центрі – 35%, на Заході – 32%.

Партія «Опозиційна платформа «За життя» найкращий результат має на Сході (19%) та на Півдні (14%). Натомість її значно менше підтримують у Центральному регіоні ( 6,7%) і майже не підтримують на Заході (1,2%).

За партію «Батьківщина» найбільше готові проголосувати в Центральному регіоні (13,1%), проте й у інших регіонах партія має прохідний результат: 8,3% на Заході, 7% на Півдні, 5,2% на Сході.

Партія «Європейська солідарність» має найбільшу підтримку в Центральному (12,4%) та Західному (10,9%) регіонах і отримує непрохідні відсотки у Південному (3,3%) та Східному (4,2%) регіонах.

Партія «Голос» має високу підтримку у Західному регіоні (13,4%) і значно меншу – у Центральному (4,4%) й зовсім незначну – на Півдні (1,3%) та Сході (2,6%). 

За віком:

У віковому розрізі політичні сили можна поділити на ті, які підтримує більшою мірою молодь, і ті, які мають більшу підтримку від старшого покоління. До партій, яким більше симпатизує молодь, слід віднести в першу чергу партію «Слуга народу»: за неї  готові проголосувати 57% молоді віком до 30 років, далі із зростанням віку виборців підтримка дещо спадає, і серед виборців віком 50–59 років і старших за 60 років відсоток голосів становить  27% і 29%. Проте  навіть у цій старшій групі виборців «Слуга народу» є явним лідером.

До політичних сил, яким симпатизує більше старше покоління, слід віднести насамперед партію «Опозиційна платформа «За життя», за яку готові віддати свій голос 16,4% тих, кому за 60 років і лише 3,5% молоді до 30 років. Переважає старший електорат і серед симпатиків партії «Батьківщина»: у  групі 50–59 і старше 60 років за цю партії готові проголосувати 13% виборців, а серед наймолодших – лише 4,5%.

Непогані відсотки старшого електорату має й партія «Сила і честь» – 7%  серед виборців, старших за 50 років, от тільки серед молодших підтримка значно нижча за виборчий бар’єр.  

Більш рівномірно у віковому розподілі представлений електорат партії  «Європейська солідарність»: 8–10% майже в усіх вікових групах, за винятком наймолодших (6%).

Партія «Голос», навпаки, має  приблизно однакову підтримку в усіх вікових групах виборців (68%), за винятком найстарших, де за цю партію готові віддати свій голос лише 3,5% виборців.

  • У виборчих симпатіях чоловіків і жінок істотних відмінностей немає.
     
  • Вперше після 2005 року більшість громадян вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі –  у цьому переконані 41% громадян проти 35,5% тих, хто вважає напрям руху країни неправильним.   Півроку тому, у грудні 2018 року лише 18% громадян були впевнені у правильному поступі країни, а 70% вважали напрям розвитку неправильним.
     
  • Серед регіонів найбільше впевнених у тому, що Україна йде правильним шляхом, на Заході –  50%, протилежну точку зору мають 30%. Дещо переважає позитивний погляд на напрям розвитку країни й на півдні – 39%, а 33% впевнені в протилежному. Майже діляться думки на Сході: 39% вважають, що напрям розвитку правильний і 40% –  що ні, та у Центральному регіоні, відповідно, 38% і 36%. 
     
  • Найбільш оптимістично сприймає дійсність  молодь: серед молоді віком до 30 років 50% вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, не згодні з цим 30% їхніх ровесників. Далі з віком  позитивних відчуттів меншає:  у віковій групі 30–39 років певні в правильному напрямі розвитку подій в Україні 43%,  протилежну думку мають 34%, у віковій групі 40–49 років, відповідно, 41% і 35%,  у віковій групі  50–59 років  вже переважає песимізм: лише 33% певні, що Україна розвивається в правильному напрямі, а 42% впевнені у протилежному, а у групі тих, кому за 60 років, думки розділилися: 38% вважають, що вектор розвитку правильний, а 40% – що ні. 
     
  • Виборців тих чи інших політичних сил можна поділити на оптимістів та песимістів. Оптимістично сприймають нинішню ситуацію виборці двох політичних сил – партії «Слуга народу», де 61% вважають нинішній напрям розвитку країни правильним (не згодні 20,5%) та партії «Голос» (51,5% виборців певні у правильності  напряму розвитку і 28% – ні).
     
  • Найбільш песимістично налаштовані виборці партії «Опозиційна платформа «За життя», серед яких 58% вважають напрям розвитку країни неправильним і лише 23% – правильним. Серед виборців партії «Європейська солідарність» теж переважає впевненість у неправильності  напрямку (49%  проти 26%). І серед виборців «Батьківщини» теж дещо переважає впевненість у хибності напряму розвитку подій: 42% – за «неправильність» і 34% – за «правильність».   
     
  •  Порівняно з травнем 2018 року  вдвічі (з 17 до 34%) зросла кількість громадян, які вважають, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років і водночас удвічі зменшилася кількість тих, хто вважає, що Україна взагалі не здатна подужати проблем та труднощів – з 19% до 9%.   

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ  

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024