Події
Перегляди: 1218
15 серпня 2023

Освіта під час війни: настрої та преференції українців проаналізували експерти

Як українці ставляться до дистанційної освіти в умовах війни і що думають про стан безпеки освітніх закладів,  як оцінюють ЗНО/НМТ і чи підтримують його скасування на час воєнних дій, чи стикалися вони із «добровільними внесками» у школах та чи схвалюють  виїзд юнаків на навчання за  кордон під час воєнного стану – ці питання Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів дослідив спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у період з 3 по 17 липня 2023 року у Всеукраїнському опитуванні, проведеному за підтримки Празького центру громадянського суспільства. 11 серпня в Укрінформі під час пресконференції «Між якістю та безпечністю:  шкільна освіта та вступні випробування в умовах війни»   громадські діячі та фахівці освітньої сфери обговорили результати цього дослідження.

В Україні 63% громадян не підтримують дистанційне навчання

 В Україні 63% громадян не підтримують формат дистанційної освіти для своїх дітей. Такі дані оприлюднила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» Поліна Бондаренко.

«Загалом по Україні 63% не підтримують дистанційну освіту і воліли б, щоб ми перейшли на очний формат навчання. 34% підтримують дистанційний формат», –  сказала аналітикиня.

Вона зазначила, що найбільше дистанційну освіту підтримують у Південному макрорегіоні, тоді як найбільше проти онлайн-навчання у західних областях.

«Ми вважаємо, що на заході підтримка менша, тому що там менше шкіл перейшли на дистанційний формат з початком повномасштабної війни, бо і загроз було менше. Відповідно, батьки не бачать сенсу переходити на онлайн-навчання», – пояснює Поліна Бондаренко. 

За її словами, незалежно від того, чи школи оснащені безпечними та обладнаними сховищами, батьки однаково витупають проти дистанційної освіти.

Згідно з опитуванням, близько 62% шкіл у країні мають безпечні та обладнані укриття. У селах частка шкіл, де є укриття, на 14% вища, ніж у великих містах, і становить 63%. У малих містах укриттями обладнані 70% шкіл, тоді як у великих – лише 48%.

Опікуни, які проживають разом із дітьми та онуками у селах, дещо частіше підтримують дистанційне навчання, ніж опікуни з великих міст: 36% і 31% відповідно.

Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти, поділилася своїм баченням причин високої підтримки очного формату навчання.

За її словами, на заваді дистанційному формату може стояти низка чинників: низька цифрова грамотність як учнів, так і вчителів,  неналежні умови життя учнів, коли батькам складно забезпечити доступ до технічних ресурсів, хороше робоче місце і можливість навчатися в тиші. Значний вплив на освітній процес мали й проблеми з постачанням електроенергії внаслідок ворожих ракетних обстрілів. Неабияку роль у самостійному опануванні певних тем відіграє й мотивація самого здобувача освіти, якої може забракнути в разі дистанційки, що впливає на вибір батьками саме очної форми навчання. А ще, на думку Тетяни Вакуленко, в дистанційному форматі дуже складно зреалізувати комунікаційні компетентності, які багато в чому формуються в колективі.

 «Це і здатність виконувати групові завдання, здатність опрацьовувати матеріал спільно, здатність до емпатії,  толерування. Ці всі риси формуються в колективі, де ці обов'язки будуть частково розподілені. Під час дистанційного навчання  більшої ваги набуває сім'я. Але не всі сім'ї можуть дозволити собі стільки ресурсів вкладати в дитину щосекундно», – пояснила Тетяна Вакуленко.

Ще один  важливий момент, який слід мати на  увазі, –   батьки не є професіоналами викладання. На це звернув увагу  Сергій Горбачов,  освітній омбудсмен України.  Батьки, які змушені виконувати роботу у будь-якому форматі, для якої вони не мають відповідної підготовки чи досвіду, можуть відчувати стрес, каже він.

«У нас  є дуже цікаві дані опитування, яке ми проводили три роки тому через місяць після початку пандемії, у квітні 2020 року. Тоді  ставлення батьків до школи  суттєво покращилося. Батьки, які звикли сприймати школу чи дитячий садочок як «камеру схову» для дитини, раптом зрозуміли, що школа – це місце, де навчають, що навчання потребує серйозної підготовки і що треба вміти навчати», – наголосив Сергій Горбачов.

Прокоментував освітній омбудсмен і дані  щодо регіональних відмінностей у відповідях  респондентів про наявність укриттів у школах, де навчаються їхні діти чи онуки.

За словами Сергія Горбачова, стан забезпеченості укриттями навчальних закладів приблизно однаковий   по всій Україні,  однак опитування зафіксувало дуже важливий чинник –  суб'єктивне відчуття безпеки громадян. 

«Це абсолютно закономірні результати, що більшість (76%)  на заході України вважає, що їхні школи безпечні, адже туди немає прямого прильоту артилерійського снаряду.  Натомість там, близько до зони бойових дій – на сході та півдні України, –  респонденти кажуть про низький стан забезпеченості шкіл укриттями», – зазначив він.

«Добровільні внески» на користь шкіл минулого навчального року робили 56% батьків

Згідно з даними опитування,  56% батьків по Україні заявили, що що їм доводилося робити «добровільні внески» на користь школи минулого навчального року, тоді як 46% сказали, що не робили цього.

Опікуни, які на момент опитування проживали зі своїми дітьми/онуками у західних регіонах, частіше (65%) робили «добровільні пожертви», ніж у середньому по країні.

«Це не варто сприймати, що наче  в західних регіонах корупція набагато більш поширена, ніж в інших макрорегіонах. Потенційно  це може бути наслідком того, що в західних областях  найчастіше навчання відбувалося в очному форматі.  Відповідно, була пряма взаємодія батьків з вчителями і адміністрацією, завдяки чому міг відбутися цей акт добровільного внеску», – пояснила Поліна Бондаренко.

Водночас Сергій Горбачов висловив зауваження щодо формату цього запитання  та  інтерпретації відповідей на нього.

«Добровільні внески  – це дуже велика проблема, але треба розуміти, що вони можуть бути пов'язані як з корупційними речами, так і ні.  Якщо батьки самі хочуть робити добровільні внески – це одне, а коли вони відчували примус до здавання грошей – це інша історія.  Тому про це  обов'язково треба запитуйте,  бо об'єднувати ці два явища не зовсім релевантно», – порадив  освітній омбдусмен.

Скасування ЗНО/НМТ під час війни підтримують 39% громадян, 35% виступають проти цього

Щодо ставлення українців до ЗНО/НМТ, то 39% респондентів відповіли, що підтримують його скасування під час війни, 35% виступають проти скасування.

«Ми бачимо тенденцію, порівняно з 2021 роком, що знизилася частка осіб, які підтримують скасування, а також тих, хто проти. Це відбулося за рахунок тих, хто не визначився», – прокоментувала дані Поліна Бондаренко.

Вона зазначила, що це опитування не дає відповідей про причини підтримки скасування  випробувальних тестів, але можна припустити, що  людям може бути некомфортно в умовах війни їздити на  пункти тестування або загалом це викликає додаткову тривогу та стрес у дітей,  чого батьки не дуже хочуть.  

Втім, попри те, що відносна більшість населення підтримує скасування ЗНО/НМТ, 64% українців і надалі вважають, що ЗНО/НМТ є запорукою рівного вступу до університетів.  Крім того, 55% населення переконані, що ЗНО/НМТ здатне зменшити рівень корупції під час вступу до вищих навчальних закладів. Не згодні з цим 24% опитаних.

«Абсолютна більшість людей сказали, що   ЗНО/НМТ  допомагає боротися з корупцією, сприяє рівності та дає більший доступ до отримання вищої освіти ширшим категоріям населення», – зазначила Поліна Бондаренко.

Тетяна Вакуленко  підтвердила, що всі попередні опитування засвідчували, що загалом суспільство вважає ЗНО дієвим інструментом боротьби з корупцією і   ставить  всіх вступників у рівні умови. Однак під час війни з’являються  інші цінності, насамперед безпекові, і багато батьків вважають, що  оскільки діти справді страждають через війну, то держава має забезпечити їм  вступ до вищих навчальних закладів  без жодних етапів та перешкод.  

«Це питання ми недокомуніковуємо, – наголосила  експертка. – Адже не буває системи рівності вступу без іспитів. Бо така система призводить лише до варіантів лотерей, коли будь-хто потрапляє на абсолютно різні спеціальності і не може там  навчатися». 

Тепер, коли близько 10% абітурієнтів перебувають за кордоном і так само багато вступників стали внутрішньо переміщеними особами,  інформаційну кампанії проводити складніше, каже Тетяна Вакуленко. Але попри все, рівень підтримки незалежного тестування вона вважає фантастичним.

«Я не знаю нічого більше в Україні, що має таку абсолютну консолідовану згоду абсолютно різних людей на статистично значущій вибірці», –  наголошує вона.

Тим часом Ольга Лимар, виконавча директора Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, представник Міністерства освіти і науки України, зауважила, що, згідно з соціологічними даними,  українське суспільство так само, як довіра до ЗНО,  об'єднує й віра в перемогу, й підтримка інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

 «Це свідчить про те, що, попри повномасштабну війну,   Україна продовжує розвиватися як демократична держава. Відбувається інтеграція до ЄС, яка проявляється в досить конкретних часових рамках –  сьогодні це політичні рішення, за якими підуть більш технічні – наближення до директив ЄС, що стосуватимуться і освіти», – зазначила вона.

Ольга Лимар  нагадала, що РПР разом зі Школою політичної аналітики,  професором Євгеном Бистрицьким і низкою українських громадських організацій напрацювали візійний документ щодо відновлення та  розвитку  України у перспективі 2030 року – «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера».

 «Це бачення реформування та відновлення України в соціально-гуманітарній сфері, включаючи сферу освіти, де ми разом з експертними групами громадянського суспільства  окреслили, як далі відновлювати Україну до 2030 року. Коли ми говоримо про відновлення, маємо на увазі  не лише  відбудову інфраструктури, а й  бачення нашої держави, інтегрованої до ЄС.  Зміни мають впроваджуватися попри війну,  тому що ми маємо виграти війну не лише військовими методами,  а ще й  створивши державу,  в якій дітям хотілося б жити і розвиватися», – наголосила Ольга Лимар.

Результатами стосовно підтримки скасування ЗНО стали несподіваними і для Олексія Гараня, професора політології НаУКМА, наукового  директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

«Коли дивишся на цифри, то здається, що кількість тих, хто підтримує необхідність проведення ЗНО, падає, що дійсно несподівано. Але потім, коли йде інтерпретація, розумієш,  що люди  вважають цю реформу нашим великим  здобутком.  І це справді  було одне з перших наших досягнень.  Я  пам'ятаю, як ми ще боролися з Януковичем і Табачником, щоб відстояти ЗНО. І ми  його відстояли. Сподіваюся, що ЗНО проводитиметься й надалі, і буде розвиватися».

Безперешкодний виїзд за кордон на навчання для молодих чоловіків підтримують 74% українців

В Україні 74% громадян згодні, що чоловікам від 16 до 25 років слід дозволити безперешкодно виїжджати за кордон на навчання під час війни.

«53% населення України проти того, щоб чоловіки, незалежно від віку, могли виїхати за кордон в умовах війни. Але коли ми питали про молодих чоловіків, які виїжджали саме з метою навчання, то 74% українців погоджувалися, що вони мають право виїхати за кордон з такою метою», – сказала Поліна Бондаренко.

Водночас 18% опитаних не погоджуються з цією тезою.

Підтримка безперешкодного виїзду для молодих чоловіків, які їдуть на навчання, зберігається на одному рівні незалежно від статі респондентів.

 «Питання виїзду чоловіків за кордон є  болючим і  контроверсійним, – прокоментував цифри Сергій Горбачов. – З одного боку, потрібно виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Батьківщини,  з  іншого – будь-які обмеження, що вводяться в умовах надзвичайного воєнного стану в Україні, мають здійснюватися лише  в законний спосіб». 

 Освітній омбдусмен зазначив, що  сьогодні прикордонна служба не випускає за кордон людей, які не мають обмежень за чинним законодавством, адже  стаття 23 Закону про мобілізаційну готовність виключає з числа мобілізованих аспірантів та студентів.

«Це тотальне порушення закону,  коли здобувачі освіти, маючи право виїхати на навчання, не можуть ним скористатися», – наголошує освітній омбдусмен.

На його думку, якщо державі потрібно обмежити виїзд за кордон усіх військовозобов'язаних, вона має ввести ці положення в правове поле й ухвалити  рішення, що виїзд заборонений для всіх, або розробити механізми відповідальності за неповернення в країну.

 «Якщо ми хочемо будувати правову державу, то це слід робити на правових засадах. І в цьому сенсі дані опитування показують, що суспільство загалом підтримує молодь, яка виїжджає на навчання за кордон», – підсумував Сергій Горбачов.

Пресконференція  «Між якістю та безпечністю:  шкільна освіта та вступні випробування в умовах війни»   проведена Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів пресконференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Події

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні - екпертне обговорення результатів соцопитування

Презентації результатів загальнонаціонального опитування «Загрози нацбезпеці, оборонні тренди, соціально-політичні орієнтації та проблеми мо...
25 квітня 2024

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024