Опозиція навряд чи змінить курс: що можуть принести результати виборів у Туреччині Україні – Марія Золкіна

Україні можна очікувати більшої синергії між умовним колективним Заходом, зокрема НАТО з одного боку, та потенційною новою владою, нині опозицією у Туреччині.

Таку думку висловила голова напряму Регіональна безпека та дослідження конфліктів Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Відповідаючи на запитання ведучого Вадима Карп’яка, чому українцям важливо стежити за можливою зміною влади у Туреччині, вона зауважила, що це призведе й до зміни зовнішньополітичних акцентів у політиці самої Туреччини.

— Якщо ми розуміємо, якими є пріоритети Ердогана. Він традиційно наполягав, зокрема після повномасштабного вторгнення, на можливостях посередництва Туреччини у цьому конфлікті, на збільшені ролі Туреччини як окремого гравця. Сподівання опозиції у тому, що вони будуть більше зосереджувати свою зовнішню політику на НАТО, навіть на європейських партнерах, і що буде менше лінії розколу там, де офіційна позиція нинішньої Анкари суперечить позиції, зокрема, НАТО, – сказала вона.

Марія Золкіна додала, що це стосується також Росії та економічної політики, наприклад, відсутності санкцій.

За її словами, опозиція навряд чи змінить курс і приєднається до всіх західних санкцій проти Росії, але буде допомагати боротися з тим, щоби турецькі компанії не допомагали росіянам обходити їх і використовувати Туреччину як хаб.

Вона також сказала, що теза про те, що Росії вигідніша перемога Ердогана, має право на існування. Річ у тім, що Ердоган при владі вже 20 років, а між ним і Путіним встановилися як персональні відносини, так і на рівні держав. Попри те, що траплялися кризи та замороження відносин.

— Туреччина насамперед дбає про свої інтереси. Для України посередництво Туреччини було зведено до окремо взятої ініціативи зернової. Спроби Туреччини поширити цю зернову угоду на більш широкі політичні домовленості між Україною та Росією наштовхнулися на те, що це стратегічно не відповідає інтересам України, – зазначила Марія Золкіна.

За її словами, Росія трималася за турецьку формулу посередництва не тільки через інтерес Москви до економічного зв’язку із Анкарою, але й тому, що  намагалася використати власні амбіції Ердогана – стати посередником у врегулюванні цього конфлікту – на користь Росії. Це провалилося минулого року, але це було дуже показовим елементом у посередництві Туреччини.

Як відомо, 14 травня в Туреччині відбуваються президентські та парламентські вибори. Їхньою особливістю є те, що президент країни Реджеп Таїп Ердоган, який уже 20 років перебуває при владі, вперше не є очевидним фаворитом перегонів.

Західні ЗМІ називають ці вибори «найбільшим випробуванням» для Ердогана та можливим “поворотним моментом” у сучасній історії Туреччини.

Джерело: Факти