Обіцяєш - виконуй: ключовий елемент довіри до партій
Менше 20% відсотків українців довіряють політичним партіям - один із ключових результатів загальнонаціонального опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 до 7 червня 2021 року. Основні причини таких низьких показників - невиконання передвиборчих обіцянок, корумпованість партій та їхня залежність від олігархів.
Ці дані були оприлюдненні 12 липня під час круглого столу: «Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва».
В дискусії взяли участь: Ольга Айвазовська – голова правління Громадянської мережі «ОПОРА»; Вікторія Подгорна – народна депутатка України; Юлія Зальцберг – консультантка IFES з питань політичного фінансування та виборчих процесів; Юлія Кириченко – співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ; Ігор Фещенко – аналітик Руху «Чесно»; Ярослав Юрчишин – народний депутат України;
Модерував захід – Олексій Гарань – науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», доктор іст. наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», модератор.
Чому партіям не довіряють?
Згідно з даними опитування, в Україні політичним партіям довіряють трохи менше 20% респондентів, а три чверті - не довіряють.
Про це сказав науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”, доктор історичних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олексій Гарань на круглому столі в Укрінформі, презентуючи результати опитування “Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва”.
“Назагал, українці не довіряють політичним партіям. Лише трохи менше 20% респондентів довіряє політичним партіям, три чверті не мають такої довіри. Це результати, безумовно, негативні, але, чесно кажучи, недивні. Я б не сказав, що вони є якимись сенсаційними”, - розповів Гарань.
Він зауважив, що при цьому “є певні вікові відмінності”.
“Більш часто довіряють молодь і старші респонденти - це 23,5%, якщо говорити про середній вік, то довіряє партіям близько 16%. Є певні відмінності також, якщо говорити про виборців певних партій. Виборці “Слуги народу” і “Батьківщини” частіше довіряють політичним партіям. Близько третини, що теж небагато, але більше, ніж середня температура”, - зауважив Гарань.
Згідно з результатами опитування, серед основних причин недовіри до політичних партій - невиконання передвиборчих обіцянок (56%), корумпованість партій (41%), залежність від олігархів (31%).
Україна в цілому | Захід | Центр | Південь | Схід | Донбас | |
Так, довіряю | 19.5 | 18.4 | 20.3 | 19.7 | 18.8 | 21.3 |
Ні, не довіряю | 74.2 | 73.9 | 73.6 | 76.1 | 75.6 | 71.4 |
ВАЖКО СКАЗАТИ | 6.3 | 7.7 | 6.1 | 4.2 | 5.6 | 7.3 |
“Тобто на перше місце виходять невиконання передвиборчих обіцянок і корумпованість партій. При цьому молоді респонденти частіше говорять про проблеми корупції в партійному житті й залежність від олігархів. При цьому респонденти практично не говорять про несистемну діяльність партій, брак чіткої структури партій і прийняття рішень”, - підкреслив Гарань.
В Україні розвинутий ринок політичних партій
"Зараз в Україні 370 партій зареєстровано. До прикладу, в Литві їх 77, в Польщі - 87, в Німеччині - 116, у Сполученому Королівстві - 379, тобто ми дуже близькі до них, Франція - 680 політичних партій, в Іспанії політичних об'єднань зареєстровано 5 000. Тому очевидно, що виключно статистичні дані нам не говорять про все, вони скоріше демонструють певну циклічність процесів, і те, що в Україні були належні умови для реєстрації політичних партій", - сказала Ольга Айвазовська.
Вона зазначила, що в Україні є ринок політичних партій, який чітко демонструє, що партії є прибутковими організаціями, принаймні частина з юридичних осіб використовує їх з маніпулятивними цілями.
За її словами, має бути максимально доскональне ліберальне законодавство про діяльність партій.
"Але ліберальність не означає повну безконтрольність з точки зору підзвітності, прозорості, відкритості діяльності, і для громадян, і в першу чергу членів політичних партій", - додала Айвазовська.
Кожен п’ятий виборець готовий стати партійним
Згідно з результатами опитування, про готовність долучитися до діяльності політичної партії заявила п’ята частина виборців.
Чи готові Ви долучитися до лав політичної партії? (% серед усіх респондентів)
Україна в цілому | Захід | Центр | Південь | Схід | Донбас | |
Так | 19.3 | 21.4 | 20.1 | 17.4 | 19.4 | 9.1 |
Ні | 79.3 | 77.2 | 79.5 | 81.6 | 77.9 | 87.5 |
ВАЖКО СКАЗАТИ | 1.4 | 1.4 | 0.4 | 1.1 | 2.7 | 3.3 |
“Якщо говорити про готовність долучатися, то тут насправді розкат не такий і великий. Найменше виборців партії “Сила і честь” - 17,8%, більша готовність долучатися у виборців “Батьківщини”, майже 24%, хоча у виборців “Європейської солідарності” це теж майже 23%, тобто це різниця в межах похибки, і далі йде “ОПЗЖ” — 22%. До речі, у виборців “Слуг народу” теж показник 21%. В принципі , ці всі показники в межах похибки. Тобто п’ята частина готова долучатися до діяльності партії”, - розповів Гарань.
Партії мають витрачатись на просвіту, а не рекламу
“Ми питали про ставлення респондентів до політичної реклами. 41% вважає, що політичну рекламу потрібно заборонити повністю, 27% вважають, що її можна дозволити, але лише під час виборів, 12,5% - що можна дозволити тільки в період між виборами, і лише 14% вважають, що вона має бути в цілому дозволена”, - сказав Гарань.
За його словами, під час опитування вивчалося і ставлення респондентів до використання політичними партіями коштів державного фінансування.
“Найбільше респонденти підтримують витрати державних коштів, які надаються партіям на просвітницьку та громадську діяльність — 74%, 55% - на навчання і підвищення кваліфікації, а от витрати на виборчу кампанію, на політичну - лише 32% , що можна витрачати державні кошти на політичну рекламу - лише 18% (вважають так - ред.). Тобто, достатньо чітко видно, що переважно це витрати на просвітницьку, громадську діяльність і підвищення кваліфікації, що респонденти схвалюють”, - підкреслив Гарань.
Опитування на тему “Політичні партії очима виборців: як створити передумови ефективного представництва” проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 до 7 червня 2021 року. Загалом було проведено 2003 інтерв’ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%.
Фінансування опитувань здійснене в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Підготовлено за матеріалами Укрінформ
Фото – Юрій Горбань
