Новий статус Донбасу: про що йдеться
Більшість експертів, що коментують новий законопроект щодо Донбасу, вважають цей крок правильним. Звичайно, коментарі доволі стримані та обережні, в тому числі і з боку правлячої коаліції, оскільки йдеться про документ, якого ще не бачили. Виробленої концепції поки що немає в широкому доступі.
В цілому, з того що озвучено, можна виділити дві важливі речі. По-перше, вводиться формулювання тимчасово окупованих територій, і це те, що треба було зробити вже давно. По-друге, змінюється формат АТО на формат військової операції. Це теж правильно, оскільки АТО закінчилася ще в серпні 2014 року, коли були введені російські регулярні війська.
Ще один важливий момент нового законопроекту – можливість оголошення воєнного стану в окремих прифронтових районах. Зараз процедура оголошення воєнного стану закріплена в Конституції і прописана для всієї країни або для окремих областей. Крім того, це вимагає затвердження Верховною Радою. Новий закон зробить процедуру запровадження воєнного стану більш локальною та більш гнучкою – саме там, де ведуться бойові дії.
Чи суперечить закон Мінським домовленостям?
Виникає запитання: наскільки цей проект відрізняється від того, що внесла Самопоміч. З того, що говорять спікери БПП, виглядає так, що в попередньому проекті їх не влаштовує теза, наче Україна не несе відповідальності за своїх громадян на окупованій території. Передбачаю, що в сесійному залі буде багато дискусій щодо нового законопроекту, але для тих фракцій, які називають себе демократичними, було б логічно підтримати його. Він відповідає тому, що давно вимагали військові, добровольці, експерти, опозиція і більшість населення України. Адже більша частина населення погоджується з тим, що це не є АТО, що немає сенсу говорити про надання особливого статусу, проводити вибори на окупованій території, проводити амністію і т.д.
Міжнародний аспект законопроекту. Чи суперечить він Мінським домовленостям? Очевидно, що російська пропаганда скаже: суперечить. Особисто я не бачу ніякої суперечності, тому що Мінські домовленості передбачають поетапність вирішення конфлікту: спочатку безпека, потім політичне врегулювання. На даний момент все застопорилось на рівні питань безпеки. Не виконано пункт 1 – питання перемир’я. Тому позиція України сприймається сьогодні нашими західними партнерами. Якщо раніше вони говорили: «Давайте конституційні зміни, особливий статус, вибори», то зараз всім ясно, що це неможливо.
Наведу приклад. Одне з об’єднань європейських партій в Європарламенті проводило регіональну конференцію у Харкові. Вони поїхали до Слов’янська, для того, щоб побачити ситуації на місці. Один із варіантів програми передбачав подальшу подорож на КПВВ. Але керівництво об’єднання заборонило туди їхати через небезпеку і зрештою ніхто на КПВВ не поїхав. Виникає питання: якщо небезпечно поїхати навіть на КПВВ – де щодня ходить велика кількість людей – то як можна говорити про якийсь моніторинг ситуації на Донбасі з боку міжнародних спостерігачів для проведення виборів. Це абсолютно неможливо.
Ще одне цікаве запитання: як це все пов’язано з візитом президента до Вашингтона, чи поїхав Порошенко узгоджувати цей документ з Трампом. Це питання звісно може обговорюватися, але в цілому процес уже запущений. Важко уявити ситуацію, коли після анонсування законопроекту, від нього відмовляться після поїздки до Вашингтона. Думаю, процес вже пішов. А з нашими західними партнерами можуть уточнюватись якісь деталі та формулювання.
Якщо говорити про презентацію документу напередодні закриття пленарної сесії Верховної Ради, не думаю, що комусь з парламентарів забракне часу ознайомитись з цим законопроектом. Було б політичне бажання, а сесію, зрештою, можна продовжити. І не тільки в зв’язку з цим законопроектом – є багато інших законопроектів, які треба приймати. Наше населення дуже критично оцінює діяльність парламенту, і якщо депутати пожертвують часткою своїх канікул для прийняття важливих законів – це тільки підніме престиж їхньої діяльності.
Оригінал: Новое время
