Аналітика
Перегляди: 2925
30 квітня 2020

Нормандська четвірка: висновки після спілкування міністрів

Оригінал статті - на Новом времени

Сьогоднішня відеоконференція міністрів нормандської четвірки мала переважно одну мету: дати імпульс роботі мінської Тристоронньої контактної групи

Саміту лідерів немає (і без пандемії він би не відбувся — немає прогресу по виконанню рішення Паризького саміту), ТКГ забуксувала по всіх ключових напрямках, а ідея з її переформатуванням за російським сценарієм нікого у нормандській четвірці не надихнула.

І хоча проривів в сьогоднішній розмові глав МЗС ніхто не чекав, деякі важливі акценти варто розставити:

Консультативна Рада: судячи з усього — все, ідея піде в небуття. Принаймні у тому форматі, в якому це погоджувалося 11 березня, точно. А інший формат, де не буде де-факто прямих перемовин між Україною та «Л/ДНР», Росію не цікавить. До сьогодні Німеччина критично була налаштована і не виказувала готовності підтримати КР, Україна вимушено була маневрувати і давати задній хід, але ставити крапку було зарано. Росія наполегливо просувала перший формат Консультативної ради, звинувачувала партнерів по Норманді у зриві домовленостей. Втім, як би формально цю ідею не продовжували захищати на рівні Офісу президента та переговорника у політичній підгрупі Олексія Резнікова, сьогоднішня розмова міністрів — красномовна. Ідея з Консультативною радою не обговорювалася! Тобто, Росія питання порушила, у потрібному їй світлі «виговорилася», але дискусії після спічу Лаврова між міністрами не було. Думаю, цим все сказано.

Основний фокус розмови був саме на цьому: безпека і режим тиші

Прямий діалог з представниками «ЛНР» та «ДНР»: Росія «за» — Україна стоїть на своєму. Лавров традиційно наголошує на його критичній необхідності для врегулювання, але наше МЗС поки що стоїть на принципових позиціях. І тут хочу одразу зробити ремарку: попри деякі достатньо неоднозначні заяви в тому числі і від вже нинішнього міністра Дмитра Кулеби (певні виправдовування початкового формату Консультативної ради), на практиці МЗС тихо робить свою справу і на «прямі діалоги» не згоджується. Принаймні, від запропонованого формату КР «відповзаємо» не в останню чергу завдяки професійним дипломатам.

В той же час Україна озвучила: до спілкування з мешканцями купованих територій — готова, щоправда, в якій саме формі - неясно. Можливо, нещодавня пропозиція Громадської ради при МЗС — один з варіантів (Україна сама формує Консультативну раду на підтримку своєї делегації в Мінській ТКГ). Формат ТКГ: Україна, Росія, посередництво ОБСЄ та статус запрошених для представників самопроголошених формувань — лишається незмінним.

Спершу — безпека. Допоки не будуть виконані безпекові положення, немає підстав переходити до політичної дискусії (як того хоче Росія). Загалом, за словами українського міністра Кулеби, основний фокус розмови був саме на цьому: безпека і режим тиші. ТКГ має домовитися про нову дату для режиму тиші. Ясно, що цього не станеться. Так само, як не було реалізовано всеосяжне припинення вогню до кінця 2019 року за результатами Паризького саміту. Росія ж, натомість продовжує наполягати: спочатку — інкорпорація формули Штайнмаєра, «особливий статус» для окупованого Донбасу, а це вже, на думку Лаврова, дасть поштовх іншим напрямкам домовленостей.

Гуманітарний блок: принципових домовленостей, на жаль, немає. Ані зняття обмежень на пересування, ані відкриття нових КПВВ. Для німців цей пункт є принциповим: на фоні пандемії вони особливо критично сприймають якісь обмеження з гуманітарними наслідками для мешканців окупованих територій. Втім, якщо закриття лінії розмежування — це відповідальність, хоч і різна, обох сторін, то неготовність Росії збільшувати кількість пунктів пропуску загалом, додаватиметься до претензій саме до Москви. Обмін — продовжувати консультації і підготовку наступних етапів.

Одним словом, поштовхом до активізації Мінської ТКГ ця розмова міністрів не стане, але важливо, по-перше, що більше «включаються» саме дипломати, а не тільки радники, політичні представники (канал Єрмака-Козака — якраз про це), а по-друге, що спроби Росії зруйнувати логіку «спочатку — безпека» лишаються безуспішними, хоч ми і балансуємо практично «на грані».

_______________________________

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Україна і тінь війни: дипломатичний триптих пам’яті

Володимир Лакомов аналізує, як різні країни прожили свою війну, щоб показати Україні важливість проговореної й усвідомленої пам’яті
8 грудня 2025

Слідами Молотова і Ріббентропа. Про що свідчить виведення військових США з Румунії

Маріана Присяжнюк аналізує, як виведення військ США з Румунії відображає геополітичні торги між США й Росією та впливає на безпеку східного...
5 грудня 2025

Володимир Зеленський перед дилемою. «Найскладніший момент з часу обрання президентом»

Олексій Гарань в інтерв’ю Onet розказав, як корупційні скандали в Україні вплинули на довіру до Зеленського і чим може закінчитися політична...
5 грудня 2025

Жити поруч із ядерним шантажистом: чи реально путін натисне «ядерну кнопку»?

Олександр Ревнюк аналізує природу й мету ядерних погроз Кремля та їхній впливає на відчуття безпеки та стратегічне планування України та Євр...
4 грудня 2025