Аналітика
Перегляди: 2542
30 квітня 2020

Нормандська четвірка: висновки після спілкування міністрів

Оригінал статті - на Новом времени

Сьогоднішня відеоконференція міністрів нормандської четвірки мала переважно одну мету: дати імпульс роботі мінської Тристоронньої контактної групи

Саміту лідерів немає (і без пандемії він би не відбувся — немає прогресу по виконанню рішення Паризького саміту), ТКГ забуксувала по всіх ключових напрямках, а ідея з її переформатуванням за російським сценарієм нікого у нормандській четвірці не надихнула.

І хоча проривів в сьогоднішній розмові глав МЗС ніхто не чекав, деякі важливі акценти варто розставити:

Консультативна Рада: судячи з усього — все, ідея піде в небуття. Принаймні у тому форматі, в якому це погоджувалося 11 березня, точно. А інший формат, де не буде де-факто прямих перемовин між Україною та «Л/ДНР», Росію не цікавить. До сьогодні Німеччина критично була налаштована і не виказувала готовності підтримати КР, Україна вимушено була маневрувати і давати задній хід, але ставити крапку було зарано. Росія наполегливо просувала перший формат Консультативної ради, звинувачувала партнерів по Норманді у зриві домовленостей. Втім, як би формально цю ідею не продовжували захищати на рівні Офісу президента та переговорника у політичній підгрупі Олексія Резнікова, сьогоднішня розмова міністрів — красномовна. Ідея з Консультативною радою не обговорювалася! Тобто, Росія питання порушила, у потрібному їй світлі «виговорилася», але дискусії після спічу Лаврова між міністрами не було. Думаю, цим все сказано.

Основний фокус розмови був саме на цьому: безпека і режим тиші

Прямий діалог з представниками «ЛНР» та «ДНР»: Росія «за» — Україна стоїть на своєму. Лавров традиційно наголошує на його критичній необхідності для врегулювання, але наше МЗС поки що стоїть на принципових позиціях. І тут хочу одразу зробити ремарку: попри деякі достатньо неоднозначні заяви в тому числі і від вже нинішнього міністра Дмитра Кулеби (певні виправдовування початкового формату Консультативної ради), на практиці МЗС тихо робить свою справу і на «прямі діалоги» не згоджується. Принаймні, від запропонованого формату КР «відповзаємо» не в останню чергу завдяки професійним дипломатам.

В той же час Україна озвучила: до спілкування з мешканцями купованих територій — готова, щоправда, в якій саме формі - неясно. Можливо, нещодавня пропозиція Громадської ради при МЗС — один з варіантів (Україна сама формує Консультативну раду на підтримку своєї делегації в Мінській ТКГ). Формат ТКГ: Україна, Росія, посередництво ОБСЄ та статус запрошених для представників самопроголошених формувань — лишається незмінним.

Спершу — безпека. Допоки не будуть виконані безпекові положення, немає підстав переходити до політичної дискусії (як того хоче Росія). Загалом, за словами українського міністра Кулеби, основний фокус розмови був саме на цьому: безпека і режим тиші. ТКГ має домовитися про нову дату для режиму тиші. Ясно, що цього не станеться. Так само, як не було реалізовано всеосяжне припинення вогню до кінця 2019 року за результатами Паризького саміту. Росія ж, натомість продовжує наполягати: спочатку — інкорпорація формули Штайнмаєра, «особливий статус» для окупованого Донбасу, а це вже, на думку Лаврова, дасть поштовх іншим напрямкам домовленостей.

Гуманітарний блок: принципових домовленостей, на жаль, немає. Ані зняття обмежень на пересування, ані відкриття нових КПВВ. Для німців цей пункт є принциповим: на фоні пандемії вони особливо критично сприймають якісь обмеження з гуманітарними наслідками для мешканців окупованих територій. Втім, якщо закриття лінії розмежування — це відповідальність, хоч і різна, обох сторін, то неготовність Росії збільшувати кількість пунктів пропуску загалом, додаватиметься до претензій саме до Москви. Обмін — продовжувати консультації і підготовку наступних етапів.

Одним словом, поштовхом до активізації Мінської ТКГ ця розмова міністрів не стане, але важливо, по-перше, що більше «включаються» саме дипломати, а не тільки радники, політичні представники (канал Єрмака-Козака — якраз про це), а по-друге, що спроби Росії зруйнувати логіку «спочатку — безпека» лишаються безуспішними, хоч ми і балансуємо практично «на грані».

_______________________________

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024

Нова політична епоха в ПАР: чи стане вона проукраїнською?

Про новий політичний розклад у ПАР, позиції основних партій та чи зміниться позиція ПАР щодо України - аналізує Дзвінка Качур
25 червня 2024

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024