Нішева співпраця з країнами Затоки у протидії іранським дронам – крок до стратегічного партнерства на Близькому Сході – Марія Золкіна

Українські сили оборони єдині в світі мають великий досвід збивання «шахедів». На тлі кризи навколо Ірану Україна пропонує експорт озброєння у країни Близького Сходу, зокрема в обмін на ракети для ППО

Розвинені країни тривалий час відмахувалися від масового використання БПЛА – сприймаючи це як наслідок виснаження, нестачі ресурсів та, свого роду, відсталості оборонної сфери. Проте тепер український військовий досвід знадобився поза зоною російсько-української війни – на Близькому Сході, через війну в Ірані.

Зараз у кількох країнах Перської затоки перебуває понад 200 українських військових спеціалістів з протиповітряної оборони, чия присутність вже принесла результати, стверджує українська влада.

Війна в Ірані дає можливість Україні не лише допомогти країнам регіону, а й налагодити довготривалу міжнародну співпрацю у Перській затоці та отримати оборонні контракти – зокрема для приватних виробників БПЛА.

Роль України у протидії загрозам з боку Ірану у Перській затоці дослідив проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії. Із повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням.

Зокрема, у коментарі проєкту голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та асоційована дослідниця Лондонської школи економіки Марія Золкіна зазначила, що саме завдяки дешевому рішенню протидії дронам Україна зацікавила країни Перської затоки. Дослідниця працювала у цьому регіоні, зокрема в Катарі, після початку повномасштабної війни із Росією. За її словами, взаємини Києва із країнами Затоки погіршилися, коли Україна підтримала Ізраїль після атаки угруповання «Хамас» (визнане терористичною організацією у США та ЄС) восени 2023 року. Поточна ситуація може поліпшити відносини між країнами.

«Є свої нюанси, але на загал Україну сприймають як лабораторію готових рішень стосовно антидронових технологій. Причому сприймається це з точки зору дуже технократичного, технологічного і бізнесового інтересу. Не стільки політичного союзництва з Україною, скільки саме конкретне нішеве співробітництво там, де Україна має інструменти, яких бракує країнам Затоки для відбиття, зокрема, повітряних дронових атак з боку Ірану.

Це лише перший крок, який ми можемо перетворити якщо не на союзництво, то на глибоке стратегічне партнерство, якого у нас з країнами Близького Сходу донині не було», – переконана Марія Золкіна.

Спеціалісти і досвід України

В українську групу у Перській затоці увійшли понад 200 українських військових спеціалістів із протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський нещодавно зустрівся з ними. Наприкінці березня він відвідав Близький Схід – Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Йорданію. Наприклад, із Катаром Україна підписала угоду в оборонній сфері на 10 років.

Зустріч Володимира Зеленського із спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом – тоді ж підписали документ про оборонну співпрацю між країнами

Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 30 березня заявив, що для України співпраця з партнерами у сфері безпеки виходить за межі питання престижу: йдеться про експорт українських систем захисту, бойового досвіду та знань в обмін на посилення ППО, розвиток спільних оборонних виробництв і енергетичну взаємодію, зокрема постачання критично необхідних ресурсів, таких як дизель.

В очікуванні ринку Близького Сходу

Зацікавленість українськими дронами у Перській затоці існувала і до війни в Ірані, каже Марія Золкіна.

«Я би сказала, що Перська затока, зокрема  Емірати, Саудівська Аравія і Катар, цікавилися, це дуже закрита сфера, але, наскільки можна було судити, вони цікавилися навіть більше, ніж європейські держави, дроновими технологіями. Втім, Україна більшу частину часу не була готова цими технологіями ділитися. Це теж треба врахувати», – пояснює Золкіна.

Останніми тижнями українські виробники дронів публічно і непублічно кажуть, що відчувають значне посилення інтересу з боку потенційних замовників і готові виходити зі своїми продуктами на нові ринки. Адже зараз зброярі працюють виключно для забезпечення української армії, а у держави не вистачає грошей, щоб завантажити виробництво.

Україна пропонує експорт озброєння у країни Близького Сходу, зокрема в обмін на ракети для ППО.

Якщо говорити про перехоплювачі для PATRIOT PAC-3, які цікаві Україні, то їх у Затоці за 16 днів випустили щонайменше 1285 – це дані британського аналітичного центру RUSI. Тож Київ очікує на значний дефіцит ракет-перехоплювачів.

Але, окрім нагальної потреби, Україна прагне тіснішої співпраці із заможними країнами Перської затоки – зокрема після завершення війни.

«Як на мене прагматично – це продавати зброю, обмінюватися технологіями там, де це можливо, але глобально вийти на рівень економічної співпраці, коли інтенсивність бойових дій в Україні знизиться достатньо, щоб араби не боялися інвестувати гроші в Україну. І Близький Схід, конкретно Перська затока, дуже обережний, коли з ними заводиш розмову про реконструкцію (відбудову об'єктів в Україні, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок російської агресії – ред.) – їм потрібна стабільність, їм потрібна персональна довіра раз і переконання, що війна не вибухне завтра з новою силою», – припускає Марія Золкіна.

Українські зброярі, зі свого боку, кажуть, що вікно можливостей для них обмежене: коли війна в Ірані завершиться – попит на українську продукцію значно впаде. До того ж у регіоні вже розгорнуті американські перехоплювачі Merops – їх розробили із залученням українських спеціалістів, спираючись на досвід війни в Україні, і тут же і випробовували.

«Моя гіпотеза в тому, що Україна буде працювати з Перською затокою. Тому що навіть американські технології, які американці зараз швидко підписують і продають, контрактують на мільярди свої дрони-перехоплювачі в Перській затоці – навіть ці технології «обкатувалися» в Україні в бойових умовах. І Перська затока це добре розуміє.

Тому моя гіпотеза – якщо не буде ескалації між Києвом і Вашингтоном у питанні постачання дронів і якихось ультиматумів, на що американська адміністрація нині здатна у розмові з Перською затокою, то Україна буде працювати і буде певна ніша. Ми не будемо там монополістами – там будуть США, як мінімум. Але ми там будемо», – переконана Марія Золкіна.