(Не)нова зброя Росії та Китаю?

Останніми днями РФ активно використовує над територією України повітряні кулі, які є розвідувальними засобами та через свою велику кількість в небі виснажують сили української ППО. Чи насправді це новинки в небі, чи старі забуті методи ще Першої світової війни? Про повітряні кулі, що збиває американська, канадська та українська ППО розповів слухачам Українського Радіо експерт з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" Тарас Жовтенко.

Історія використання повітряної кулі

Повітряні кулі з'явилися з початком розквіту авіації, розповідає Тарас Жовтенко. Але потреба саме в таких аеростатах із появою військових літаків відійшла на задній план. Технологія використання повітряних куль, як засобів ведення радіотехнічної розвідки, активно використовувалася під час Холодної війни як з боку США, так і з боку Радянського Союзу.

"Вони відносно дешеві, доступні, не несуть військово-політичних ризиків", – пояснив аналітик. 

Китай попереду всіх на повітряній кулі

Як пояснює Тарас Жовтенко, РФ йде давно відпрацьованими методичками та технологіями. Вони зараз беруть активно приклад із Китаю, який закидає на територію США такі аеростати. Китай давно досить активно користується саме цим способом щодо Тайваню. Для них це є стандартною практикою. І це не призводило в жодному з випадків до ескалації напруги.

Як пояснив експерт, якщо літак перетинає повітряний простір, заходить на територію іншої держави, то це є певним наміром, усвідомленою дією або пілота, або того, хто віддає накази цьому пілоту. А куля є не керованим і не пілотованим повітряним об'єктом, який летить за вітром. І довести цим агресивні наміри дуже важко. Ці аеростати лише несуть загрозу зіткнення з іншими літаками в повітряному просторі.

"РФ бачить, що це працює і не викликає такої гострої реакції. Тим паче росіяни мають дефіцит засобів ведення аеророзвідки. Бо наші ППО ворожі БПЛА добре виявляють і знищують. Безпілотники значно дорожчі, ніж повітряні кулі, на які можна підвісити мінімальну, дешеву і доступну апаратуру, при збитті якої втрати будуть мізерні і майже непомітні. А ворог таким чином збирає повідомлення про розташування наших систем ППО для свого майбутнього масштабного наступу",  - зазначив Тарас Жовтенко.

Не всі аеростати мають радіолокаційну апаратуру, каже експерт. Деякі мають кутові відбивачі, які допомагають іншим аеростатам фіксувати сигнали з наших наземних станцій.

Ракета в повітряну кулю – менше проблем в майбутньому

Враховуючи висоти, на яких літають ці аеростати та повітряні кулі, дешевого способу збити їх немає: нашу ракету все ж треба витратити, каже Тарас Жовтенко. 

"Значно дешевше втратити кілька ракет із ЗРК, щоби вчасно збити ці аеростати, ніж дозволити противнику отримати потрібну їм інформацію. Бо потім втрати з нашого боку будуть не співмірні із витраченими ракетами на збиття аеростатів та повітряних куль. Блокувати сигнали на аеростатах важко", – каже Тарас Жовтенко.

За його словами, щоби побачити цю кулю, українська сторона має  включити свої радарні станції, активувати системи ППО, щоб зафіксувати координати та маршрут повітряної кулі.

"А ці аеростати для того і запускаються, аби вирахувати кількість наших ППО і радарних станцій. Тут питання полягає в тому, наскільки швидко ми можемо збити ці кулі, щоби вони донесли мінімальну кількість інформації ворогу? Звісно, що наші ППО переставляють свої системи на інші координати. Тому є можливість нівелювати до певної міри ту загрозу, яку несуть аеростати",  - пояснив він.

Що далі?

Від росіян можна чекати будь-чого, каже Тарас Жовтенко. Тому можливість прикріплення навіть бомб до аеростатів виключати не треба.

"Але наразі вони їх використовують зараз через малу кількість власних літальних розвідувальних апаратів. Ворог свої БПЛА використає під час наступальної операції", –  зазначив він.

Росіяни запускають ці повітряні об'єкти з різних напрямків, щоби отримувати інформацію як із північного, так і з південного напрямку.

"Росіяни піднімали свої літаки дальнього спостереження ДРЛО, які злітали так само із різних напрямків, щоби таким чином пеленгувати сигнали наших радіолокаційних станцій та систем ППО. Ми такий самий алгоритм бачимо і зараз", – акцентував аналітик.