Наукою і освітою керуватиме міністр-плагіатор?
Друкується на "Новом времени"
Чому президент готовий підтримати Сергія Шкарлета на посаду голови МОН?
Моя донька захищає днями диплом у Києво-Могилянській академії. Всі дипломи у нас проходять перевірку антиплагіатною системою, а дипломники підписують декларацію про академічну доброчесність. Несподівано для мене доня попросила перед подачею тексту на кафедру перевірити на плагіат теоретичну частину: хотіла підстрахуватися, оскільки там багато цитат і думок попередників — раптом буде випадковий збіг. Перевірив — немає нічого. Пишаюся!
Та попри такі перевірки, кожного року на захистах, і це навіть у Могилянці (!), знаходяться плагіатори. Ми їх женемо із захистів — лишаються без дипломів.
Але риба гниє з голови. Практика на вищих щаблях влади в Україні геть інша. Починаючи зі скандального академіка (колишнього спікера Ради) Володимира Литвина. Прикладів плагіаторів-високопосадовців безліч. Серед них і голова комітету ВР з питань освіти і науки пан Бабак, якого президент Зеленський раніше просив очолити МОН.
Зараз на посаду керівника міністра освіти й науки є один кандидат — Сергій Шкарлет, підтриманий прем'єром і президентом. Ми не розглядатимемо тут його зв'язки з регіоналами і Януковичем, підтримку Януковича у 2004, 2010, 2012 рр. Це лише штрих до «нових облич» Зеленського. Заради справедливості зауважу, що після повалення Януковича Шкарлет намагався балотуватися до Чернігівської облради від БПП. Тобто таким «освітянам» байдуже, від якої партії - аби до влади ближче.
Зеленський звертається до формально молодих, але за суттю старих кадрів.
Але головне навіть не це, а факти плагіату. Вони численні. У "Дзеркалі тижня" наведена таблиця, де запозичення лише із однієї статті ідуть цілими сторінками. До речі, в 2011 році у Німеччині міністр оборони змушений був подати у відставку через плагіат у докторській дисертації.
Чому ж президент готовий підтримати плагіаторів? Цілком припускаю, що він просто не розуміє, що таке якісна освіта і як мають працювати викладачі та студенти. Але ж батько Зеленського — професор, завідувач кафедри і, кажуть, що принципова людина. То, може, Володимиру Олександровичу запитати у Олександра Семеновича, чи хоче батько-професор, щоб його вузом, освітою та наукою в Україні керував міністр-плагіатор?
Повернімося до початку, до виявлення плагіату серед студентів. Коли ми в Могилянці женемо їх із захистів, нам закидають: та що ви чіпляєтесь до хлопців та дівчат, якщо на вищому рівні процвітає плагіат. В Могилянці ми гнемо свою лінію. Але в інших закладах боротися з цим неможливо, поки плагіатори очолюють виші та міністерства.
До того ж, це суперечить програмовим гаслам оновлення, з якими йшли на вибори Зеленський і його «нові обличчя». Це свідчить і про коротку лаву запасних у Зеленського, і про відсутність ціннісного підходу до формування команди: в результаті він звертається до формально молодих, але за суттю старих кадрів, та ще й з невилікуваними хворобами старої системи на кшталт плагіату. І як після цього вірити в оновлення системи?
