Національний екзит-пол на парламентських виборах обіцяє бути складнішим, аніж на президентських

На дострокових парламентських виборах, які відбудуться 21 липня 2019 року, Консорціум у складі  Фонду «Демократичні ініціативи», Центру Разумкова та КМІС проведуть Національний екзит-пол 2019 на виході з виборчих дільниць.

  Про це на прес-конференції повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Вона наголосила, що цей екзит-пол відрізняється від інших ймовірних екзит-полів тим, що  не  фінансується жодною з політичних партій, а здійснюється за фінансової підтримки міжнародних донорів – Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.

Для «Демініціатив» від самого початку проведення екзит-полів в Україні було принципово, щоб це опитування було незалежним від різних політичних сил та олігархів і здійснювалося з різних джерел, а також щоб воно виконувалося різними соціологічними фірмами,  які  здійснювали б взаємний контроль, що забезпечило б найвищу якість опитування.

Ірина Бекешкіна, зазначила,  що перші результати, отримані Консорціумом із виборчих дільниць до 18:00, будуть оприлюднені о 20:00, а остаточні дані організатори назвуть в 22:00 на прес-конференції у Києві.

«І приблизно через тиждень у нас буде прес-конференція, де ми покажемо соціальну демографію, які демографічні групи голосували за які партії», – сказала вона.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто   додав, що ці дані Національного  екзит-полу будуть передані до Національного банку соціологічних даних і будуть доступні для аналізу іншими фахівцями.

«Наш  екзит-пол – єдиний, який за всі роки існування передає свої дані для аналізу в Національний банк соціологічних даних», – зауважив науковець.

Він повідомив, що організатори проведуть опитування на 300 дільницях в Україні:

«Щодо методології цього екзит-полу… Оскільки застосована методологія на президентських виборах була досить успішною, дані були найбільш точними і в першому, і в другому турах, на відміну від всіх інших екзит-полів, то ми залишаємо її такою самою. Єдине, що змінюється, у нас буде 300 дільниць, а не 400, оскільки ресурси не дають змогу здійснити опитування в попередньому обсязі».

Хоча, за його словами,  в даному разі похибка може бути більшою,  ніж на президентських виборах.

«Теоретична похибка складає 1,3%, але досвід показує, що похибка може бути до 2,5%  для лідерів. В даному випадку для  «Слуги народу» вона може бути 2,5%, і від 0,5% до 1% для інших партій. А якщо прохідний бар'єр – 5%, а ми отримаємо результати про 4,5%, то ми не зможемо сказати, чи пройшла партія в Раду», – акцентував Володимир Паніотто.

Він також поінформував, що обсяг вибірки становитиме 13 тисяч респондентів, залежно від явки, опитуватиметься 43–­45 осіб на кожній дільниці, і в двох компаніях буде задіяно приблизно 800 інтерв'юерів.

Метод збору даних під час Національного екзит-полу залишатиметься той самий, що й на попередніх екзит-полах, оскільки повністю себе виправдав, поінформував Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова.

«Ми  використовуватимемо методику «таємного голосування» для того, щоб підвищити щирість відповідей респондентів. Їм буде запропоновано позначити, за кого вони проголосували. Респондент складе анкету та опустить її у спеціальну коробку, тобто, навіть інтерв'юер не бачитиме, за кого проголосував респондент», – повідомив  Андрій Биченко.

За його словами, такий метод дозволить підвищити щирість респондентів, а також збільшити кількість тих, хто не відмовляється відповідати на питання.

Коментуючи вартість проведення екзит-полу, учасники прес-конференції нагадали, що на президентських виборах на 400 дільниць витратили 200 тис. доларів, а на парламентських виборах плануються витрати  150 тис. доларів.

Ще однією відмінністю Національного екзит-полу є те, що його діяльність контролює Наглядова  рада, яка формується із осіб, котрі сповідують демократичні цінності, мають бездоганну репутацію і  є авторитетними  у суспільстві.

Очільник  Наглядової ради екзит-полу та голова громадської ініціативи «Виборча рада UA»  Євген Бистрицький зауважив, що парламентські вибори з точки зору екзит-полу достатньо складні, складніші за президентські, де між кандидатами був великий розрив.

«На цих виборах перші п'ять партій більш-менш визначені, що вони проходять п'ятивідсотковий бар'єр, але є принаймні три партії, які дуже близькі між собою і близькі до проходження  бар'єра. А значить – конкуренція там буде незвичайна. Точність необхідна! І для цього, я думаю, потрібен більший контроль над тим, як проводяться екзит-поли», – вважає громадський діяч.

Він також зауважив, що нинішні вибори у Верховну Раду надзвичайно важливі, з точки зору, який склад політиків і партій пройде до парламенту.

«Уявіть собі монопарламент з монопрезидентом – це один підхід. І якщо не буде більшості у певної партії – другий. Треба буде вступати в коаліцію, шукати  колег,  щоб провести ті чи інші законопроекти. Для української демократії це надзвичайно важливий момент. Тому, з огляду на це,  важливо допомогти екзит-полу  бути більш репрезентативними, більш валідним, давати точні цифри», – акцентував  Євген Бистрицький.

Коментуючи тенденції останніх рейтингів, Ірина Бекешкіна  також зауважила,  що абсолютно більшість буде у нових  політичних сил. За її словами,  парламентські вибори продовжують тренди президентських. Наскільки при цьому буде новою політика, важко сказати, каже соціолог.

«Багато чого залежатиме  від громадянського суспільства, наскільки воно з самого початку буде залучене до тих рішень,  які приймаються,  наскільки воно зможе об'єднатися, наскільки воно зможе від самого початку контролювати нову владу,  наскільки воно буде виходити з пропозиціями до нової влади… Тому треба займати не очікувальну позицію, а достатньо активну», – підсумувала Ірина Бекешкіна.

_______________________

Національний екзит-пол під час парламентських виборів-2019  здійснюється за фінансової підтримки міжнародних донорів: Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.