Події
Перегляди: 1873
15 вересня 2010

«Національний екзит-пол’ 2010» був успішним

Таку оцінку проекту дав його керівник, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів на підсумковій прес-конференції, яка відбулася в інформаційному агентстві ІМК.
І особливим досягненням, за його словами, була робота наукового керівника проекту Володимира Паніотто, наукове керівництво та розроблена методологія якого показала успішні результати в другому турі виборів. Керівник «Демініціатив» наголосив, що й міжнародні експерти визнали методологію цього екзит-полу зразковою як для міжнародної спільноти, так і для використання в підручниках із соціології.

Досягнув екзит-пол і своєї головної мети – контролю за чесністю підрахунку голосів. «Всю інформацію ми зібрали в максимально незалежний від офіційних даних спосіб. А результати показали, що наші цифри дуже близькі до даних ЦВК. Тому можна зробити й відповідний висновок – офіційний підрахунок голосів відбувся чесно і відображає справжнє волевиявлення українського народу», - наголосив директор проекту.

Саме такий громадський контроль за чесністю підрахунку голосів, як екзит-пол, вкрай потрібен українському суспільству, вважає експерт, адже опитування громадської думки вводить більшу прозорість в політичний процес. Тому фонд і надалі співпрацюватиме з міжнародними спостерігачами та організаціями, аби продовжувати подібну практику на подальших виборах. І, як вважає Ілько Кучерів, кількість витрат, що пішла на організацію і проведення Національного екзит-полу, не співставна з тією ефективністю, яку дає цей дієвий інструмент. Для порівняння, на роботу міжнародних спостерігачів в Україні загалом було витрачено 20,5 млн доларів, тому вкладених 200 тис. доларів у проведення екзит-полу – не така велика сума порівняно з важливістю отриманого результату.

Дуже позитивним назвав директор фонду і той факт, що значну частину коштів, 36 тис доларів, було зібрано від українських громадян: «Ми заклали прецедент того, що громадська організація надала послуги українському суспільству, і це є наступним кроком в розвитку демократії України».

 

Директор «Демініціатив» також нагадав, що передвиборна кампанія велась в атмосфері великої кількості підозр, а тому під час першого туру виборів дісталося і Національному екзит-полу. «До нас була маса запитань та звинувачень у корупції, тож, відповідно, ми провели спеціальну перевірку того, як збиралася інформація під час екзит-полу, як вона оброблялась, як працювали основні виконавці проекту. Ретельно перевіривши всі етапи проведення екзит-полу, як ми, так і міжнародні аудитори, можемо з певністю твердити, що підстав підозрювати у корупції будь-кого з виконавців проекту у нас нема». Іншою проблемою є те, вважає Ілько Кучерів, що під час передвиборної кампанії масово публікувались неправдиві опитування громадської думки, які часто бездумно, а можливо, й зумисне, передруковувались в медіа, що дуже підірвало довіру до опитувань громадської думки і склало певні проблеми.

Керівник «Демініціатив» повідомив, що фонд хоче відновити свою роботу у просвіті журналістів: «Ми вже двічі видавали підручник щодо опитування громадської думки, проводили тренінги для журналістів і хочемо протягом цього року провести декілька тренінгів і навчань для працівників медіа стосовно того, як використовувати результати опитування у своїй роботі».

Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології, координатор проекту «Національний екзит-пол’2010» Наталя Харченко в свою чергу охарактеризувала остаточні дані національного екзит-полу другого туру виборів президента.  Тож, кінцеві дані опитуванняі показали, що Віктор Янукович набрав 48.4%, а Юлія Тимошенко – 45.7%. Порівняно з даними ЦВК ці цифри засвідчують дуже невеликі відмінності – 0.5% щодо Януковича і 0.26% щодо Тимошенко. До того ж, пояснила соціолог, такі дані отримано без зважування на офіційну явку виборців. При зважуванні їх на явку ЦВК результати стають ще ближчі, тобто майже збігаються.

Наталя Харченко розповіла і про те, як розподілилися голоси першого туру в другому, зазначивши, що значну частину голосів за певного кандидата становлять насамперед ті виборці, які голосували за них у першому турі. Щодо тих, хто проголосував за Сергія Тигіпка, то 4.6% від них отримав Янукович і близько 5% наростила Тимошенко. Тобто, якщо окремо подивитися на тих, хто голосував за Сергія Тигіпка у першому турі, то їхні голоси розподілилися так, що 42.5% проголосувало за Тимошенко і 41.7% – за Януковича, 16% не підтримали жодного. Тож інтрига, яку зберігав Тигіпко, не підтримуючи жодного кандидата, на думку Наталі Харченко, насправді була виваженою політикою, бо в такий спосіб він зберіг підтримку своїх виборців.

Ще 1.6% Віктор Янукович отримав від Петра Симоненка. І хоч кількість виборців, які підтримали Симоненка у першому турі, не дуже велика, та все ж 82% його електорату у другому турі віддали свій голос за Януковича.
Юлія Тимошенко за рахунок Тигіпка наростила близько 5%. Голоси виборців Віктора Ющенка розподілилися так, що 82% тих, хто за нього голосував у першому турі, віддали свій голос за Юлію Тимошенко у другому.  Подібна картина і серед виборців Олега Тягнибока –  82% тих, хто голосував за нього в першому турі, проголосували за Юлію Тимошенко у другому.
Стосовно виборців Арсенія Яценюка, то 2/3 голосів його електорату перейшли у другому турі до Тимошенко, а 1/3 – до Януковича.


Наталя Харченко твердить, що попри те, як політики ставляться до виборців, вважаючи їх своєю власністю і даючи їм різні рекомендації, як і за кого голосувати, насправді поведінка виборців не дуже залежить від отриманих вказівок, і їхні голоси все одно розподіляються інакше. А відтак, зазначила соціолог, 15% виборців, які підтримали Тигіпка, Яценюка та Гриценка в першому турі, все ж таки проголосували проти всіх, прийшовши на вибори і висловивши в такий спосіб своє незадоволення відсутністю адекватного для них вибору.

Під час опитування виборців також запитували, коли саме вони вирішили, за кого голосуватимуть. «І виявилось, – констатує Наталя Харченко, – що у Януковича більш стійкий електорат, 77% його виборців відповіли, що були прихильником цього кандидата задовго до виборів, а перебіг кампанії не дуже вплинув на їхній вибір. Серед прихильників Тимошенко таких набагато менше – 65%. Зате далася взнаки активність  політиків, журналістів і загалом політичної кампанії протягом останнього тижня перед днем голсування. Принаймні це позначилося на результатах Тимошенко, оскільки 15% тих людей, які вирішили голосувати за неї, ухвалили своє рішення протягом останнього тижня, або в останній день виборчої кампанії, або в день голосування і тільки 2% вирішили проголосувати за неї безпосередньо на виборчій дільниці. Серед виборців Януковича кількість тих, хто визначився в останній тиждень, становила лише 9%», – підсумувала соціолог.

Заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова, координатор проекту «Національний екзит-пол’2010» Михайло Міщенко охарактеризував відмінності у голосуванні різних соціально-демографічних груп.
Так, щодо відмінностей голосування залежно від типу населеного пункту, то міські жителі частіше голосували за Януковича, тоді як жителі сіл – за Тимошенко. Однак, як пояснив координатор проекту, ці відмінності зумовлені насамперед тим, що різні регіони відрізняються за домінуванням різних типів населених пунктів. І якщо поглянути на розподіл голосування різних типів населених пунктів у регіонах, то можна побачити, що в середині кожного з регіонів відмінності між голосуванням сільських і міських жителів майже немає. Тобто визначальним є регіональний чинник голосування, а не поселенський.

Стосовно відмінності голосування різних вікових категорій, то частка тих, хто голосував за Януковича, дещо вища із віком опитаних. Якщо серед опитаних молодшої вікової групи за нього голосувало 47% виборців, то у старшій віковій групі таких 51%. Частка ж тих, хто голосував за Тимошенко, дещо більша у середній віковій групі порівняно з молодшою і найстаршою. Причому молодь найчастіше голосувала проти обох кандидатів, таких було близько 9% віком від 18 до 29 років.
А ще, як зазначив Михайло Міщенко, опитування засвідчило, що чим молодші були виборці, тим більше вони голосували проти обох кандидатів.



«Те саме стосується й освіти, – пояснив соціолог. – Ті, хто не мають закінченої освіти (близько 9%), голосували проти всіх.
Загалом відмінності у голосуванні залежно від рівня освіти, розподілилися так, що чим більший був освітній рівень виборців, тим рідше вони голосували за Януковича і частіше проти обох кандидатів. А в голосуванні за Тимошенко залежно від рівня освіти проявилися різні тенденції в різних регіонах. Якщо на Заході рівень освіти не впливав на голосування за Тимошенко, то у Центральному регіоні чим вищий був рівень освіти, тим нижчий рівень підтримки Юлії Тимошенко – 67% серед людей з вищою освітою і 62% серед тих, хто має неповну середню освіту. У Південному і Східному регіонах, навпаки, чим вищий рівень освіти, тим частіше вони голосували за Тимошенко і тим рідше за Януковича. Скажімо, у Південному регіоні за Тимошенко голосували 14% тих, хто має неповну середню освіту, і  28% тих, хто має вищу освіту, а за Януковича 81% тих, хто має неповну середню освіту, і лише 62% тих, хто має вищу освіту. Хоча більшість голосувала за Януковича в обох освітніх групах, різниця становить 19%. Подібна тенденція спостерігається і на Сході. Найбільш помітний вплив рівня освіти спостерігається у молодших вікових групах – серед людей до 40 років респонденти з неповною середньою освітою частіше голосували за Януковича, а серед тих, хто має вищу освіту, – за Тимошенко.

Характеризуючи розбіжності у голосуванні між чоловіками і жінками, Михайло Міщенко відзначив, що відмінності ці були мало виражені. Так, за Януковича проголосувало 48.5% жінок і 48.8% чоловіків, що є взагалі статистично не значущою відмінністю. Різниця у голосуванні за Тимошенко є статистично значущою, однак також невелика, всього лише 2%.


І насамкінець соціологи змалювали портрет людини, яка проголосувала «проти всіх». За словами організаторів екзит-полу, більшість з тих, хто не виявив серед  кандидатів гідного претендента на пост глави держави, є молодими людьми або людьми з вищою освітою.

Ірина Філіпчук

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024