Національні рухи і «хороші росіяни». Хто вирішить майбутнє імперії?

Аналітика
Перегляди: 1452
23 березня 2023

 

Руслан Поліщук,
журналіст

 

Хто наближає розвал Росії?

Форум вільних народів Постросії, який відбувся в Брюсселі 31 січня цього року, став чи не найбільш помітною подією серед низки акцій, спрямованих на набуття реального суверенітету суб’єктами рф. Вперше в стінах Європарламенту прозвучали заклики до повалення імперії і були озвучені концепції побудови нових незалежних держав.

Серед лідерів національних рухів увагу привертали борці за незалежність Чечні, яка має тривалу історію протистояння з Москвою. Прем’єр-міністр Чеченської республіки Ічкерія в екзилі Ахмед Закаєв закликав до відродження Горської республіки, котра в 1918-1919 роках вже проголошувалась на теренахх сучасних Чечні, Дагестану, Інгушетії, Осетії, Карачаєво-Балкарії, Кабардино-Черкесії, Адигеї і Ногайських степів. Республіка двічі за останні 30 років протистояла вторгненню російської регулярної армії. Сьогодні на боці України воюють кілька добровольчих батальйонів з числа прибічників невизнаної Чеченської республіки Ічкерія і офіційно входять до складу ЗСУ. Чеченські добровольці складають одну з найбільш організованих сил і закликають своїх земляків долучатися до спротиву російському вторгненню, оскільки розглядають свою участь у війні, як боротьбу за незалежність своєї батьківщини.

Чеченські добровольці розглядають свою участь у російсько-українській війні, як боротьбу за незалежність своєї батьківщини

Парад суверенітетів, який розпочнеться одразу після того, як Україна переможе путінську росію, передбачає й Алла Дудаєва – вдова першого лідера Чеченської республіки Джохара Дудаєва.

«Ми, як президія уряду Чеченської Республіки Ічкерія (у вигнанні – ред.), продовжуємо закликати міжнародне співтовариство не визнавати окупацію нашої республіки і засуджувати геноцид чеченського народу. Вірю в перемогу українців. І ця перемога багато що змінить у Росії. Коли правління путіна впаде, колонізовані нації будуть звільнені. Попереду нас чекають великі та позитивні зміни. Як сказав Джохар, росія зникне, коли зійде українське сонце», - сказала вона в інтерв’ю польській Rzeczpospolita.

Варто нагадати, що в жовтні минулого року український парламент ухвалив постанову про визнання Чеченської республіки Ічкерія «тимчасово окупованою Росією», що фактично стало першим кроком до визнання Україною суверенітету Чечні. Ахмед Закаев цю подію назвав історичною для чеченців і для всіх «пригноблених Кремлем народів».

Багаторічну історію боротьби за незалежність має Татарстан. Навіть в умовах путінської росії татарський національний рух зберігся і шукає нових форм діяльності. Республіка проголосила декларацію про державний суверенітет ще в 1990 році, а навесні 2018-го група політичних емігрантів оголосила про створення громадського руху "Вільний Ідель-Урал", що декларує ненасильницьку боротьбу за здобуття республіками Надволжя державної самостійності.

За словами представника руху Нафіса Кашапова, на території Татарстану наразі діє організований підпільний спротив путінській війні. Він напряму пов’язав пожежі у російських воєнкоматах та на виробництвах з діяльністю татарського підпілля – як помсту фашистському режиму за вторгнення в Україну. Його брат – заступник премєр-міністра Татарстану у вигнанні - Рафіс Кашапов розповідає про фактори, які спонукають татар до боротьби за незалежність.

"Я думаю, що більшість татар проголосувала б за незалежність Республіки Татарстан. На це є дві причини: перша - щороку з Татарстану до Москви йде 870 млрд рублів. Це справжній грабіж, про який знають усі жителі Татарстану. Друга причина полягає в тому, що для війни в Україну без розбору з Татарстану відправляють на фронт усіх... Коли розпочалася війна такого невдоволення серед людей не було. Ці два фактори є ключовими, які схиляють людей до ідеї незалежності Татарстану".

Рафіс Кашапов вважає, що референдум 1992 дає право звертатися до держав світу з проханням визнати незалежність Татарстану

Нагадаю, у Верховній Раді України зареєструвано постанову про визнання державного суверенітету та незалежності Республіки Татарстан. Депутати посилаються на те, що згідно з прийнятими раніше нормативними актами Татарстан де-юре вже є самостійною державою.

Стрімко розбудовується останніми роками національний рух фінно-угорських народів РФ ерзя, що вже має власну систему національно-представницьких органів. У вересні 2022 року Ерзянський національний конґрес, що збирався в Естонії, ухвалив низку важливих резолюцій, серед яких – боротьба за незалежність Ерзі та відокремлення ерзянської території від РФ. Ерзяни чітко заявили про своє бажання створити власну державу, окреслили її кордони, політичну форму та державний устрій. Конґрес також засудив путінську агресію проти України та підтримав декларацію про деколонізацію росії, прийняту на Форумі вільних народів Постросії в Празі, а також закликав усі поневолені народи рф до боротьби за розвал імперії та утворення незалежних держав на окупованих землях цих народів.

Тенденцію до поширення ідей свободи не могли не поміти в Кремлі – російська влада створила паралельні національні представницькі органи ерзянського народу з метою послабити вплив та легітимність справжніх борців за незалежність народу.

Серед ймовірних нових утворень, які можуть взяти участь в параді суверенітетів, може стати Кубанська народна республіка. Представник руху кубанської незалежності «Малиновий Клин» Дмитро Доровських каже, що наразі в регіоні існує лише активна меншість, яка підтримує відділення Кубані. Тому першочергове завдання активістів – зробити рух за незалежність більш масовим і скоординованим. Проте про повернення етнічних українських земель до Києва наразі не йдеться.

«Я б не хотів, щоб у Східній Європі з’явилась нова імперія. Мені хотілось би, щоб Україна була демократичною державою… Території Білгородської, Курської і Воронезької областей могли б стати буферними державами між Московією і Україною. При цьому, перебуваючи під українським впливом.

Наш рух виступає з позицій Києвоцентризму і соборної України, і пропонує запровадити модель співпраці між українською і нашими державами на кшталт того, яке об’єднує весь англо-саксонський світ»,  каже Дмитро Доровських.

Представник руху кубанської незалежності «Малиновий Клин» Дмитро Доровських: Наш рух виступає з позицій Києвоцентризму

До речі, ідея розбудови Воронезької республіки також існує – з квітня минулого року вона позиціонує себе, як рух за державний суверенітет. За задумом активістів, вона має охоплювати історичний регіон Чорнозем’я, а до її складу з центром у Воронежі мають ввійти ще й нинішні Білгородська, Курська, Липецька і Тамбовська області.

Дорогу до своєї незалежності після російського вторгнення в Україну активно прокладають калмики. Конгрес ойрат-калмицького народу в жовтні минулого року оприлюднив декларацію про незалежність Калмикії. Її автори, згадавши про репресії і проблему незаконно відторгнутих Сталіним територій, заявили про повну незгоду з політикою кремля і необхідність звільнення ойрат-калмицького народу з-під колоніальної залежності від росії. В документі була заявлена головна мета боротьби – «добитися виходу Республіки Калмикія зі складу РФ, проголошення і створення суверенної незалежної держави». Наразі серед активістів руху домінує ідея побудови Калмикії, як стійкої унітарної правової націонал-демократії з ефективним місцевим самоуправлінням.

За відновлення своєї державності боротиметься й ногайський народ. Про це заявив представник ногайського національного руху Анвар Курманакаєв. Він закликав Захід допомогти у відновленні ногайської державності, яку в середині XVI століття зруйнувала москва. За офіційними даними, наразі в РФ проживає близько ста тисяч ногайців які розселені від Алтаю до Дагестану і Карачаєво-Черкесії, не маючи своєї території. За словами Курманкаєва, московська імперія знищує ногайців як окремий етнос, розділений між шістьма регіонами на Північному Кавказі.

«Передусім необхідно повернути наші території, на яких ми збудуємо сучасну сильну заможну державу, яка стане в один ряд з європейськими... Ми вміємо будувати. Творче начало залишається в пам’яті етносу і приводиться в рух в потрібний момент. Для цього необхідно, щоб народ став вільним», - каже Анвар Курманакаєв.

На початку січня цього року в Стамбулі відбувся з’їзд прихильників незалежної Інгушетії, де було оголошено про створення Комітету Інгушської Незалежності. Громадські і політичні активісти руху означили свої цілі – консолідацію інгушського суспільства навколо ідеї про свободу і незалежність, збереження своєї культурної і релігійної ідентичності та створення основи для побудови незалежної Інгушської держави. На поточному етапі об’єднання займатиметься суспільно-політичною і інформаційною роботою. Через проблеми з безпекою імена керівників і учасників Комітету не розголошуються.

Російська агресія проти України стимулювала поширення ідей про незалежність серед великої кількості інших народів, колонізованих Росією. Серед тих, хто не згодний з подальшим існуванням в «тюрмі народів», але й не розглядає еміграцію, як спосіб зберегти гідність, досить багато внутрішніх сил. Через репресії і переслідування спецслужб, їхні лідери часто приховують свої імена, а про їхнє існування ми можемо дізнатись хіба що з соціальних мереж чи інтернет-ресурсів, які стають чи не єдиним майданчиком для поширення ідей свободи.

Серед таких зокрема – Сибірський визвольний рух, який виступає за відокремлення ​​і створення Федеративних Штатів Сибіру, які прагнуть об’єднати росіян, білорусів, українців та корінні народи на антиімперських засадах. Ідея майбутньої «нації» сформувалась, як наслідок масових депортацій представників різних народів у Сибір за часи сталінського терору та незгодою з центром і його законами. Організація претендує на весь західний Сибір та Забайкалля, а також розглядає варіанти альянсу чи конфедерації з майбутнім Вільним Далеким Сходом. Заради виживання обох держав у майбутньому. Наразі вже існує Декларація незалежності конфедерації Сибіру.

Загалом в росії діє більше трьох десятків рухів, які заявили про своє бачення державного будівництва. Проте крім нинішньої кремлівської влади в них чітко окреслився ще один опонент – це російська опозиція – т.з. ліберали, які хоч і виступають проти політики путіна, проте прагнуть збереження імперії в нинішніх її кордонах під новою вивіскою.

І якщо раніше діяльність Форуму вільних народів Постросії ліберальний російський істеблішмент намагався просто ігнорувати, то останнім часом активність борців корінних народів рф за незалежність викликає в них цілий шквал критики.

Розвал імперії і російські ліберали

На хвилі перших перемог України у війні проти російської агресії і активізації діяльності національних рухів про своє бачення майбутнього росії голосніше заговорили російські опозиціонери. Проте вже в травні минулого року стало зрозуміло, що російська опозиція і національні рухи не зможуть співпрацювати, оскільки абсолютно по-різному дивляться у майбутнє.

Напередодні Антивоєнної конференції, яку «Форум свободной России» (ФСР) (конфедерація російської опозиції, створена ще в 2016 році Гаррі Каспаровим) проводив у Вільнюсі і в якій брали участь політики, журналісти і громадські діячі з росії, лідери національних рухів відмовились від участі в ній. Причина – ФСР не враховує інтереси етнічних меншин.

«Учасники ФСР чудово знають, що Москвою ведеться велика багатовікова робота над русифікацією татарської нації та інших колонізованих народів, саме Москва знищує їхню самобутність, але ФСР про це мовчить. Ми, татари, займаємо за чисельністю друге місце в росії після росіян, проте ФСР не захищає наші права. Тому я відмовився брати участь в її роботі», - заявив співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал» Рафіс Кашапов

Лідери національних рухів відмовились від участі у «Форумі свободной Росії», який проходив у Вільнюсі

ФСР критикують за те, що реальні проблеми народів і регіонів росії опозиція (яка з легкої руки Каспарова записала себе до «хороших росіян») відсовує на периферію. Рефлексуючи на критику, Гаррі Каспаров стосовно майбутнього росії заявив наступне:

«Я вважаю, що час імперій давно минув, і врешті важливий не об’єм території, а те, щоб ці території жили за одними законами. Тому, якщо десь будуть домінувати інші закони – скажімо, якісь релігійні — будь ласка… Ніхто нікому не заважає. Росія повинна буде вибудовувати власну концепцію, але ця концепція повинна бути уніфікованою на всьому просторі. Я думаю, більшість територій, звичайно, збережеться в цьому новому утворенні російському. Але нікого тримати не будемо».

Лідери національних рухів рф постійно намагаються відмежуватись від діяльності різних суто російських опозиційних платформ, які активізувались впродовж останнього року на Заході. Ще один публічний конфлікт стався в листопаді 2022 року - після зустрічі в Брюсселі активістів кількох груп російської опозиції з депутатами Європарламенту Дмітрій Гудков урочисто повідомив про створення The Secretariat of European Russians:

«Зустрілись з керівництвом Європарламенту і його ключовими депутатами, які працюють з російською тематикою. При цьому зустріч, що важливо, була не міжсобочийком, а широким колом: Free Russia, Антивоєнний комітет, фонд Бориса Нємцова, російський комітет Дії. Домовились про регулярні щомісячні зустрічі і обговорення ключових проблем: від віз для росіян до трибуналу для путіним».

Відповідь Ліги вільних націй не забарилась – згаданий Гудковим Секретаріат не представляє народи і території, котрі перебувають під владою Москви. Ліга звернулась до президентки Європарламенту Роберти Мецоли із закликом не обговорювати з т.з. «хорошими росіянами» майбутнє цих народів і територій без їхніх представників. Іншими словами – не вирішувати долю російських територій за спиною поневолених народів.

Про ставлення російських лібералів до активізації національних рухів за деколонізацію можна скласти враження ще й по тому, наскільки негативною була їхня реакція на згаданий вище Форум вільних народів Постросії. В публікаціях ліберальних ЗМІ активістів Форуму намагаються представити, як маргіналів, не здатних осягнути глобальну суть проблеми, яка неминуче виникне після розвалу росії. Загальна тональність Дождя, Meduza, Новой газєти зводиться до моралізаторства і навіть приниження на адресу тих, хто виступає за дезінтеграцію росії. Зокрема, Новая газета учасників Форуму називає «сепаратистами всіх мастей, які починають демонтаж рф». А як альтернативу їхнім намаганням розвалити росію пропонує концепцію відомого російського політолога і економіста Владислава Іноземцева.

«Було б правильним нинішню федерацію розпустити і перезібрати. Давайте зробимо перехідний період у два роки, на якому залишиться спільний рубль, єдині паспорти, армія, якийсь кордон, але від сьогодні ви всі незалежні. Після цього хай збирається Установче зібрання і вирішує, як жити далі: у вигляді федерації, конфедерації чи якось ще», - каже Іноземцев, акцентуючи на неспроможності і дотаційності багатьох регіонів росії і не згадуючи про ті величезні ресурси, які центр викачує з них.

Ліберальна російська преса учасників національних рухів за незалежність називає «сепаратистами всіх мастей»

Можна ще згадати опозиціонера Владіміра Мілова (економічний радник Алєксєя Навального), який задля заспокоєння «гарячих голів», записав цілий відео-блог, в якому доводить безперспективність шляху, на який стали лідери національних рухів.

Проте башкирський національний активіст Руслан Габбасов, котрий після початку широкомасштабної війни переїхав у Литву, закликав «не слухати «хороших русских» тому що вони хочуть залишити Росію цілою».

Чи не найбільш популярний серед російських опозиціонерів Алєксєй Навальний, який наразі відбуває ув’язнення у виправній колонії суворого режиму № 6, також подав свій голос на захист територіальної цілосності рф. В колонці, написаній спеціально для The Washington Post він розмірковує про майбутнє післявоєнної постпутінської росії. За його словами, стратегічна перемога усього демократичного світу настане тоді, коли росія перестане бути джерелом агресії і нестабільності.

«Образ майбутнього для росії – це не «сильна влада» і «тверда рука», а злагода, договіра і врахування інтересів усього суспільства. Росії потрібна парламентська республіка, і тільки вона зупинить нескінченний цикл самовідтворюваного імперського авторитаризму», - пише Навальний.

Неймовірними проблемами, перед якими постане світ після розвалу росії, лякає ще один відомий опозиціонер Міхаіл Ходорковський. Намагання певними територіями добитися незалежності від росії він вважає неминучими, але чи відділяться вони – залежатиме від того, як поведе себе російський уряд і суспільство.

«Досвід останніх 30 років показав, що розпад таких країн, як Югославія чи росія, де є велика кількість неврегульованих адміністративних кордонів і де домовлятися люди не дуже готові, — небезпечний… Це значить, що конфлікти з високою ймовірністю можуть перейти у війни з використанням зброї масового ураження і мільйонними жертвами. Тому для мене розпад Росії — найкошмарніший потенційний сценарій, - зазначив Ходорковський.

Очевидно, що лідерам національних рухів і російським лібералам не по дорозі. Їх об’єднує більш-менш спільна оцінка минулого і нинішнього стану речей у рф, проте погляди на майбутнє кардинально різняться. Ойрат-калмицький активіст Даавр Дорҗин підсумував спільні претензії до російських лібералів:

  • Вони дійсно вірять в росію «від Калінінграда до Владивостока»
  • Вони стигматизують нас, тому що не можуть визначитись у ставленні до наших проблем
  • Вони мріють повернутися в 23 лютого 2022 року

«У їхньому сприйнятті россія – це єдиний фрейм, а люди, які живуть в Брянську, Петрозаводську, Елісті і Кизилі, один народ. Чим це відрізняється від концепції пізнього путінізму по відношенню до України і Білорусі, не зрозуміло. Крім того, «загальнороси» Москви і Петербургу впевнені, що тільки вони, їхня мудрість і непохитність, а також готовність застосувати репресії рятує нас, неросіян, як нецивілізованих дикунів, від тотальної різанини omnium contra omnes. Ніби ми нездатні до домовленостей, ніби ми не спроможні до створення своїх державностей», - озвучив ставлення російських лібералів до національних рухів за незалежність ойрат-калмицький активіст.

Ойрат-калмицький активіст Даавр Дорҗин: «загальнороси» намагаються виставити нас неспроможними до створення своїх державностей

Тому Даавр Доржин закликає ігнорувати образи на свою адресу з боку лібералів, а сконцентруватися на власній повістці, адаптувати її під нові реалії, формувати зв’язки зі світом та набувати політичної субєктності. Проте найстрашніше для «хороших росіян» те, що вони (як би не намагались) не можуть довести своє право на ще один шанс, на модернізацію, демократизацію і збереження росії як геополітичної реальності.

***
Очевидно, що процес десуб'єктивізації росії як державного утворення, деколонізація її територій, денуклеаризації і депутінізації населення буде тривалим, непростим і великою мірою ризикованим. Проте збереження імперії в нинішніх її межах і з наявними в неї ресурсами в перспективі нестиме ще більші небезпеки для всього демократичного світу. В Україні повна ясність щодо необхідності повного демонтажу рф вже сформувалась. Колективний Захід поки що не готовий прийняти це, як неминучість. Проте факти свідчать, що помилятися у своїх розрахунках можуть і найсолідніші аналітичні центри (як, наприклад, це сталось під час розпаду СРСР, який Захід не в змозі був передбачити і підготуватись до цього). А суто українська історія доводить, що ніякі технології не здатні зупинити ідеї, час якої настав.

Останні новини з категорії Аналітика

Як група Вагнера експортує правління в стилі Путіна в Африку

Омар Ашур зазначає, що група Вагнера застосовує авторитарні методи в Африці для встановлення режимів у стилі Путіна і підриву демократичних...
2 лютого 2024

Стратегію визначає війна. Як Сумщина тримає економічний фронт

Економічні збитки в Сумській області внаслідок російської агресії та стратегію відновлення виробничих потужностей в регіоні проаналізував Се...
24 січня 2024

По той бік океану буде гаряче

Виборча кампанія в США, складні відносини між Аргентиною й Бразилією та непопулярний уряд у Канаді примусять дипломатів працювати 24/7, вваж...
14 січня 2024

2024 рік стане визначальним. Про ілюзії та реальність для України

Про те, який вигляд матиме поствоєнна архітектура безпеки навколо України — Марія Золкіна для NV
9 січня 2024