Події
Перегляди: 765
7 листопада 2022

Належність до певної церкви впливає на погляди громадянина більше, ніж чинник рідної мови - дані дослідження

31 жовтня 2022 року Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційного сприяння Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв організував круглий стіл на тему: «Московський патріархат у російській війні проти України», в якому взяв участь виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський,  який представив дані опитування, що відображають  кореляцію між поглядами громадян України залежно від конфесійного чинника.

Дослідження було проведено у листопаді 2020 року у 8 східних та південних регіонах країни. Зрештою опитування показали, що належність до певної церкви впливає на погляди громадянина більше, ніж чинник рідної мови (російська-українська).
57% вірян УПЦ МП вірили в те, що український уряд проводить політику витіснення російської мови.

73% вірян УПЦ МП вважають, що події на Майдані – це незаконний державний переворот. Навіть, серед  російськомовних громадян менший відсоток тих, хто так
вважав (62%). Петро Бурковський зазначив, що фактично це теза, яку першим сказав Володимир Путін.
59% вірян УПЦ МП вважали, що політика "декомунізації" спрямована на переписування історії та заперечення досягнень і подвигів у часи СРСР. Викликає дисонанс те, що віряни  вважали, що комунізм – це добре. Однак ситуацію прояснює той факт, що дану тезу просувають священники УПЦ МП.

41% парафіян УПЦ МП вважали, що добровольці, які воювали на Донбасі на боці України, переважно йшли на фронт за пільгами, наживою та високою зарплатою. Саме цей наратив просуває Росія та її агенти впливу.
Показовою була відповідь щодо протестів у Білорусі. 51% вірян УПЦ вірили, що протести не є народним повстанням, а є спробою Заходу повалити законно обраного президента Лукашенка. Знову ж таки, ця теза просувалася російською пропагандою.

Цьогорічнеопитування, проведене у серпні–вересні, стосувалося сприйняття громадянами ролі УПЦ МП у російській повномасштабній агресії. Для опитування були обрані такі політичні центри Півдня держави, як Запоріжжя та Миколаїв. Результати показали, що чим більше Росія вчиняє злочинів, тим жорсткішою стає позиція громадян стосовно даного інституту тіньового впливу на Україну. У Миколаєві майже 56% громадян вважає, що УПЦ МП сприяє російській агресії, у Запоріжжі – майже кожен другий.

Максимально негативною оцінка УПЦ є у Центральних та Західних регіонах. На Півдні багато людей не визначилися, а це значить, що частина досі підтримують УПЦ МП, але це вважається соціально несприятливим і тому вони фактично соромляться того, що належать до цієї церкви. А частина вже вагається.

На завершення Петро Бурковський висловив переконання, що потрібно дати можливість парафіям переходити до ПЦУ, а також потрібно працювати інформаційно.

В інформаційному просторі бракує відео з захопленими агентами у рясах, оскільки для багатьох громадян залишається незрозумілою підривна діяльність московської церкви. Їх треба транслювати, щоб люди це чули та продовжували прозрівати.

 Пресреліз про круглий стіл «Московський патріархат у російській війні проти України»

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024