На полях засідання Африканського Союзу в Аккрі: експерти з Південної Африки та України представили три аналітичні доповіді щодо взаємодії України та АС на шляху до африканської та світової безпеки
Політика регіональної безпеки; ядерна безпека та російська окупація об'єктів АЕС в Україні; примусова депортація українських дітей Росією стали центральними темами обговорення на семінарі «Африканська миротворча місія та українська формула миру: cтратегічна взаємодія з питань регіональної безпеки, ядерної безпеки та прав людини», що відбувся 18 липня в Аккрі (Гана) напередодні Координаційної зустрічі Африканського Союзу (19-20 липня 2024 року).
Нашим партнером в співорганізації семінару 18 липня стала впливова Західноафриканська мережа миротворення (WANEP). Низка організацій громадянського суспільства з Гани, Південної Африки та України зібрала науковців, студентів, африканських та українських експертів, щоб обговорити масштаби війни, розв'язаної Росією проти України, яка шокувала та вразила світ своїми глибокими та жахливими наслідками, а також розробити потенційні кроки для африканської миротворчої місії щодо того, як африканські країни можуть очолити зміни у глобальному управлінні, які сприятимуть покращенню миру та безпеки на африканському континенті та в усьому світі.
Українську делегацію представляли Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Олена Лапенко, експертка з енергетичної безпеки DiXi Group, Катерина Рашевська, експертка з правових питань Українського регіонального центру прав людини, та Дзвінка Качур, віце-президентка Світового конгресу українців в Африці, засновник Української асоціації Південної Африки.
Експерти з різних інституцій спільно розробили три аналітичні записки на підтримку Африканської миротворчої місії та Української формули миру. Ці документи були присвячені реформі ООН, безпеці АЕС та захисту дітей під час збройних конфліктів.
Наступного дня, 19 липня, ми обговорили ці питання в Університеті Гани.
Говорячи про регіональну архітектуру безпеки та справедливий мир, фахівці обмінялися думками, як має трансформуватися система міжнародного управління для досягнення миру та справедливості.
Професор порівняльної політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань закликав міжнародну спільноту підтримати Україну в її боротьбі за незалежність:
«Немає іншої нації у світі, яка прагне миру більше, ніж українці. Але ми не погоджуємося на мир, який нам нав'язує агресор на умовах поступок. Тому ми не повинні віддавати свою територію і свою безпеку».
Професор Тім Муріті, керівник Програми миротворчих досліджень Інституту справедливості та примирення, наголосив на важливості колективних дій.
«Миротворча місія африканських країн на чолі з ПАР в Україні, яка розпочалася в червні 2023 року, є першою можливістю для Африки долучитися до міжнародних дій і має бути визнана значним внеском у прокладання шляху для майбутньої миротворчості. Ця історична миротворча місія продемонструвала колективну прихильність африканських держав до пошуку дипломатичного вирішення війни і стала важливою віхою для континенту, оскільки чи не вперше африканські держави втрутилися у вирішення конфлікту за межами Африки», – сказав Тім Муріті.
Він також висловив думку, що Рада Безпеки ООН є «недієздатною» організацією, що стало причиною вторгнення Росії в Україну.
Професор Муріті наголосив:
«Дисбаланс, створений правом вето постійних членів Ради Безпеки ООН, дав змогу великим державам застосовувати силу, незважаючи на їхні заяви про підтримку міжнародної системи глобального управління, заснованої на правилах».
Експерти закликали відновити дію статті 109 Статуту ООН, що забезпечить баланс між Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки ООН, а також надасть резолюціям Генасамблеї ООН більшої сили для подолання вето членів Ради Безпеки ООН.
На думку експертів, зволікання Ради Безпеки ООН (РБ ООН) з проведенням системних реформ ООН, спрямованих на подолання вето членів РБ ООН, може призвести до подальшого погіршення глобальної безпеки та гуманітарних умов.
Обговорюючи тему ядерної безпеки під час семінару, експерти нагадали, що Україна, як і ПАР, добровільно відмовилася від ядерної зброї і приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Олена Лапенко та в онлайні Ізабель Босман (South African Institute of International Relations)
Багато африканських країн працюють над розвитком ядерної енергетики, щоб задовольнити енергетичні потреби свого населення, яке стрімко зростає. Окупація найбільшої в Європі (!) АЕС російськими військовими порушує всі принципи Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) щодо ядерної безпеки. Однак чинне міжнародне законодавство не дає відповіді на питання, як забезпечити дотримання принципів ядерної безпеки.
Експерти розглянули пропозиції щодо регулювання ядерної безпеки, які б забезпечили врахування інтересів африканських країн, що є учасниками ДНЯЗ і прагнуть розвивати ядерну енергетику в своїх країнах.
Аналізуючи тему гуманітарної кризи, спричиненої вторгненням Росії в Україну, Катерина Рашевська та д-р Елвіс Фокала (Сеnter for Human Rights, University of Pretoria) (на фото зліва) зосередили увагу на порушеннях міжнародного права у сфері захисту дітей та прав людини. Науковці розглянули міжнародні механізми, які можуть бути використані для запобігання депортації дітей та захисту національної ідентичності дітей під час війни.
Дискусія в Університеті Гани
Ключові висновки заходу
У підсумковій заяві семінару 18 липня експерти, зокрема, закликали Африканський Союз та африканські держави:
1) Ініціювати реформу ООН, яка зменшить силу права вето. Це означає надання Генеральній Асамблеї ООН повноважень долати вето більшістю у 2/3 голосів.
Досвід України показав, що хоча більшість країн засудили російське вторгнення в Україну (понад 141 держава), Росія може заблокувати будь-які дії ООН на захист України, використовуючи своє право вето в РБ ООН. Зміна розподілу права вето допомогла б забезпечити глобальний мир, якщо будь-яка країна, що має право вето, розпочне військову агресію проти іншої держави.
Механізм тимчасового перегляду та внесення змін до Статуту ООН також закладений у статті 109, яка дозволяє скликати спеціальну «Конференцію з перегляду Статуту» більшістю у дві третини голосів Генеральної Асамблеї ООН та позитивним голосуванням дев'яти членів Ради Безпеки.
Таке голосування не може бути блоковане постійними членами і буде відносно демократичним, оскільки стаття 109 говорить, що «кожен член Організації Об'єднаних Націй має один голос».
2) Негайно вжити заходів для дотримання міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження ядерної зброї та зупинити агресію ядерних держав проти денуклеаризованих країн.
У 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, третього за величиною у світі на той час, в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії. Російська агресія проти України ставить під загрозу основу міжнародного нерозповсюдження, збільшуючи ризик того, що неядерні країни прагнутимуть створення власної зброї масового знищення. У 2023 році глобальні військові витрати зросли на 7%, що означає менше коштів для соціально-економічного розвитку в усьому світі.
3) Захистити мирні атомні електростанції шляхом ухвалення нового обов'язкового до виконання міжнародного законодавства, яке забороняє військові напади на ядерні об'єкти. Ядерні технології є потенційним варіантом підтримки економічного розвитку Африки.
Окупація найбільшої діючої атомної електростанції в Європі російськими збройними силами, що порушує всі принципи ядерної безпеки, має бути зупинена і ніколи не повторитися.
Багато африканських країн нещодавно проголосували за резолюцію ООН, яка закликає Росію вивести свої війська з української атомної електростанції.
4) Визнати, що діти є першими жертвами військових конфліктів. Станом на червень 2024 року Росія незаконно і примусово депортувала 19 546 українських дітей. Після 2022 року Росія ухвалила нове законодавство, яке дозволяє змінювати громадянство, ім'я, прізвище та дату народження українських дітей без згоди батьків. Українські діти були відправлені до 57 регіонів Росії, деякі з них вже були усиновлені в російські сім'ї. Незважаючи на підтримку інституцій ООН, Міжнародного Червоного Хреста, релігійних лідерів, таких як Ватикан, та окремих держав, таких як Катар, за майже три роки вдалося повернути лише 388 дітей. Відсутні ефективні механізми для їх повернення [https://childrenofwar.gov.ua/en/].
5) Ми закликаємо Африканську миротворчу місію продовжити роботу над пунктами, перерахованими в цій заяві, і діяти на виконання вищезазначеного.
Росія здійснила військове вторгнення в Україну в 2014 році, і за відсутності міжнародної реакції на її агресію, вона ескалувала військове вторгнення до повномасштабної війни в 2022 році.
За додатковою інформацією про заяву або ініціативу звертайтеся до Dzvinka Kachur info@uaza.co 
Семінар і спільні платформи для експертів були ініційовані Інститутом справедливості і примирення (Institute for Justice and Reconciliation), Фундацією спадщини Дезмонда і Лії Туту (The Desmond & Leah Tutu Legacy Foundation), Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (DIF) та Українською асоціацією Південної Африки (Ukrainian Association of South Africa - Українська Асоціація в ПАР (UAZA) у партнерстві з Penplusbytes www.penplusbytes.org.
А в день вильоту додому ми завітали до гостинного Посольства України в Гані, де, скориставшись суботнім днем, зібралися представниці української діаспори в Гані. Дзвінка Качур, яка створила ефективну Українську асоціацією Південної Африки, поділилася своїм досвідом формування організації. Посольство наголосило на всілякому сприянні роботі асоціації. Водночас всі відзначили, що така організація має бути незалежною, і тоді співпраця розвиватиметься ефективніше. Створення такої асоціації – завдання непросте, тож роботи на перспективу чимало, але результати неодмінно будуть.
