Мюнхенська конференція з безпеки, європейські війська в Україні, рідкоземельні метали в обмін на допомогу США – яку угоду по Україні готує Трамп? – Тарас Жовтенко

Попереду низка важливих міжнародних подій, які можуть мати значний вплив на майбутнє України. Однією з них є Мюнхенська конференція з питань безпеки, яку планує відвідати президент Володимир Зеленський, а також представники США, зокрема віце-президент Джей Ді Венс та спеціальний представник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог. Яких результатів від цієї зустрічі очікує Україна, що саме передбачають взаємні очікування США та Європи щодо можливої миротворчої місії в Україні і чому заява Трампа про рідкоземельні ресурси України може стати важелем впливу на безпекову політику – в інтерв'ю Радіо NV розповів в.о. виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, безпековий аналітик Тарас Жовтенко.

Він наголосив,  що адміністрація Дональда Трампа ще перебуває на первинному етапі збору інформації про ситуацію навколо війни в Україні. Проте вже можна говорити про активну підготовку Трампа до зустрічі з  Путіним.

«Очевидно, що перед цією зустріччю Трампу важливо відчути, на що налаштований сам Путін, і  саме з цим пов’язана інформація про телефонні дзвінки між ними, яких, ймовірно, відбулося вже кілька. Сам Трамп прямо не підтверджує і не говорить про те, скільки таких дзвінків  відбулося, але він не заперечує, що мав розмову з Путіним по телефону»,  – зазначає експерт.

Перед можливими переговорами з Росією адміністрація Трампа прагне зібрати якомога більше інформації від ключових союзників. У цьому контексті важливим є візит спеціального представника Дональда Трампа з питань України та Росії Кіта Келлога, який наприкінці лютого відвідає Київ, а також проведе зустрічі у Берліні, Римі, Парижі та Лондоні.

За словами Тараса Жовтенка, його європейський тур матиме кілька цілей: він збиратиме дані про позиції ключових гравців у майбутніх домовленостях щодо припинення війни, а також обговорюватиме механізми безпекових гарантій для України. Після цього Келлог повернеться до Трампа, щоб передати зібрану інформацію. Лише після цього можна буде говорити про наступний етап – планування можливої зустрічі Трампа і Путіна.

Тож Мюнхенська конференція з безпеки, що відбудеться наступного тижня, стане підготовчим етапом до  європейського вояжу Кіта Келлога, вважає аналітик.  

«Кіт Келлог, Джей Ді Венс та інші представники адміністрації Трампа  на цій Мюнхенській конференції з безпеки будуть спостерігати за тим, якою є середня температура по палаті  серед європейських союзників, ключових партнерів США. І це дозволить їм краще підготуватися до подальших кроків у переговорах щодо майбутнього України», – вважає  він.

Одним із ключових питань для адміністрації Трампа є можливість залучення європейських військ в Україну. Зокрема, йдеться про роль і  формат, в якому ці війська з’являться на території України, а також безпекові  та політичні умови, за яких це відбуватиметься.  

«Поки що ми говоримо про два можливі сценарії. Перший – це військова місія, про яку говорив президент Франції Еммануель Макрон минулого літа, коли війська кількох європейських країн входять на територію України на лінії розмежування. Вони б відіграли ключову роль у переговорах про припинення вогню, створення буферної зони та стабілізації лінії розмежування. У цьому випадку європейські війська мали б сприяти припиненню бойових дій і подальшому мирному врегулюванню. Однак з другої половини минулої осені, після того, як стало зрозуміло, хто очолить Білий дім, європейські країни скоригували свою позицію і почали говорити про миротворчу, а не  військову місію своїх військ в Україні», – описав ситуацію Тарас Жовтенко.

За його словами, другий сценарій передбачає миротворчу місію, яка можлива лише за умови, коли свою роль спочатку відіграє Дональд Трамп як  президент єдиної у світі ядерної супердержави.

«Трамп повинен усією своєю геополітичною вагою натиснути на путінський режим, щоб домогтися спочатку припинення вогню та стабілізації лінії розмежування. Лише після цього європейський контингент з’явиться в Україні та гарантуватиме підтримання режиму припинення вогню й функціонування буферної зони у тій  формі, в якій про неї буде домовлено. Для європейців це зовсім інша, простіша конфігурація, що потребує менше ресурсів», –  пояснив експерт.

Тим часом  Дональду Трампу, очевидно, треба  зрозуміти, до чого готові європейці – чи вони підтримують лише один сценарій, чи розглядають обидва? Якщо так, то які їхні політичні вимоги? Що Європа очікуватиме взамін за формування значного військового контингенту й відправку його в Україну для забезпечення режиму припинення вогню? Європейці вже дали сигнал Вашингтону. Останні тижні військові експерти та представники керівництва ключових країн заявляли, що європейські війська можуть не лише виконувати миротворчу місію, а й гарантувати дотримання перемир'я по всій лінії фронту. Однак для цього їм потрібна участь США.

«Європейцям потрібна участь американців, але не наземний контингент, а  американські літаки в повітрі, щоб  гарантувати  безпеку і захищеність європейських військ по лінії фронту в Україні. Також необхідна так звана «довга рука» США – гарантія того, що у разі небажання Росії дотримуватися правил, вона буде  покарана. Це не лише знищення її підрозділів в Україні, а й можливість завдавати більш чутливих ударів по її території, що посилить захист європейських військ з точки  зору  геополітичного балансу».

Очікується, що під час Мюнхенської конференції ці питання будуть активно обговорюватися між європейськими союзниками та представниками адміністрації Трампа.

«Європейці хочуть зрозуміти, чи готові США підтримати їх у разі реалізації одного з цих сценаріїв. Водночас американська сторона прагне з’ясувати, наскільки європейці готові до активної ролі в стабілізації ситуації в Україні», – вважає безпековий аналітик.

За його прогнозом, після Мюнхенської конференції Кіт Келлог продовжить свої зустрічі в європейських столицях, а Дональд Трамп, отримавши відповідну інформацію, визначить подальшу стратегію США щодо України.

Тож, на думку Тараса Жовтенка, Мюнхенська конференція з безпеки цього року може стати ключовим етапом у переговорах щодо майбутнього України. Після серії зустрічей за закритими дверима президент Володимир Зеленський і Кіт Келлог синхронно приїдуть  до Києва, де продовжуватиметься пошук компромісів, а потім – ймовірно, до Вашингтона для перемовин із Дональдом Трампом.

Тарас Жовтенко нагадав, що в цьому рівнянні з’явився ще один елемент – заява  Дональда Трампа щодо видобування рідкоземельних металів на території України в обмін на допомогу США. За словами аналітика, цей фактор може стати складовою майбутньої угоди про гарантії безпеки, який треба проговорювати окремо.

«Питання припинення вогню, стабілізації лінії фронту та буферної зони – це безпековий аспект можливих домовленостей. Проте питання видобутку ресурсів на території України – окремий трек. Трамп уже заявив, що готовий укласти з Україною угоду на 500 мільярдів доларів. Питання в тому, чи це остаточна сума, а інші деталі будуть обговорюватися пізніше, чи це лише нижня планка, на яку він поки що  згоден. Тут треба розуміти саму природу президента Трампа як людини, що позиціонує себе як  укладача угод – тож він, ймовірно, назвав найнижчу прийнятну для себе цифру», – розмірковує Тарас Жовтенко.

Як зазначає Wall Street Journal, чимала частина покладів рідкоземельних металів залягає поблизу лінії фронту або навіть на окупованих територіях. Це створює додатковий виклик для США, оскільки доступ до них напряму залежатиме від військової ситуації. Водночас, цей фактор може вплинути на готовність Вашингтона активніше підтримувати Україну.

«Для американців важливо не тільки отримати доступ до ресурсів, а й гарантувати безпеку своїх компаній і обладнання. Це означає необхідність посилення підтримки Збройних сил України. Навіть якщо Трамп не погодиться допомагати у звільненні всієї Луганської та Донецької областей, Вашингтону доведеться інвестувати у стабілізацію фронту. Це в його економічних інтересах: американці не захочуть ризикувати своїм персоналом та інвестиціями»,  –  пояснив Тарас Жовтенко.

Тож угода про стратегічні ресурси, на його думку, може стати не просто економічним проєктом, а важелем впливу на політику безпеки.