Монобільшість зникає, але про розкол фракції «Слуга народу» говорити зарано — Олексій Гарань

Коментарі
Перегляди: 1912
1 квітня 2020

Монобільшість у парламенті провалила голосування за 70% останніх рішень Верховної Ради

Такий висновок після аналізу голосувань у Раді вподовж останнього місяця зробив Комітет виборців України.

«Упродовж останнього місяця суттєво погіршилися показники голосувань монобільшості. Депутати «Слуги Народу» стали частіше провалювати голосування, не забезпечуючи 226 «за». Так, загалом у березні було прийнято 25 законодавчих актів. Лише за 7 з них проголосувало 226 і більше депутатів «Слуги Народу». Таким чином депутати монобільшості фактично провалили голосування за 70% останніх рішень Ради».

Що відбувається із так званою монобільшістю у парламенті і про що свідчить її голосування? Про це Громадському радіо розповіди заступниця директора КВУ Наталя Лінник та науковий директорм Фонду "Демократичні ініціативи", професор НАУКМА Олексій Гарань.

Наталя Лінник: Монобільшість почала сипатися десь ще з кінця 2019 року і це було природньо, адже у фракції «Слуга народу» багато випадкових людей, які потрапили до списку цієї партії. Там було багато представників розрізнених груп інтересів, відповідно, ці групи інтересів почали диктувати свої умови.

Дуже яскраво ми побачили це зараз у березні. Наприклад, при голосуванні за відставку пана Рябошапки знайшлося всього 179 голосів депутатів від «Слуги народу», за звільнення міністра фінансів пана Уманського – 187, а за призначенням Степанова міністром охорони здоров’я всього 195 голосів. Тобто ми бачимо, що зараз голосів «Слуги народу» не вистачає, в той час, як спочатку їх було 250.

Олексій Гарань: На початку діяв «турборежим», потім це уповільнилося і стало ясно, що є різні течії фракції, і це те, про що говорили аналітики ще до того, як почав працювати парламент – що в ньому неминуче буде розповзання цієї монобільшісті. З іншого боку, давайте все таки не будемо говорити, що фракція розколюється, все-таки більшість фракції іде в руслі того, чого прагне Зеленський. Правда, не зовсім зрозуміло, чого він прагне, бо бувають хитання то в один, то в інший бік. Ми побачили, що є група Коломойського, яка не підтримала цей «антиколомойський» закон, але в той же час більшість орієнтується на президента Зеленського.

Проте тепер їм треба ситуативно добирати голоси інших парламентських фракцій, і це добре, адже парламент – це місце для пошуку компромісів, а не для турборежиму. Тому я б сказав, що монобільшість зникає, проте говорити про розкол фракції зарано.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі:

Останні новини з категорії Коментарі

Хвиля ультраправих у Європі набирає обертів: чим це загрожує Європі та Україні? – Марія Золкіна

Марія Золкіна пояснила, як посилення ультраправих у Європі змінює політичну реальність і створює нові виклики для традиційних партій та євро...
11 вересня 2026

Чому всі говорять про деескалацію, але її насправді не буде – Тарас Жовтенко пояснив, як Кремль підігрує Вашингтону

Тарас Жовтенко про те, чому Вашингтон зацікавлений у розмовах про деескалацію, а Кремль готовий йому підігравати, а також які важелі впливу...
8 вересня 2026

Відбувається дуже небезпечне втягування військових частин у політику – Олексій Гарань

Олексій Гарань про конкуренцію між спецслужбами, втягування право-радикальних формувань у внутрішню політику та політизацію СБУ, ДБР і генпр...
5 вересня 2026

Мета Путіна – не лише Україна, а демонтаж усієї системи євроатлантичної безпеки – Тарас Жовтенко пояснив застереження Дональда Туска

Тарас Жовтенко проаналізував причини активізації російських диверсійних і гібридних операцій у країнах НАТО, їхні стратегічні цілі та вплив...
4 вересня 2026