Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Мобілізація без правил: чому криза навколо ТЦК наростає, а влада мовчить – Олексій Гарань

У першому кварталі 2026 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 1657 звернень щодо можливих порушень з боку ТЦК та СП. Найчастіше скарги стосуються прав громадян, які не підлягають мобілізації, проходження ВЛК, а також мобілізаційних заходів. Водночас дедалі частіше з’являються повідомлення про конфлікти між групами оповіщення та цивільними, зокрема напади на військових ТЦК і навіть вбивства. Що можна зробити з цією ситуацією? Чому криза загострюється? Хто і як має реформувати систему мобілізації? І чому президент уникає цієї теми? Про це йшлося у токшоу «Новий відлік» з Андрієм Діхтяренком та Властою Лазур.
Зокрема, Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який взяв участь у публічній дискусії, зазначив, що суспільне сприйняття ТЦК сьогодні вкрай поляризоване, і це ускладнює будь-яку розмову про реформу.

«Я знав, що на цій передачі буде важко і вагався, йти чи не йти, чесно скажу. По-перше, коли я продивився оцю вступну підбірку кадрів – сумний настрій, правда? Можна зробити висновок, що ТЦК – це монстр, і ця думка домінує в нашому суспільстві. А насправді це не так. Є купа просто злочинних порушень, але є дуже багато людей, я їх знаю, які чесно виконують свій обов'язок у ТЦК.

От ветеран мені розповідав, що його зупинили представники ТЦК на вулиці. Він спершу різко відреагував, мовляв, воював, а ви тут... Потім показав посвідчення – його одразу відпустили. Каже: "Я вже відійшов, пішов додому", але повернувся і вибачився. Тобто абсолютно коректно працювали. І ми не можемо всіх оголосити монстрами», – розповів науковець.

Водночас, за його словами, відсутність реакції на перші випадки протистояння лише поглибила кризу та призвела до ескалації насильства.

«Що треба робити? Треба діяти дуже жорстко і до ухилянтів, і до тих, хто порушує в ТЦК закони і правила, бо інакше не буде діла. Я думаю, що весь цей маховик нападів розкрутився тоді, коли вперше почалися випадки, коли відбивали людей, яких збиралися мобілізувати. Виходили чоловіки, і жінки виходили. І що? Нічого. Якщо нічого не зроблено – значить можна. Значить, це повторюється. І ми дійшли до того, що тепер уже є вбивства. До речі, я сьогодні перевіряв: якщо йдеться про замах або вбивство поліцейського чи військового – навіть замах карається 7–10 роками або довічним ув’язненням. Тобто дуже жорсткі заходи. Але люди, здається, цього не усвідомлюють... Мені цікаво було почути від юриста про ідею блокування рахунків чи телефонів. Я не знаю, як це узгоджується з правом, але морально я це розумію», – зауважив професор політології.

Окремо Олексій Гарань наголосив на необхідності політичних рішень на найвищому рівні та визначеності щодо принципів мобілізації.

«Останнє, що я хотів би сказати. Ви зазначили, що тут немає представників Міністерства оборони, уряду. Але скажімо чесно: ці рішення потребують важких політичних рішень на найвищому рівні. Правда? Ми мобілізуємо чи ні? Як саме? Це рішення, які мають ухвалюватися нагорі – президентом і урядом. Вони повинні визначити принципи: що ми робимо далі? Чи ми діємо за принципом, що одні воюють, а інші можуть відсидітися? Чи все-таки країна справді воює? Бо зараз ми бачимо нерівність: певну частину людей за віком випускають за кордон, інших – ні. Так ми воюємо чи ні? І це питання не лише до президента, але передусім – до нього як до Верховного Головнокомандувача», – зазначив він.

Продовжуючи тему мобілізації, він звернув увагу на різні моделі поведінки людей і психологічні наслідки як служби, так і ухилення.

«Я знаю багатьох людей, бійців, які казали: ми не пішли добровольцями, але й не ховалися. Ми не біжимо в ТЦК, але й не будемо ховатися. Прийде повістка – підемо. І багато таких уже служить. І серед так званих "бусифікованих" є ті, хто спочатку не хотів, але згодом вливається в колектив і змінює ставлення. Каже: краще бути тут, ніж чотири роки сидіти в чотирьох стінах. А є інша історія – люди, які роками ховаються. І, на жаль, є випадки, коли це закінчується серйозними проблемами зі здоров’ям. Стрес, виснаження... Просто уявіть, що відбувається з людиною, яка чотири роки майже не виходить з дому», – розмірковує професор.

Він також різко розкритикував відсутність публічної позиції президента щодо цієї теми, вважаючи це політичною помилкою.

«Хочу відкрити один секрет глядачам: поки на екрані був президент, у студії обговорювали зовсім інші, наболілі питання. Ми не слухали, що він говорить. Симптом? Ми говорили про вбивства військових. Скільки можна чекати, що президент мовчить? Кажуть, він не любить тиску. Так, не любить. Але це працює проти нього. Чим довше він мовчатиме, тим більше це використовуватимуть проти нього – і цей аргумент неможливо перебити. Щодо мобілізації я ще можу зрозуміти політичну обережність. Але тут – ні. Це виглядає як небажання пояснювати очевидні речі», – сказав він.

На переконання Олексія Гараня, президент має публічно окреслити чітку позицію і  визнати неприпустимість як зловживань під час мобілізації, так і насильства щодо військових, пообіцяти їхнє неупереджене розслідування та дати суспільству зрозуміти, що відповідальність за такі дії буде невідворотною.

Останні новини з категорії Коментарі

Історія показує, що лише війна змушує Європу діяти – Тарас Жовтенко

Експерти про можливе формування нового оборонного союзу в Європі та роль України в ньому йшлося в етері телеканалу FREEДOM
23 квітня 2026

Хронополітика Ормузької протоки: як Іран перетворює час на зброю – Володимир Лакомов

Для Тегерана Ормузька протока — не територія, а «глобальний вимикач»: інструмент контролю нафтового трафіку й тиску на Захід, вважає Володим...
22 квітня 2026

Теракт у Києві, мовчання Банкової про вбивство військових, парламентська криза та рейтинги як загроза – Олексій Гарань про головне

Олексій Гарань у розмові з Бориславом Березою – про виклики для влади і країни
21 квітня 2026

Не маркувала б Радева другим Орбаном чи другом Путіна – Маріанна Присяжнюк про парламентські вибори у Болгарії

Маріанна Присяжнюк проаналізувала результати виборів у Болгарії, зазначивши, що поява парламентської більшості дасть країні шанс на інститу...
21 квітня 2026