Мікрогранти, ваучери та бізнес-школа. Як на Сумщині розширюють робоче поле для ветеранів
Сергій Ханін, журналіст,
у співавторстві з Юрієм Горбанем
Що довше триває війна, то більше вона втягує у себе людей, змушених одягнути військову форму. Хтось носитиме її аж до закінчення бойових дій, а комусь з тих чи інших причин вже довелося розпрощатися з військом і приміряти на себе статус ветерана війни. І майже кожному з них на шляху адаптації у цивільне життя потрібна допомога. Її спектр досить широкий – соціальна, медична, психологічна, правова підтримка, що потребує зусиль великої кількості державних і громадських інституцій в різних сферах діяльності. Домогтися зараз, аби вони працювали в унісон, поки що важко, але певні успіхи на цьому шляху вже є. Ними, зокрема, може поділитися прикордонна Сумщина.
Виклики, породжені війною
Станом на 1 липня 2024 року в області обліковувалося 18 912 учасників бойових дій з числа ЗАХИСНИКІВ і ЗАХИСНИЦЬ України (з них 901 особа має статус особи з інвалідністю внаслідок війни), 19 учасників війни та 2688 осіб, які мають статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни. 81 особа має статус полонений (105 членів сімей) та 410 – зниклих безвісти за особливих обставин (498 члени сімей).
Повернувшись до цивільного життя, багатьом з ветеранів доводиться розв’язувати чимало питань. І чи не одним із найгостріших нині видається працевлаштування ветеранів. Принаймні, аналітика Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів свідчить, що забезпечення роботою цієї категорії людей є одним із викликів сьогодення.
За результатами соціологічного дослідження, проведеного фондом влітку 2023 року серед ветеранів та чинних військовослужбовців, перспективи забезпечення їх робочим місцем не можна назвати оптимістичними. Абсолютна більшість респондентів передбачають ймовірність відсутності роботи, інклюзивного простору й адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю. Тільки третина опитаних із числа мобілізованих хоче повернутися на своє робоче місце. А загалом, за даними фонду, наразі майже 30% ветеранів не можуть знайти роботу, попри те, що ринок праці потребує людей.
Водночас понад 60% компаній зазначили, що ніколи не працювали з ветеранами. Роботодавці мають низку упереджень до цієї категорії працівників: рідко готові запропонувати їм керівні посади та ототожнюють із людьми з інвалідністю. Зокрема, роботодавці висловили побоювання щодо низки проблем, з якими вони можуть зіткнутися при працевлаштуванні ветеранів. Так, для 40 % опитаних роботодавців головним ризиком є психоемоційний стан ветеранів; 17 % вказали на можливу інвалідність, і, як наслідок, додатковий клопіт у зв’язку із облаштуванням робочих місць. Їх також непокоїть негативний вплив ветеранів на мікроклімат у колективі й трудову дисципліну.
За цих умов у ветеранському фонді доходять висновку, що для задоволення потреб ветеранів війни у працевлаштуванні державі доведеться інвестувати у створення робочих місць для них як у державному, так і у приватному секторах економіки. Причому важливою складовою частиною таких зусиль має стати розвиток саме ветеранського бізнесу, до ведення якого схиляються 64 % респондентів. Адже за умови започаткування власної справи ветеран (зокрема й з інвалідністю) не залежить від керівництва, не має проблем із адаптацією у трудовому колективі, може створювати нові робочі місця, а з держави знімається навантаження щодо його утримання.
Мікрогрант на власну справу
Одним із варіантів підтримки ветеранів на шляху їхньої реінтеграції та долучення до бізнесової галузі стала грантова програма, яка так і називається: «Власна Справа» від Міністерства економіки України. Проєкт є частиною урядової програми «єРобота» та дієвою підтримкою мікро- та малого бізнесу. Він стартував у липні 2022 року, а програму саме ветеранських грантів запустили у квітні 2023. Відповідно до умов, учасники бойових дій або члени їхніх родин можуть отримати на розвиток бізнесу від 250 тисяч гривень до одного мільйона: залежно від того, скільки робочих місць планується створити.
На Сумщині можливістю залучити державні кошти у відкриття власної справи одним із перших скористався ветеран Нацгвардії Андрій Сєльський. Він влився у Збройні сили ще у 2016 році. Брав участь у бойових діях в зоні АТО, де був травмований. Отримавши ветеранський статус, зайнявся бізнесом. Спершу відкрив магазини з електронікою, а коли з’явилася можливість здобути мікрогрант – ресторан.
«У серпні 2023 року вирішив податися на програму, десь два тижні писався бізнес-план, потім він два тижні затверджувався. У вересні я вже отримав кошти – 250 тисяч гривень, на які закупив обладнання для кухні», –розповідає про свою історію журналістам ветеран.
За його словами, на відкриття такого ресторану мінімум потрібно рік, Андрію ж, завдяки отриманим коштам, вдалося запустити проєкт за два місяці.
Заклад чоловік стилізував під вагон «Укрзалізниці»: замість столиків – купе, а офіціанти та адміністратор закладу жартома називають себе відповідно провідниками та начальником потягу.
«У мене працює п’ять працівників за штатом. Тут сто посадкових місць, це вважається дуже велике кафе», – розповідає Андрій Сєльський.
Його шляхом пішло й чимало інших ветеранів. Як повідомила заступниця голови Сумської ОВА Олена Бойко, впродовж 5 місяців 2024 року гранти на розвиток власного бізнесу на суму 5,5 млн гривень отримали 12 осіб з числа учасників бойових дій та членів їхніх сімей.
У бізнес-школі навчають підприємництву
Зрозуміло, що робота у цій ніші вимагає спеціальної підготовки, тому ще одним способом підтримати ветеранів стала реалізація на Сумщині іншого проєкту з професійної реінтеграції ветеранів, розробленого обласною військовою адміністрацією спільно з місцевим національним аграрним університетом та Державною службою зайнятості. В його межах учасники бойових дій, особи з інвалідністю, члени їхніх родин, члени родин військовослужбовців і члени родин загиблих військовослужбовців можуть здобути освіту в Сумському національному аграрному університеті, де на початку 2024 року створено бізнес-школу. Тут можна безкоштовно отримати знання за чотирма програмами: «Підприємництво та бізнес-планування», «Діджитал-маркетинг, інтернет-маркетинг, СММ-маркетинг, створення інтернет-магазину», «Управління проєктами та підготовка грантових тематик» та «Фінансова грамотність».
У бізнес-школі можна пройти як короткотермінові курси, так і навчання на одній з магістерських програм вишу.
За час роботи цього закладу він уже підготував 26 випускників за освітньою програмою «Підприємництво та бізнес-планування». З вересня роботу школи буде продовжено, тож ветерани і члени їхніх родин мають змогу стати учасником програми та опанувати цей курс для подальшого особистісного росту.
Кроком назустріч ветеранам на Сумщині можна вважати і надання їм права, незалежно від того, чи є вони клієнтами служби зайнятості, чи ні, безплатно пройти перепідготовку та отримати нову професію. Державна служба зайнятості також компенсує витрати на проїзд до місця навчання і в зворотному напрямку (якщо людина обирає ЦПТО за межами області), проживання у гуртожитку.
Ще одним механізмом у професійній адаптації ветеранів є отримання ваучера на навчання за затвердженим переліком професій і спеціальностей. Максимальна сума ваучера становить 30 280 гривень.
Кандидатам, котрі з різних причин не готові працювати на постійній основі, служба зайнятості може запропонувати тимчасові види зайнятості – громадські, тимчасові та суспільно-корисні роботи.
Є «пряники» від держави у цьому процесі і для роботодавців. Так, з серпня 2023 року почала діяти ще одна програма. Вона передбачає компенсацію роботодавцю витрат на облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю І групи (до 100,5 тисяч гривень) та ІІ групи (до 67 тисяч гривень).
Єдине ветеранське вікно
Отож перспективи не загубитися на ринку праці, особливо коли тут попит на робочу силу значно превалює над пропозицією, у ветеранів сьогодні доволі обнадійливі. Але тут їм теж потрібна допомога, почасти – навіть психолога.
У комунальній установі «Центр учасників бойових дій», що працює у Сумах, наприклад, можуть розповісти історії, коли до спеціалістів цього профілю звертаються люди, які шукають роботу. При цьому очікування у них одні, а реалії виявляються зовсім іншими.
«Тобто до потрясінь, отриманих на фронті, додаються ще й втрати нервових клітин у кабінетах чиновників. Як, наприклад, сталося з учасником бойових дій, який хотів влаштуватися на роботу. Він пішов до центру зайнятості, а тут саме оголосили повітряну тривогу. Коли ж дали відбій, підійшов час обіду – довелося ще чекати. Отак, поки потрапив до потрібного кабінету, день був втрачений. І з оцим усім люди йдуть до нас», – розповідає психолог відділу психологічної підтримки Центру Анна Тимченко.
Анна Тимченко, психолог відділу психологічної підтримки Центру учасників бойових дій
Аби позбавити їх подібних практик, на Сумщині взялися за впровадження проєкту «Адмінсервіс «Ветеран», який передбачає надання послуг цій категорії за принципом «єдиного вікна» на базі ЦНАПів в межах Сумської області. Шляхи його втілення передбачені в меморандумі про співпрацю, укладеному у липні поточного року між обласною радою, ОВА та Міністерством у справах ветеранів.
Підписання меморандуму про співпрацю. На фото: голова Сумської облради Віктор Федорченко, голова ОВА Володимир Артюх, заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько. Фото Сумської облради.
За словами заступника міністра згаданого відомства Руслана Приходька, із 4,5 тисяч звернень до Міністерства у справах ветеранів майже 600 – із Сумщини.
«Єдине ветеранське вікно не потребує якихось фантастичних видатків місцевих бюджетів. Це історія про належну організацію процесу надання послуги ветеранам. Це, простою мовою, коли приходить ветеран в одне місце і має можливість подати в єдиний фронт-офіс документи для того, щоб отримати ряд послуг від різних надавачів. Так має бути», – наголосив Руслан Приходько під час зустрічі з керівництвом області.
На Сумщині такі центри створено в містах Суми та Ромни. Заплановано, що до кінця року таких ЦНАПів буде 14.
Центр ветеранського розвитку як мультиплікатор можливостей держави
Під час робочого візиту до регіону урядовець також відвідав Центр ветеранського розвитку, який запрацював на базі Сумського держуніверситету у вересні 2023 року.
На сьогодні центр надає соціально-психологічну допомогу ветеранам війни, допомагає зібрати та оформити необхідні документи, працевлаштуватися, здобути новий фах та повернутися до цивільного життя.
«Наша ключова задача – працевлаштувати ветерана, повернути його до активного соціального способу життя. Центр ветеранського розвитку сьогодні – це мультиплікатор усіх можливостей, це супровід, надання необхідної допомоги і підтримки. В тому числі – це можливість людині знайти роботу, перенавчитись, здобути новий фах. За допомогою спеціалістів центру зайнятості ми можемо проаналізувати актуальні вакансії і підібрати ту, яка зацікавить ветерана», – зазначив Руслан Приходько.
У згаданій установі розроблено короткострокові програми для здобуття робітничих професій та програм підвищення кваліфікації. Серед таких – «Водій автотранспортних засобів (категорія В)», «Охоронник» – з видачею свідоцтв державного зразка про отримання робочої професії. https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/u-sumah-centr-veteranskogo-rozvitku-proponuye-zdobuti-robitnichi-profesiyi-ta-pidvishchiti-kvalifikaciyu
Підвищити кваліфікацію в Центрі ветеранського розвитку можна з питань соціально відповідального бізнесу; цифрової грамотності; комунікації та взаємодії; з питань інформаційної безпеки; з питань бізнес-планування та управління проєктами тощо.
Тут також можна отримати необхідну психологічну, соціальну, юридичну та іншу допомогу в межах реінтеграції від військової служби до цивільного життя.
Ще одна подібна установа у квітні 2024 року запрацювала у Сумському педагогічному університеті. Серед іншого у ньому теж опікуються профорієнтаційною роботою, фаховою підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації ветеранів.
Що важливо: для якісної комунікації на базі ветеранського центру при СумДУ готують помічників ветерана – спеціалістів, які зможуть супроводжувати людину і, маючи власний досвід, допомагати адаптуватись після повернення із зони бойових дій. Відбувається це в межах пілотного проєкту запровадження у територіальних громадах інституту (сервісу) помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя, який стартував 1 липня 2023 року.
Перші 9 фахівців цього ще малоосвоєного напрямку роботи на Сумщині отримали свої сертифікати наприкінці грудня, 5 із них працевлаштовано. Втім, потреба на Сумщині в помічниках, як відзначила під час наради з головами районних військових адміністрацій та громад заступниця начальника ОВА Олена Бойко, становить 400 осіб.
Аби вийти на такі числа та покращити якість роботи у Мінветеранів вирішили на початку серпня перезавантажити згаданий проєкт, давши старт запровадженню фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.
У відповідній урядовій постанові зазначається, що фахівець із супроводу – це перша особа, яка зустрічає ветерана та ветеранку після повернення в громаду, забезпечує інформаційний супровід та підтримку, консультує щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, надає юридичну допомогу.
Висновки та перспективи
Приклад Сумщини засвідчує, що забезпечення ветеранів роботою не видається аж надто складною справою при належному ставленні до неї, але при цьому не доводиться говорити, що вона поставлена на потік. Серед досі нерозв’язаних у цій сфері питань: не уніфіковане законодавче забезпечення трудових прав ветеранів; ускладнений доступ до інформації про трудові права, а в результаті — до пільг та гарантій, які ветеранам гарантує держава; дискримінація на ринку праці (адже роботодавці можуть не виявляти бажання працевлаштовувати ветеранів, вважаючи їх менш конкурентоспроможними); відсутність адаптованих програм професійної реабілітації та перепідготовки, спрямованих специфічно на потреби ветеранів війни тощо.
І для їх розв’язання, як зазначають фахівці Українського ветеранського фонду, варто було б запозичити міжнародний досвід, який показує, що одним із ефективних шляхів реалізації цих завдань є створення спеціалізованих програм, спрямованих на підтримку ветеранів у працевлаштуванні та самозайнятості. Ці програми не тільки відкривають нові можливості для ветеранів, а й сприяють розвитку малого та середнього бізнесу, водночас зменшуючи навантаження на соціальну сферу країни. Вони також можуть стати драйвером інновацій та створення нових робочих місць.
