Ми можемо стимулювати розвал Росії, але не варто проголошувати його офіційною метою завершення війни – Олексій Гарань

28 серпня відбулася міжнародна науково-експертна конференція «Виклики для України та майбутнє Російської імперії», організаторами якої виступили Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут світової політики. Провідні вітчизняні експерти, аналітики та політики моделювали сценарії розвитку України й ділилися баченням майбутнього Російської імперії.

У другій панелі  заходу «Майбутнє Російської імперії. Бачення України» взяв участь професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

Тон дискусії задала  завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.

Коментуючи (не)можливість мирного співіснування з РФ,  вона зауважила: «Для нас існування у форматі «антиросія» – це єдиний спосіб виживання, бо інакше нас завоюють та асимілюють. (...) Коли ми говоримо про українське майбутнє, то в нашій ситуації є два варіанти, на мій погляд: перший – це дезінтеграція Росії, другий варіант менш гіпотетично можливий, але більш прийнятний для Заходу, – це демократизація Росії». 

Щодо того,  чи може  розпад Російської імперії бути офіційною метою завершення війни для України,  свою думку висловив  Олексій Гарань.

Він зазначив, що згідно з даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи», більшість українців вважають  перемогою у війні відновлення кордонів 1991 року. Але  близько  20% не бачать перемоги України без розпаду Росії.

 «І ця радикальна частка, для якої перемога означатиме розпад Росії,  зростає. Тому частина українців дійсно радикалізується, і це зрозуміло, зважаючи на злочини, які вчиняє Росія», – прокоментував науковець.

Він також навів дані опитування Інституту соціології НАНУ, які показуть, що лише 6% населення України називають сьогодні себе етнічними росіянами.  Порівняно з даними перепису  2001 року, який фіксував  понад 17% етнічних росіян в Україні, ця частка впала майже втричі.

 «Це опитування, а не перепис,  і ми не можемо стверджувати напевно, але тенденція абсолютно чітка – після цих злочинів російського агресора багато людей, навіть  у російських етнічних сім'ях, кажуть, що вони не росіяни», – акцентував Олексій Гарань.

Він наголосив, що цей процес, коли все менше людей  називатимуть себе росіянами, навіть з етнічної точки зору,  цілком об’єктивний. І попри те, що ще багато людей продовжує розмовляти російською мовою  і в країні все ще залишатиметься певний вимір російської культури,  самі громадяни України  стають все більш проукраїнськими й віддаляються від Росії.

Водночас, розглядаючи сценарій  дезінтеграції Росії, ми не можемо прогнозувати, коли він станеться і чи станеться взагалі, каже Олексій Гарань. На його думку, ми можемо  стимулювати розвал Росії, але не  варто проголошувати його  офіційною метою завершення  війни.

«Ми знаємо, що  офіційна мета цієї війни –  звільнити всі наші території і зробити так, щоб  Росія не становила для нас загрози в майбутньому. Це аморфне формулювання. Бо тут може бути і дезінтеграція Росії, а може бути і наше членство в НАТО. Над цим можна працювати, але не обов'язково це робити публічно», – заявив Олексій Гарань.

На його думку, обговорювати сценарії  розвалу Росії можуть експерти, громадянське суспільство, парламентарі, але це  не може бути прерогативою  уряду, президента, міністра оборони чи РНБО, оскільки такі заклики можуть бути контрпродуктивними і використовуватися проти України.

За його словами, сьогодні дуже важко пояснювати, наприклад, країнам Глобального Півдня,  що Україна, яка є однією з держав-співзасновниць ООН,  має  право бути незалежною. Країни, які сповідують ідеологію антиамериканізму або вважають своїм ворогом західний колоніалізм, не дуже проймаються співчуттям до України, якій допомагає Захід та США. А якщо  ще почати тему  про розвал Росії, то  вона не буде їм зрозумілою сьогодні й спрацює  не на користь України, вважає професор політології.

«Тому, формуючи наративи  й підбираючи аргументи про майбутнє Російської імперії,   треба бути дуже прагматичними і зважувати, що спрацює, а що буде контрпродуктивним»,  – підсумував Олексій Гарань.