Україна посилює тиск на Росію, а Європа готується до нових загроз – Тарас Жовтенко про удари по РФ і безпеку НАТО
Українські удари по російській інфраструктурі демонструють, що Київ продовжує стратегію системного тиску на Росію. Водночас європейські країни дедалі активніше готуються до можливого посилення російських гібридних загроз і переглядають власні безпекові можливості. Про наслідки українських ударів по Росії, французьку ядерну стратегію, можливе скорочення американської присутності в Європі, вразливість п’ятої статті НАТО та підготовку Альянсу до гібридних загроз розповів безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в інтерв’ю Radio NV.
На думку Тараса Жовтенка, російська влада намагається приховувати реальні наслідки українських ударів по критичній інфраструктурі, оскільки вони можуть впливати не лише на військову ситуацію, а й на настрої всередині країни. Особливо це важливо під час голосування, коли Кремлю потрібно було забезпечити високу явку та не допустити панічних настроїв через можливі проблеми з паливом.
«Для того, аби люди пішли на вибори, незалежно від того, впливають вони на щось чи ні, треба приховати наслідки цієї атаки. А для того, щоб люди не панікували щодо палива, теж треба десь, знаєте, применшити те, як реально зараз виглядає цей нафтопереробний завод в околицях Москви. Ми всі бачили від російських народних кореспондентів і фото, і відео – ці прекрасні кадри наслідків ударів добрих українських дронів по цьому об’єкту на Московщині. І зрозуміло, що російський так званий медіапростір, їхні офіційні рупори пропаганди абсолютно проігнорували цю визначальну подію третього дня їхнього так званого голосування», – зазначив експерт.
За його словами, Україна продовжує докладати зусиль, щоб посилювати тиск на Росію, зокрема завдаючи ударів по її критичній інфраструктурі та створюючи додаткові проблеми для російської влади всередині країни.
«Ми продовжуємо робити все для того, щоб реалізувати ту стратегію, яку ми започаткували для себе ще кілька місяців тому», – наголосив Тарас Жовтенко.
Російська загроза дедалі серйозніше сприймається європейськими країнами як довгостроковий безпековий виклик, що спонукає їх уже зараз посилювати власну готовність до можливих атак. Показовим у цьому контексті є підхід Франції, яка останнім часом дедалі системніше зміцнює власну безпеку та східний фланг НАТО.
«Париж робить досить серйозні кроки, в першу чергу, з точки зору такої загальноєвропейської безпеки. Це, власне, їхня ініціатива по тому, що французький ядерний арсенал може бути частково розгорнутий на території таких країн, як Німеччина, Фінляндія, можливо, Балтійські країни», – зауважив Тарас Жовтенко.
На думку експерта, ця ініціатива набуває особливого значення на тлі дискусій про можливе скорочення американської військової присутності в Європі.
«Франція, як одна з двох європейських ядерних держав, в першу чергу хоче відігравати лідерські позиції, і саме тому французи почали цю активність, яка, насправді, ще з минулого року тягнеться, – переговори, в першу чергу, з німцями, про те, що французьке ядерне озброєння може опинитися ближче до східного флангу НАТО», – пояснив аналітик.
Тарас Жовтенко наголосив, що для Кремля питання ядерного стримування має принципове значення, тому Європі важливо демонструвати не лише наявність військового ресурсу, а й готовність ним скористатися.
«Якщо Російська Федерація не відчуватимуть, що європейці мають достатньо, по-перше, власного ресурсу, а по-друге, і це найголовніше, політичної рішучості цим ресурсом скористатися, в першу чергу ми говоримо про ядерне стримування, то зрозуміло, що відсутність такої рішучості Кремлем традиційно сприймалася і далі сприйматиметься просто як запрошення до наступної агресії», – зазначив він.
Експерт також звертає увагу на проблему російських гібридних атак, які можуть залишатися нижче порогу застосування п’ятої статті НАТО.
«Головним пріоритетом є якраз такі допорогові гібридні операції, які насправді проходять абсолютно повз оцю п’яту статтю Вашингтонського договору», – пояснив він.
За словами Тараса Жовтенка, саме тому НАТО після 2014 року почало перебудовувати механізми захисту східного флангу – зокрема розвивати сили швидкого реагування та концепцію посиленого передового базування.
«Для того, щоб допрацювати оцей весь ресурс і для того, щоб почала реалізовуватися оця стратегія, оця концепція посиленого передового базування, не треба активації п’ятої статті. Ця концепція вже реалізовується, як мінімум на рівні того, що країни Балтії, Польща отримують додаткові натівські ресурси для того, щоб мати можливість забезпечити свій захист», – акцентував Тарас Жовтенко.
Одним із можливих сценаріїв, до якого готуються в Альянсі, експерт називає загрозу блокування Сувалкського коридору. Саме цим, на його думку, значною мірою пояснюється активізація Німеччини та її плани посилити військову присутність у Балтійському регіоні.
