Лише 23% українців стверджують, що певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Зеленського

Лише 23% українців стверджують, що певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Президента України Володимира Зеленського.

Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов, презентуючи в Укрінформі результати загальнонаціонального репрезентативного опитування.

"Про зміст судової реформи, яку намагається втілювати Президент. Тут велике питання, в якому вона статусі. 23% українців стверджують, що вони певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Президента Володимира Зеленського (2% добре обізнані, 21% - щось знають)», - сказав Шаповалов.

За його словами, 67% говорять, що не обізнані зі змістом реформи, ще 10% це не цікаво. Найбільше «обізнаних» серед електорату ЄС, серед електорату решти партій – близько 20%. Суттєвих демографічних відмінностей за цим питанням не виявлено.

Лише близько 3% українців у 2020 році мали справу із судами (як позивачі, відповідачі, свідки, потерпілі тощо). 27% українців певною мірою обізнані про діяльність та рішення Конституційного Суду (КС) (3% добре обізнані, 24% - дещо знають). Ще 63% погано (31%) або зовсім нічого (32%) про нього не знають навіть після збурення медійного простору у жовтні-листопаді через скасування КС електронного декларування чиновників. Найбільшу обізнаність декларують прихильники «ЄС» - 45%.

Українці не мають одностайної думки щодо того, хто повинен призначати суддів КС, аби гарантувати незалежність і професійність його рішень. 12% вважають, що призначати суддів КС мають Президент і Верховна Рада, ще 10% вважають, що, окрім Президента і парламенту, участь у призначенні повинні брати збори суддів України. Більшість громадян не має конкретної думки з цього питання, тому не підтримує якийсь із запропонованих варіантів.

39% громадян вважають, що для компенсацій людям, які виграли позов проти України в Європейському суді з прав людини, кошти потрібно стягувати з особистих доходів та статків усіх посадових осіб, суддів та правоохоронців, чиї дії порушили права позивача. 19% вважають, що ці кошти має відшкодовувати державний бюджет, ще 15% підтримують стягнення з бюджету того органу, чию дію визнано незаконною. 21% не мають чіткої думки з цього приводу.

17% українців підтримують, а 28% не підтримують підпорядкування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) безпосередньо Президенту України. Проте це питання лишається надто вузьким для більшості громадян, тому більше половини (55%) зізнаються, що не мають достатньо інформації, аби зробити висновки щодо цієї ідеї. Істотних регіональних чи вікових відмінностей у цьому питанні не виявлено, але відрізняються думки прихильників різних партій. Очікувано прихильники «Слуги народу» більше підтримують таку ідею, натомість серед прихильників «ЄС» найбільше критиків подібного рішення.

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 5 до 13 грудня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Воно здійснене методом особистого інтерв'ю face-to-face. У рамках дослідження проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.