Лише 2% населення вважає, що очищення українських судів відбувається ефективно

Соціологічна служба Центру Разумкова спільно з фондом «Демократичні ініціативи» презентувала результати соцопитування про обізнаність громадян щодо перебігу судової реформи. Презентація дослідження, виконаного на замовлення Центру політико-правових реформ, відбулася в Українському кризовому медіа-центрі.

«Реформу правоохоронних органів громадяни відносять до п’яти найважливіших. Перша у цьому списку стоїть антикорупційна, а її успіх багато в чому залежить від реформи судової системи, тому що суди є останньою ланкою в реалізації антикорупційних заходів», – розповіла Ірина Бекешкіна, соціологиня та голова фонду «Демократичні ініціативи».

Ключові результати дослідження:

Довіра до судів

У порівнянні з даними за 2015 рік, середній показник недовіри до судів зменшився з 72% до 61%, якщо поділити за регіонами — на заході України це майже 70%, а на сході — майже 80%. Дещо збільшився рівень довіри до Конституційного суду, новий Верховний суд має найбільшу довіру (біля 22%), апеляційні суди — 19%. А 41% людей підтримує створення Вищого антикорупційного суду.

Основні джерела формування довіри до судів — особистий досвід рідних, друзів, знайомих та повідомлення засобів масової інформації. При цьому ті, хто майже нічого не знає про реформу судової системи, ставляться до неї приблизно так само, як і більш обізнані люди.

Недоліки судової системи

Корупція — 62% згадувань. Половина опитуваних назвала проблему залежності судів від політики й олігархів, третина вказала на замовність судових рішень. Загалом, негативні оцінки переважають позитивні.

Ефективність реформи

2% населення вважає, що очищення судів відбувається ефективно, ще 31% бачить лише поодинокі успіхи, але половина населення фактично не відчула жодного поступу.

«Мені здається, проблема полягає в тому, що суспільство не побачило звільнень переконливої більшості тих суддів, яких воно вважало недоброчесними. Завелика поблажливість в угоду збереження системи і призвела до падіння довіри. Суди — це частина державної влади та публічного дискурсу про те, як вона має функціонувати. І очевидно, що на них розповсюджується як негативне сприйняття державної влади в цілому, так і позитивне», — сказав Андрій Козлов, експерт з питань правосуддя, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

А Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, розповів про три кроки для підвищення рівня довіри до судів, які громадяни, згідно з результатами дослідження, підтримують найбільше. Це притягнення до кримінальної відповідальності у разі скоєння злочину, звільнення з посад та розірвання кругової поруки.

«Довіра до судів буде сильно залежати від діяльності Вищого антикорупційного суду, до якого у вересні перейдуть справи за звинуваченнями суддів у корупції, а також від того, чи замінять агенти змін у кадрових суддівських органах (Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя), тих, хто покриває нечесних суддів. Важливою є і зміна поведінки самих суддів, адже саме їх діяльність є тим чинником, який найбільше впливає на довіру до суду – як позитивно, так і негативно», – зазначив  Роман Куйбіда.

Близько 18% людей проголосували в цьому питанні за створення суду присяжних. На думку Андрія Козлова, це демонструє неготовність суспільства брати участь у здійсненні правосуддя.