Легітимні бойовики? Що не так з інспектуванням «ДНРівцями» позицій українських військ
Автори: Павло Калашник, Анастасія Станко
О 14:00 10 вересня на позиціях українських військових поблизу селища Шуми на Донеччині має відбутися інспекція за участі представників ОБСЄ і... бойовиків самоназваної «ДНР». Ви все правильно прочитали — бойовики інспектуватимуть позиції українських військових на передовій. Але про все по черзі.
Учора, 9 вересня, на засіданні Тристоронньої контактної групи українська сторона погодилась допустити бойовиків на українські позиції — заради дотримання перемир'я. Ось як це прокоментував голова української делегації Леонід Кравчук:
«Сьогоднішній день дає нам надію, що режим припинення вогню буде виконуватися й надалі усіма сторонами. З цією метою українська сторона буде задіювати будь-які механізми як у рамках ТКГ, так і в рамках Нормандського формату, які дозволять зберегти життя українських військовослужбовців та мирного населення. Ми залишаємося повністю відданими мирному процесу та виконанню досягнутих домовленостей».
А з чого взагалі про це заговорили на ТКГ? Бо останній тиждень ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін декілька разів погрожував обстріляти українські позиції біля Шумів під Горлівкою через нібито облаштування там нових позицій українськими військовими, що порушує перемир'я.
Утім, моніторингова місія ОБСЄ у своєму черговому звіті спростувала те, що українські військові облаштували нові позиції. Схоже на те, що ватажок бойовиків просто збрехав, але українська сторона однаково чомусь погодилась пустити бойовиків, щоб ті проінспектували позиції ЗСУ.
Що кажуть у Зеленського?
«Украй обмежена присутність бойовиків нічого нікому не може дати, крім єдиного — ще одного аргументу на користь правоти України», — ось як це прокоментували в Офісі президента.
У групу, яка має інспектувати позиції біля Шумів, увійдуть представники української сторони в Спільному центрі контролю за припиненням вогню (СЦКК), представники ОБСЄ та «генерал» від «ДНР» (як стверджують самі бойовики) — теж «представник «СЦКК» від бойовиків.
В Офісі президента України кажуть, що в такому інспектуванні нічого нового немає — і наводять приклад того самого СЦКК.
«Якщо хтось не довіряє ОБСЄ, нехай побачить правду на власні очі. Якщо хтось не розуміє можливого механізму такого інспектування, рекомендуємо освіжити в пам'яті історію діяльності СЦКК», — пояснили в ОП.
Але річ у тім, що відколи російські офіцери вийшли зі Спільного центру контролю за припиненням вогню наприкінці 2017 року — якогось «СЦКК ДНР» чи «ЛНР» де-юре не існує.
Що насправді робив СЦКК
Якщо освіжити в пам'яті історію його діяльності, як нам радять в Офісі президента, то такий спільний центр, до якого входили російські та українські офіцери, справді існував з осені 2014-го до кінця 2017 року. Його створили за ініціативи Росії.
У містечку Соледар на підконтрольній українським військовим частині Донбасу постійно перебувало близько 70 російських офіцерів, а також по одному представнику від «ДНР» та «ЛНР» — але виконували вони радше роль мовчазних статистів.
hromadske бачило роботу СЦКК декілька разів на власні очі і навіть двічі спілкувалось із російським генералом.
Російські офіцери справді були на підконтрольній українським військовим території, на 8 стаціонарних постах уздовж лінії розмежування. Але на самі позиції на передовій вони не заходили. Але і на 8 постах з боку «ДНР» та «ЛНР» українські офіцери теж інспектували позиції бойовиків.
Росіяни вийшли з СЦКК у грудні 2017 року через нібито нешанобливе ставлення з боку українських «колег». «Дозволяли виходити курити лише на 10 хвилин», — так коментували «знущання» українців росіяни.
Тоді в українському МЗС демарш російських військових назвали «провокацією, що підриває Мінські домовленості та прагненням зняти з себе будь-яку відповідальність як сторони конфлікту за наслідки збройної агресії проти нашої держави».
Західні партнери України, зокрема США, Франція та Німеччина, закликали Росію повернутися до СЦКК, але безуспішно.
Зовсім інша ситуація
Сьогоднішнє інспектування відрізняється тим, що здійснюватимуть його не росіяни, які мають вплив на бойовиків, а самі бойовики. Та й інспектуватимуть лише українські позиції. На позиції бойовиків українських військових ніхто не запрошує.
«Якби таке інспектування було двостороннім, і наші представники також могли б інспектувати позиції противника , можна було б не хвилюватись. Але йдеться лише про Шуми. І це дивно, адже зі сторони нашого командування теж звучали заяви про те, що бойовики будують нові укріплення та бліндажі. Було б логічно, якби наші представники теж інспектували ці позиції разом з ОБСЄ», — коментує рішення своїх колег із безпекової групи блогер і донеччанин Денис Казанський, який теж бере участь у перемовинах у Мінську зі сторони України.
Небезпечний прецедент в інтересах Росії
Окрім того, що інспектують лише одну сторону — українську, схоже на те, що сьогоднішня подія — це те, чого від самого початку російсько-української війни домагається Росія. Власне, щоби Україна напряму домовлялась із бойовиками, а Росія була не стороною конфлікту, яка почала війну, а посередником. Існування СЦКК до 2017 року, де спільно перебували російські і українські офіцери, хоч і критикувалось, але засвідчувало, що росіяни тут — сторона конфлікту, котра може як обстрілювати українські позиції, так і ці обстріли припиняти.
А тепер це стало схожим на те, що Росія такий собі арбітр у Мінську, а на передній план вийшли бойовики «ДНР» та «ЛНР», які ніколи права голосу в Мінську не мали, а були лише мовчазними спостерігачами, як і в СЦКК.
«Це дуже негативний сигнал, ризикований. Це відповідь на запитання, в якому форматі СЦКК має працювати? Тому що замість повернути туди російських військових — хочуть пропхнути туди «ДНРівців» і «ЛНРівців», яких ніхто на моніторинги не вповножував», — каже у коментарі hromadske Марія Золкіна, політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи».
Вона пояснює, що якщо ця інспекція таки відбудеться, Україна фактично легітимізує бойовиків.
«Якщо вони там з‘являться з нашивками СЦКК, це означатиме, що росіяни домоглися того, чого вони домагалися два роки — нав‘язати фейкових «СЦККшників», — наголошує Золкіна.
Експертка попереджає — якщо влада піде на це, далі легітимізація бойовиків продовжиться й на інших майданчиках.
«Ця формула потім перекочує в усі безпекові моменти. От рамкова угода має бути про розмінування. Хто там буде сторонами, які гарантуватимуть безпеку під час розмінування? Усі ці безпекові рішення впиратимуться в легітимізацію бойовиків. Це і була тактика Росії», — пояснила вона.
Оригінал і повний текст статті: Громадське телебачення
