Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова
Одеса – безперечно, культурний феномен, місто, що поєднує різноманітні соціокультурні та історичні традиції. У довоєнний час розмаїтість культурних івентів, приваблювала до міста гостей, зокрема й іноземних. Вабили туристів і пам’ятки Одеси. До речі, історичний центр міста вже внесено до списку ЮНЕСКО. Привертали увагу поціновувачів і театральні сезони. Аншлаги збирали Одеський національний академічний театр опери та балету, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька, Одеський академічний театр музичної комедії імені Михайла Водяного, безліч інших театральних площадок, зокрема аматорських, молодіжних тощо. Власне, мало що з вищезазначеного втратило актуальність сьогодні. Однак культурне життя міста фактично поділене на довоєнне та сучасне, сповнене небезпек і викликів, в тому числі пов’язаних з відключеннями електроенергії, що безпосередньо впливає на потенційне проведення будь-якого важливого заходу. Крім того, ворог за роки великої війни суттєво пошкодив деякі одеські культурні заклади, в тому числі Одеський національний художній музей. Відновлення таких об’єктів потребує значних коштів.
Водночас можна сказати, що місто швидко оговталося після першого шоку, викликаного повномасштабним вторгненням та обстрілами. Наразі триває процес відновлення культурного потенціалу Одеси, до чого долучається, зокрема й місцевий бізнес. Слід наголосити, що навіть незважаючи на міграційні втрати, громада налаштована на те, щоб не тільки підтримати довоєнні традиції, а й активно впроваджувати нові підходи та виміри в осмисленні Одеси, її історії та цивілізаційної ролі.
Зміни та нові обрії культурного життя
На сучасному етапі кожен культурний захід так чи інакше пов’язаний з необхідністю допомогти Батьківщині та співвітчизникам у скрутні часи війни. Наприклад, збори від проведення івенту можуть спрямовувати на потреби фронту, переселенців, відновлення руйнувань, завданих постійною терористичною активністю рф. Ця практика нині є обов’язковою і вкрай необхідною, зокрема й для підтримки волонтерських ініціатив. Водночас в Одесі проводять і платні, і безплатні заходи.
Традиційно вважається, що саме літній період, курортний сезон є своєрідним піком культурного життя. Проте навіть на третьому році повномасштабної війни різноманітні заходи відбуваються протягом усього року. Мало того, останнім часом помітно багато нових тенденцій, які приємно вражають. До таких тенденцій можна віднести заглиблення в український культурний пласт. Натомість колоніальний російський, радянський пласт відходить у минуле, сприймається як токсичний. Зокрема, одесити наразі більше цікавляться творами вітчизняних авторів. І взагалі стала помітною мода на українську книгу. Потужними культурними провідниками українства стають бібліотеки Одеси. Йдеться не лише про оновлення фондів. Процеси, що відбуваються, мають значно масштабніший та різноманітніший характер. Триває масове залучення громадян до спільних корисних комунікацій. Наприклад, 14 лютого 2024 року в День всіх закоханих в Одеській національній науковій бібліотеці відбувся масштабний захід Бібліоніч. Уже вшосте бібліотека вітала зацікавлених відвідувачів, яким було запропоновано низку івентів, виступів, дискусій на будь-який смак та інтерес.
На хвилях любові та творчості: Бібліоніч в ОННБ. Фото: Odessit.in.ua
Помітно змінився і одеський блогерський простір у сфері культури. Можна зауважити, що він переживає глибинні зміни. В цьому інформаційному полі так само зростає інтерес до всього національного. Наразі можна легко віднайти саме той український контент, на який є безумовний запит.
Світлана Пензова, авторка YouTube-проєкту «Поетика» вважає:
«Запит на українську книгу і на контент українською мовою тільки посилюється. Особливо приємно спостерігати за цим в Одесі – полікультурному центрі України. Нещодавно відновився чудовий проєкт «Одеська музична вулиця»: усі охочі об'єднуються у центрі міста, щоб разом співати українських пісень. Українці прагнуть знати більше про свою історію, культуру, літературу, мистецтво».
До речі, 19 липня цього року в Одесі відзначили річницю цієї першої власної музичної ініціативи співом та збором для ЗСУ. Ідея вуличних співанок знайшла своїх слухачів та поціновувачів у історичному центрі міста.
Доречно згадати і про сам проєкт «Поетика». До ознайомлення з творчістю видатних українських поетів та мислителів долучається широка аудиторія. Тим більше, що канал інформує про маловідомі факти з життя українських митців слова, що зазнавали переслідувань від російської влади в різні історичні епохи.
Важливо відзначити, що Одеса не втрачає статусу міста з європейськими традиціями. Наприклад, у місті традиційно проводяться тематичні вечори чи фестивалі, присвячені європейським національним культурам, зокрема італійській, грецькій, болгарській, французькій, німецькій, англійській, польській тощо. Це відкриває і реальну можливість для культурного обміну. Зокрема, у травні у Міському саду Одеси було проведено масштабний фестиваль болгарської культури. До речі, більшість цікавих тематичних вистав та загалом заходів відбувається саме в Міському саду. Кожні вихідні сюди приходить велика кількість туристів.
В одеському Міському саду – яскраве свято (фоторепортаж). 2024.05.25. Фото: Одеське життя
Окрім того, Одеса стала центром проведення фестивалів. Ці заходи присвячені національній культурі, зміцнюють дух українства, відроджують самобутні звичаї народу і водночас відкривають дорогу до глядача талановитій молоді. Так, 8 червня у місті Одеса відбувся відбірковий етап найстарішого та найвідомішого вітчизняного фестивалю «Червона рута», в якому взяли участь150 молодих виконавців з усіх районів та міст області. А вже за лічені дні, 19 липня в місті розпочався наступний захід, триденний фестиваль «Чорноморський степ». Фестиваль відбувається другий рік поспіль. Як зауважило видання О, море , організатори акцентували увагу на старовинних українських музичних традиціях і творах, зокрема творчості кобзарів та лірників. Однак на фестивалі можна було почути й український етнорок.
Одеса також є одним із провідних центрів вітчизняного та міжнародного кіномистецтва. Тому Одеський міжнародний кінофестиваль є знаковою подією для всієї країни. Він завжди приваблював і іноземних кіномайстрів. На жаль, нині, щоб забезпечити належний рівень безпеки, Одеський міжнародний кінофестиваль перенесли з Одеси до Києва. Такий підхід є вимушеним, однак він зовсім не зашкодив цьому заходу. Як зазначено на сайті Одеської міської ради, це був «насичений дев’ятиденний кіномарафон: 15 програм і ретроспектив, 92 сеанси, з них 56 українських фільмів, понад 40 індустрійних подій».
XV Одеський міжнародний кінофестиваль. Фото: Одеська міська рада
Головним завданням на сучасному етапі є не просто підтримка культурних ініціатив та заходів у місті Одеса. Необхідно виробити загальну стратегію, яка б чітко визначила пріоритети перед громадою в культурному секторі в умовах війни. Адже слід вибудувати систему орієнтирів, зібрати всі ініціативи в цілісну сукупність заради того, щоб успішно втілити їх надалі. Тому цього року міська влада виступила з ініціативою щодо формування відповідного стратегічного плану та створення «Дорожньої карти культурного розвитку Одеси» https://omr.gov.ua/ua/news/237015 . 19 квітня 2024 року відбулася знакова сесія «Культурний розвиток Одеси» https://omr.gov.ua/ua/news/237581/ в Одеській обласній філармонії ім. Д. Ойстраха. На сесії «напрацьовувалися напрямки розвитку децентралізованої міської культури, заходи для протидії викликам воєнного стану, подальша інтеграція в український контекст та європейське культурне поле, підсилення локального культурного продукту».
Ця подія стала однією з ключових в культурному середовищі міста. Як зазначається на офіційному сайті міста Одеси https://omr.gov.ua/ua/news/237581/ , вона зібрала «понад 100 учасників – лідерів місцевих культурних і креативних індустрій, митців, освітян, меценатів та представників влади». Тобто відбувся широкий діалог між представниками влади та культурної спільноти, під час якого було погоджено спільні рішення. Основою для них стали результати опитування, яке тривало з 15 березня по 1 квітня 2024 року, під час якого було зібрано відповіді від 178 експертів з різних сфер культурного життя міста. Анкета містила 35 запитань, що охоплювали оцінки поточного стану культури, ідентифікацію проблем і викликів, а також перспективи та бачення розвитку на наступні 10 років.
Висновки
Системна реакція держави, місцевого самоврядування та громадських інституцій на необхідність пожвавлювати культурне життя міста Одеса – вкрай необхідний елемент. Громада потребує різних за змістом заходів. В Одесі розвиваються всі види мистецтва та культурного відпочинку. Сьогодні, як і у довоєнний час, можна вибрати для себе і більш масові заходи, і в той саме час є можливість поринути в інтелектуальні тематичні дискусії. У жахливі часи війни люди прагнуть зберегти можливість радіти життю та культурно збагачуватися. «Перлина у моря» сьогодні таку можливість надає. І це стосується не тільки одеситів та туристів. Зокрема, в Одесі відпочиває багато військових, вимушених переселенців зі зруйнованих російською агресією міст. Місто також приваблює іноземців, які часто відкривають його для себе вперше.
У воєнні роки поширеними стали тематичні вечори та публічні виступи експертів, діячів культури та мистецтва. Українознавча проблематика стала вкрай популярною серед широкого загалу одеситів та гостей міста різного віку. На заходах такого формату можна побачити багато студентської молоді, яку цікавить українська історія, мистецтво, література та поезія – і класична, і сучасна. Цей важливий процес охоплює багатьох людей, що на тлі агресивної війни рф проти України, ударів ракетами та «шахедами» по місту, допомоги фронту, волонтерства загалом прийшли до більш свідомого ставлення до власної національної ідентичності.
І хоча через війну Одеса частково втратила свій потенціал, проте порівняно з 2022 і 2023 роками сьогодні можна помітити позитивні зміни. Інтерес до культурного життя зростає. А заохочення туристів приїжджати сюди напряму залежить від продуманої політики у цій сфері.
Панорамне фото: В Одесі торік відкрився відновлений культурний центр Юніон, який працював у місті ще на початку XX століття.
