Кремль жене у військкомати випускників шкіл прямо із останніх дзвінків, – Петро Бурковський

Жодних гучних рішень чи  заяв, окрім кадрових перестановок,  після засідання російського Радбезу і Держдуми 15 липня, яке напередодні набуло широкого резонансу,  не прозвучало.

Виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський пояснив 5 каналу, що це засідання було розкручене насамперед самою росією, а також західними  медіа, які очікували від нього серйозних рішень, зокрема щодо мобілізації військ на росії.

«Особисто я від нього нічого не очікував, – прокоментував аналітик, – оскільки Дума є просто механізмом для штампування законів,  які вигадуються і розробляються в адміністрації президента.  Путін просто скликав Думу як своїх підданих і слуг лише для того, щоб зробити певні кадрові перестановки в уряді».

 Петро Бурковський зазначив, що  стосується мобілізації, то в багатьох регіонах росії з призовом нині проблема,  тому там намагаються в різний спосіб загнати людей на війну.

 «Як виявилося, не всі готові  там іти по примусовій мобілізації...  Наприклад, у Володимирській області воєнком заявляє прямо, що шукають по 3–4 людини з кожного району, які мали би служити у ВДВ,  і не можуть зібрати цих людей. В Карелії женуть випускників шкіл прямо з останнього дзвінка, не даючи їм змоги  отримати атестат... І  будуть приймати закон про те, що контракт можна підписати без навчання», – описує ситуацію аналітик. 

За його словами, показовим є  ухвалення Думою закону про надання статусу ветеранів бійцям прикордонної служби ФСБ, в якій на сьогодні налічується близько 120 тисяч осіб.

«В росії настільки не вистачає військ, що їх набиратимуть навіть із  прикордонників. Я думаю, що забиратимуть їх із Сибіру, з-під кордону  з Китаєм, а також  – Фінляндією, Грузією,  і поженуть їх на війну. Бо це війська першої бойової готовності», – каже Петро Бурковський.

Водночас, на думку фахівця, із прикордонниками так само може виникнути проблема, адже  це елітна частина військ, які борються з контрабандою та наркотрафіком, але аж ніяк  не беруть участі у відкритих бойових діях.  Аналітик передбачає, що дехто з них навіть захоче  звільнитися зі служби, щоб не загинути в Україні.

Як найманці  до військових дій в Україні можуть долучитися  й військові пенсіонери, які  колись відслужили в російській армії і зараз з різних мотивів, здебільшого матеріальних, можуть піти воювати.

«Прикордонники  і військові пенсіонери –  це дві категорії  більш-менш якісних військ, а все решта буде дуже низької якості і боєздатності», – вважає Петро Бурковський.

Прокоментував він і неочікуване послаблення санкцій, які виявили політики Канади та Німеччини. Він пояснив, що кожне таке послаблення західних санкцій під тиском росії,  дає їй підстави продовжувати цю агресивну політику і не боятися тиснути на світ.

 «Росія дуже уважно стежить за рухами в Європейському Союзі. Чи натисне Європейський союз і Німеччина на Литву, щоб дозволити транзит. Віддала Канада Німеччині  турбіну компанії Siemens –  теж плюс для них. Отже, Канада  – не гравець, Німеччина – теж не гравець, вони нас бояться, тому ми далі можемо продовжувати тиснути», – описує ворожу логіку мислення Петро Бурковський. 

Кремль  відчуває свою безкарність і  на кожне послаблення санкцій  знищує мирних українців, щоб принизити європейців і посіяти ворожнечу між Україною і Заходом, пояснює фахівець. Тому  головне завдання української дипломатії – домогтися повного блокування морської торгівлі та морських перевезень між росією та світом.

«Це буде зараз ціль номер один нашої дипломатії і ми маємо працювати, щоб це було включено у 8-й пакет санкцій проти росії», – підсумував Петро Бурковський.