Кремль боїться втрати контролю: чому Путін відмовляється від відкритої мобілізації та прибирав «Яблуко» з виборів – Тарас Жовтенко

Росія готується залучити до війни проти України ще сотні тисяч людей. За даними Financial Times, Кремль поставив регіонам завдання відправити на фронт ще понад 400 тисяч росіян до кінця цього року. Водночас Москва, схоже, не поспішає оголошувати нову хвилю мобілізації, намагаючись залучати людей до війська через контракти, військкомати та дедалі жорсткіші механізми примусу. Паралельно Кремль посилює контроль над політичним життям напередодні виборів. Зокрема, з виборів було знято антивоєнну партію «Яблуко», яку частина росіян, зркрема Юлія Навальна, розглядала як «безпечний спосіб висловити протест» проти політики влади. Про те, чому Кремль уникає відкритої мобілізації, що означає усунення «Яблука» з виборів та чого насправді боїться Володимир Путін, 24 каналу розповів (з 13:00 хв.) безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

Путін не відмовився від мобілізації, а шукає менш ризикований спосіб

За словами експерта, російський режим не змінив своїх стратегічних цілей і не відмовився від планів щодо мобілізації. Однак Москва змушена шукати інші способи поповнення армії, оскільки відкрите оголошення мобілізації може створити для Кремля додаткові проблеми.

«Найголовніше, що треба розуміти, це те, що Путін не відмовився ні від чого. Починаючи від своїх грандіозних геополітичних вологих фантазій і планів, і закінчуючи ідеями про мобілізацію. Просто тут ситуація, очевидно, для путінського режиму розгортається таким чином, що ті речі, які ми робимо впродовж вже кількох місяців, – наші мідл- і діпстрайки по території Росії, наші зусилля щодо логістичної ізоляції російського окупаційного угруповання на території українського Криму, наші зусилля щодо того, щоб закрити для росіян Азовське і Чорне море, – всі ці речі так чи інакше дають свій загальний кумулятивний ефект», – зазначив Тарас Жовтенко.

На думку аналітика, цей ефект поки не перетворився на той кінцевий результат, якого прагне Україна, однак уже впливає на оцінки ситуації всередині Кремля.

«Цей ефект, зрозуміло, ще не конвертувався в той кінцевий результат, який ми хотіли би бачити. Але він вже, очевидно, дає розуміння путінському режиму, найближчому оточенню російського диктатора, йому особисто, що потенційно це все може перетворитися на те, чого Путін боїться найбільше. А він боїться найбільше за свою власну безпеку і за владу свою особисто», – запевнив Тарас Жовтенко.

Саме тому, каже експерт, Кремль змушений коригувати не свої кінцеві цілі, а конкретні способи їх досягнення. Одним із таких рішень, за словами експерта, може бути поступове формування механізму прихованої мобілізації – без формального оголошення нової мобілізаційної кампанії.

«Оскільки ситуація не повністю під контролем путінських спецслужб, путінської пропаганди і так далі, очевидно, що на Болотах було прийнято рішення про те, що якоїсь такої більш офіційної мобілізації не буде. Але те, що зараз відбувається по російських воєнкоматах, те, що зараз відбувається з їхнім так званим уточненням даних, – таким чином набивається база для путінського режиму потенційного оцього гарматного м’яса», – пояснив він.

Паралельно, зазначає експерт, російська влада створює додаткові механізми примусу, які дозволяють залучати людей до війська без формального оголошення мобілізації.

«Напрацьовується механізм – буквально минулого тижня російський диктатор підписав цілу пачку чергових так званих законів на Росії, і дуже багато законодавства пов’язане з такими більш жорсткими каральними заходами навіть за адміністративні правопорушення. Тобто практично створюється механізм такої паралельної прихованої мобілізації. Людей просто за якийсь дріб’язок можуть хапати, десь затягувати в міліцейські відділки, і там вони вже будуть виходити або з готовим підписаним контрактом, умовно, або зі згодою такий контракт підписати, або їх далі будуть скеровувати, куди треба», – припускає аналітик.

На думку Тараса Жовтенка, небажання Кремля відкрито оголошувати мобілізацію безпосередньо пов’язане зі станом російського суспільства та проблемами російської пропаганди.

«Фактично путінська диктатура розуміє, що, принаймні зараз, у тому стані, в якому знаходиться російське населення, вони не готові оголосити про мобілізацію офіційно відкрито. Тому що, знову ж таки, враховуючи те, що російська пропаганда недопрацьовує, як мінімум, зі спробами нейтралізації тих проблем, які на Росії зараз є», – зауважив експерт.

«Яблуко» стало проблемою для Кремля

На цьому тлі, за словами Тараса Жовтенка, особливо показовою є історія з партією «Яблуко», яку спочатку допустили до виборів, а згодом зняли з них.

На думку аналітика, сама присутність «Яблука» у виборчому процесі була частиною контрольованої Кремлем імітації демократії. Партії дозволяли брати участь у виборах як своєрідному «статисту», який мав відтягувати голоси протестно налаштованих виборців, не створюючи реальної загрози владі Путіна.

«Яблуко включали в передвиборчі списки в якості статистів просто. Зрозуміло, що вони мали відтягнути голоси тих людей, які потенційно могли становити якусь проблему для путінського режиму. І цим людям просто показували, що, ну, дивіться, от ваша ж партія є, яка говорить “нєт войнє”, ну, от, “міру – мір”, ви пішли проголосувати – ну, не добрали. Але хто ж скаже, що закручуються гайки? Хто скаже, що не треба довіряти результатам цих виборів, навіть на Росії? Тобто це така собі гра в демократію, ну, от, у такому класичному силовому варіанті виконання путінського режиму»,  – пояснив він.

Однак цього разу Кремль, на думку Тараса Жовтенка, фактично переграв сам себе.

«Тут вони занадто перебдєлі.  [...] Це ще один такий цвяшок у цю труну для путінського режиму і свідчення того, що навіть з “Яблуком” у списку, повним адмінресурсом і контролем над внутрішньою політикою Кремль і Бункер не мають впевненості, що ситуація не вийде з-під контролю», – констатував експерт.

Путін боїться навіть контрольованої опозиції

Тарас Жовтенко звертає увагу на те, що «Яблуко» не могло безпосередньо становити загрозу владі Путіна. Проте навіть контрольована опозиційна сила може стати проблемою, якщо отримає майданчик у парламенті. За словами експерта, протягом останніх років Кремль домігся повної контрольованості парламенту, перетворивши його на один із елементів декорації демократичної системи.

«При Володіні путінський режим домігся повної контрольованості над цим російським, так званим, парламентом. І вони таким чином дуже впевнено продовжували імітувати демократію. Всі оці формальні якісь моменти були збережені. І це дозволяло путінській пропаганді розказувати про те, що у нас парламентаризм і демократія, але така специфічна, в російському стилі», – змалював ситуацію експерт.

Саме тому поява навіть контрольованої антивоєнної сили в парламенті могла б порушити цю виставу, вважає аналітик.

Тарас Жовтенко вважає, що рішення Кремля прибрати «Яблуко» з виборів може свідчити про зростання нервозності всередині російської влади.

«Вся попередня практика путінського режиму показує, що цей ФСБшний корпоратив, який захопив владу і сформував теперішній режим на Росії, він завжди діє на випередження. І практично завжди було так, що імовірних політичних опонентів і загрозу стабільності путінського режиму нейтралізовували: політичних лідерів або прибирали, або політичні сили просто не допускали до виборів. Тут ситуація трошки безпрецедентна, тому що спочатку було ніби “ок”, що партія “Яблуко” бере участь у виборах, а тепер вони роблять такий розворот. Це не дуже властиво путінському режиму», – зауважив він.

На думку аналітика, саме ця непослідовність може бути важливішою за сам факт недопуску партії до виборів. Він також  припускає, що в оточенні Путіна могла перемогти група, яка вирішила діяти за принципом «краще перебдіти, ніж недобдіти». За словами експерта, чим ближче до виборів, тим більше таких проявів нервозності Кремля може ставати помітними. І, на його думку, Україна має використовувати їх у власній інформаційній боротьбі.

«Ризиків багато в цій історії. Ми ці ризики, в силу своїх можливостей, намагаємося максимально загострити. І чим ближче до виборів, тим більше ми будемо бачити таких речей, які треба використовувати з точки зору нашої власної інформаційної боротьби і тих речей, які ми хочемо доносити до тих самих росіян», – наголосив експерт.

На переконання Тараса Жовтенка, головний сигнал полягає в тому, що Кремль демонструє ознаки невпевненості у власному контролі над ситуацією.

«Думка про втрату контролю Путіним над ситуацією, навіть в цих умовах, – це, насправді, те, що треба використовувати на максимумі. І, незважаючи на те, що там пищать “хороші рускі” та опозиційні, всі ці речі треба розкручувати на максимум», – підсумував безпековий аналітик.