Конституційні повноваження президента як тема для дебатів

Аналітика
Перегляди: 2747
15 квітня 2019

Підготували:
Олексій ГАРАНЬ, професор політології НаУКМА,
науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Максим  ЯКОВЛЄВ,  директор Школи політичної аналітики НаУКМА


Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології в останню декаду березня 2019 р., українці називають серед п'яти найважливіших тем для теледебатів, зокрема:
«Як домогтися зростання економіки?» (40%);
«Програма розвитку України на роки свого президентства та на більш далеку перспективу» (39%);

«Які проблеми країни кандидат в президенти буде вирішувати в першу чергу, якщо буде обраний президентом?» (31,5%).

Оскільки тема економіки посідає  одне з перших місць, це може означати, що виборці досить погано уявляють конституційні повноваження президента, оскільки соціально-економічні питання є сферою відповідальності уряду. У той же час низка конституційних повноважень президента дає йому право і обов'язок впливати і на всі інші питання державної політики. Це насамперед право законодавчої ініціативи та право підписувати закони, ухвалені Верховною Радою України, чи застосовувати щодо них право вето, право звертатися до Конституційного Суду з конституційними поданнями, право зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду і право скасовувати акти голів місцевих державних адміністрацій. Таким чином, президент України є достатньо впливовим органом влади, проте не є всевладним і не може робити все, що йому заманеться чи те, що диктують вигоди популізму.

Тому постає питання, чи прагнуть українські виборці розширення повноважень. Згадане вище опитування показує, що парламентську форму правління підтримують 6%, президентську – 14%, а більшість громадян (58%) вважають найбільш прийнятною для України сполучення форм президентської та парламентської республіки: 27% – президентсько-парламентську (уряд призначається президентом за згоди Верховної Ради), 32% – парламентсько-президентську (уряд призначається Верховною Радою, більшість влади в руках прем’єра).

Більшість громадян  – 40% – певні, що владу президента варто залишити у тому самому обсязі, в якому вона була останні п’ять років; на думку 25% громадян, владу президента слід розширити, надавши йому право формувати уряд; ще 9% вважають, що вибори президента  слід перенести в парламент і залишити за ним лише повноваження Головнокомандувача Збройних сил.  

Таким чином більшість (чи принаймні відносна більшість) громадян виступає за збереження нинішнього розподілу конституційних повноважень.  Але навіть у цьому разі громадяни мають знати думку кандидатів у президенти України з наступних питань, частина з яких вже поставлена експертами з Виборчої Ради UA:

1. Форма державного правління і конституційна реформа.  Чи кандидат буде ініціювати зміни до Конституції в частині розподілу повноважень між Парламентом, Президентом, Урядом і які?

2. Президент і законодавча влада. Які пріоритети законодавчих ініціатив Президента? Як готуватимуться законопроекти для внесення Президентом? Якими загальними критеріями має керуватись Президент для застосування права вето?

3. Президент і виконавча влада. Яку роль має відігравати Президент при формуванні персонального складу Уряду? Чи може Президент давати доручення Уряду, якщо так, то з яких питань? З яких питань Президент має видавати укази нормативного характеру? За якими критеріями і в якому порядку повинні відбиратися кандидати для призначення на посади голів місцевих державних адміністрацій та інші посади в органах виконавчої влади, які здійснює Президент? Які консультативно-дорадчі органи планує створити, як їхня діяльність має співвідноситися з діяльністю Уряду?

Найімовірніше, для всіх цих конкретних питань на теледебатах не вистачить необхідного часу. Але суспільство має знати принаймні загальний підхід кандидатів у президенти України до сфери конституційних повноважень президента нашої країни.

______________________________

Ця «Пам'ятка для дебатів між кандидатами у президенти»   підготовлена Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.

 

 

Останні новини з категорії Аналітика

Якою може бути політична система України після війни

Петро Бурковський та Олексій Гарань аналізують, якою може бути політична система України після війни та як рішення українських політиків впл...
18 серпня 2026

Сучасна війна – не лінійний сценарій: як українське суспільство змінює хід подій

Україна стала ключовим вузлом глобальної квантової заплутаності, коли дії Києва можуть миттєво змінити архітектуру світової безпеки
13 серпня 2026

Контраст проукраїнських і проросійських наративів у німецькому медіапросторі

Віктор Кисельов аналізує основні наративи про Україну в німецькому медіапросторі та їхній вплив на суспільні настрої й підтримку України в Н...
6 серпня 2026

Відставка Федорова та Сирського – криза системи, а не особистий конфлікт – Володимир Лакомов

Одночасне усунення міністра та головкома свідчить про глибокий структурний злам, а не про звичайну суперечку, вважає Володимр Лакомов
28 липня 2026