Конституційна реформа розпочалася: розставляючи крапки над «і»
У четвер, 16 липня, Верховна Рада України направила до Конституційного суду проект змін до Конституції України, що стосуються децентралізації влади. Одним з найбільш критичних питань, який не дав коаліції проголосувати одностайно, став пункт про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.
"Дано старт Конституційній реформі в частині децентралізації вже в прикладних рамках. Було ухвалено проект змін до Конституції, який буде спрямовано до Конституційного суду. І нас у цьому контексті цікавить декілька моментів, які повязані беспосереднто з цією моделлю реформи децентралізації і з больчим питанням, яке вчора в Парламенті обговорювали чи не найбільше, оминаючи навіть суть реформи – питання внесене до перехідних положень Конституції України – норми про спеціальний режим самоврядування на території окремих районів Донецької Луганської областей", – відкриваючи прес-конференцію "Зміни до Конституції: що далі?", сказала політичний аналітик Фонду Марія Золкіна.
Голова Центру політико-правових реформ, головний експерт конституційної групи ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Ігор Коліушко вважає, що в тій частині, що стосується децентралізації, на 90 відсотків цей проект є близьким до оптимального: "В такій редакції він дає можливість провести реформу і він є кращім, ніж чинна редакція Конституції України в частині місцевого самоврядування, адміністративно територіального устрою і місцевої організації виконавчої влади", – повідомив експерт. Спекуляції відносно правок, які в останній момент ввечері 15 липня з'явились у пункті 18 перехідних положень Конституції, зокрема, що це проголошення автономії, не відповідають дійсності. "Єдина зміна, яка була внесена в оновлену редакцію законопроекту вночі 15 липня, полягає в тому, що пункт про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей був перенесений з прикінцевих положень закону про внесення змін до Конституції до перехідних положень самої Конституції", – пояснив Коліушко. "Реформа децентралізації - це реформа, за яку ми боролися десять років. І ніякого відношення до ситуації на Донбасі вона не має", – сказав він, зауваживши, що реалізовувати реформу децентралізації і обговорювати питання стосовно ситуації на Донбасі треба окремо, як і те, чи варто вносити з цього приводу зміни до Конституції».
У свою чергу Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», зазначив, що гасла про те, що децентралізація в умовах війни небезпечна, є неактуальними. "Фактично ми маємо відкладену значною мірою децентралізацію. Практично всі положення наберуть чинності після 2017 року. Це дає час для того, щоб адаптуватись до змін", – зазначив експерт.
Інформацію щодо тиску західних партнерів, зокрема, заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд щодо внесення до тексту Конституції пункту про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, коментував перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий. "Я беру на себе відповідальність і заявляю, що ніяких змовин не було, ніяких торгів не було. Я в цьому питанні оперую не лише спілкуванням із представниками дипкорпусом провідних країн Заходу, а й базовими речими", – завірив Солодкий.
За словами виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, зараз ніяких ознак того, що пункт про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей якимось чином буде застосований, немає. "Для переважної більшості людей на Донбасі вчорашня дискусія з приводу змін до Конституції - нерелевантна. Людей більше цікавлять питання безпеки, роботи та інвестицій. Це те, що вони зараз очікують від держави, не в якості просто допомоги, а в якості конкретних змін, яких на жаль, в цьому регіоні поки що занадто мало", - зауважив експерт.
За словами Семиволоса, є велика вірогідність, що вже до кінця року Україна побачить позитивну динаміку конфлікту, бо люди на протилежній стороні втомлюються і хочуть миру. І ситуація з часом буде лише покращуватися для України.
Підбиваючи підсумки дискусії, Валентин Краснопьоров, аналітик Центру UA, координатор проекту "Сильні громади Донеччини" зазначив, що місцеві вибори відбудуться і мають відновити політичний плюралізм. "Вибори не будуть проходити на територіях, які є окупованими. Вибори, скоріше за все, не будуть відбуватися там, де діють військо-цивільні адміністрації, бо вони в більшості своїй були створені на прифронтових територіях. Але вибори на тих територіях, що вже більше року не знають, що таке війна, будуть обгрунтованими. Найголовніше, щоб ці вибори відновили політичний плюралізм – відбудуться", – розповів експерт.
Резюмуючи дискусію, Марія Золкіна наголосила, що щодо Донбасу у тексті Конституції запропоновано зафіксувати рішення, які вже були ухвалені до цього. Але надалі політичне використання цієї формули буде залежати від, основні з яких це позиція України в переговорах з міжнародними партнерами, наявність сформованого бачення, як проблему війни і співіснування з окупованими районами розв’язувати, спроможність відстоювати цю позицію і підкріпити її ефективною внутрішньою політикою.
Маргарита Бірюкова
