Комунікувати, обʼєднуватися і протидіяти гальмам реформ

25 лютого у Києві пройшов проходить «Форум реформ: на шляху до Вільнюса»,  який проводиться в межах підготовки до Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться  7 липня у  Вільнюсі. Захід організований Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ»  у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні.

Під час заходу  представники влади, провідні політики та експерти громадянського суспільства підбили підсумки  впровадження реформ за перші пів року діяльності нового уряду та парламенту, а також обговорили  пріоритетні напрямки реформ на  2020–2021 рр.

У відкритті Форму взяв участь премʼєр-міністр України Олексій Гончарук, який   головним здобутком та основною конкурентною перевагою України назвав демократію.

«Головним здобутком нашої країни за останні 10-ліття є демократія,  як демократія ми вже відбулися, і це, звичайно,  робить нас більш вразливими. Бо інформаційні війни дають змогу  комусь розхитувати ситуацію, намагатися зіштовхувати різні частини суспільства, але головне, що в нас є дух свободи і бажання змінюватися. Ми точно як країна в цьому плані вже відбулися»,  – наголосив Олексій Гончарук.

 Він також заявив, що  корупцію на найвищому рівні української влади теж подолано.

«Принаймні в уряді її точно немає, – запевнив премʼєр. –  Але ще багато корупції залишилось на середньому рівні,  на місцях, з чим ми маємо справлятися», – констатував голова уряду.

Тепер, за його словами, головне завдання держави –  трансформувати українську економіку, чим і займатиметься уряд найближчим часом. «Це –  ринок землі,  ринок праці,  ринок капіталу»,  – зазначив він. А ще – налагодити комунікацію  з громадянським суспільством, якої  на сьогодні традиційно бракує. Олексій Гончарук  повідомив, що уряд сьогодні наполегливо працює над тим, аби комунікація з громадянським суспільством ставала кращою.

Під час свого виступу  на Форумі  директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна підтвердила –  проблему  комунікації  з урядом щодо реформ  громадяни також  відзначають як значущу.

«Що дуже  важливо, і в чому нова влада повторює помилки старої, так це в тому,  що громадяни традиційно не задоволені інформацією,  яку вони отримують стосовно реформ, – каже Ірина Бекешкіна. –  Позитивом є те, що  наполовину зменшилася кількість тих,  які вважають, що їм, грубо кажучи,  брешуть.  Але вдвічі зросла кількість тих, які хочуть більше отримувати інформації щодо реформ».

Багато  страхів щодо майбутніх  змін  могло би бути  менше,  якби людям пояснювали сутність реформ, каже соціолог. Із браком комунікації вона  повʼязує і поступове падіння довіри до нової влади.

Вона нагадали, що  після виборів настрої більшості громадян були піднесені,  і перші соціологічні заміри показували, що в суспільстві були великі сподівання, що Україна знову пішла у правильному напрямі.

«Причому правильність напряму була найвища за всі роки існування України. Тоді ж  істотно зросла й віра в успішність реформ. Більше того,  значно зросла готовність терпіти заради реформ скільки  треба, і 40% громадян вважали , що успіх реформ можливий вже найближчим часом», – зазначила експерткиня. Головними рушіями реформ одразу після виборів громадяни визнали  Президента, більшість у Верховній Раді та уряд, який на той час ще  не був призначений.  Однак вже в грудні 2019 року  оптимізм,  який виявляло суспільство щодо нової влади,  трохи просів,  а  роль   громадських організацій  та волонтерів як рушіїв реформ в уявленнях громадян знову зросла.

«Довіра до уряду пішла в негатив, і віри  в швидкий успіх реформ стало ще менше. Якщо у травні  2018 року бодай  якихось успішних  реформ не назвали 41%, то в грудні 2019-го жодної успішної  реформ не побачили  вже  50%», – каже Ірина Бекешкіна.

Що робити? Якомога ширше комунікувати з громадянами, пояснювати їм суть майбутніх змін, обʼєднуватися  з рушіям реформ і  протидіяти їх гальмам,  –  така порада соціологині.