Кого випускають виші Чернігівщини і куди подіти цих спеціалістів

Аналітика
Перегляди: 514
21 березня 2024

Лариса Бєлич 
у співавторстві з Миколою Кірєєвим  (м. Чернігів)

Як нещодавно заявив  очільник Міністерства освіти та науки, в Україні збираються реформувати систему вищої освіти. Зокрема, планується скоротити кількість навчальних закладів, які видають дипломи про вищу освіту своїм студентам.

Чи дійде ця обіцянка до логічного кінця – наразі спрогнозувати важко. Однак проблема, про яку заявив міністр, очевидна – за кількістю вишів та людей із вищою освітою Україна посідає одне з перших місць у світі, але дипломи вишів, які мають реальну вагу при працевлаштуванні, навіть у самій Україні, не кажучи вже про закордон, можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Те, що левова частка так званих «вищих навчальних закладів» є чистою профанацією самого поняття вищої освіти і випускає нікому не потрібних спеціалістів, можна побачити на прикладі Чернігівщини. Найяскравішим підтвердженням цього є порівняння кількості дипломованих спеціалістів, яких щорічно випускають заклади освіти області, з кількістю відповідних вакансій, які пропонує ринок праці.  

Кількість вищих навчальних закладів

Загалом, за даними  Управління освіти та науки Чернігівської обласної державної адміністрації, на території області в 2023/2024 навчальному році здійснюють підготовку здобувачів вищої та фахової передвищої освіти 23 заклади. Це три університети, одна академія, один інститут та 18 коледжів.

Відповідно до  Реєстру суб’єктів освітньої діяльності, у Чернігівській області функціонує десять закладів вищої освіти. Серед найвідоміших  – Національний університет «Чернігівська політехніка», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Однак є й такі, про які не знає майже ніхто – наприклад, Приватний вищий навчальний заклад «Прилуцький фінансово-правовий коледж», який вже декілька років не працює, а його приміщення поступово перетворюється на руїну.

Джерело: Реєстр суб’єктів освітньої діяльності

Крім того, за даними   Управління освіти та науки Чернігівської обласної державної адміністрації, на території області діє 13 закладів фахової передвищої освіти, які теж віднесені до категорії вишів.

Однак без точної кількості студентів, які навчаються в усіх цих закладах освіти, розуміння картини буде неповним. Відповідь на це запитання дає статистика того ж таки Управління освіти та науки Чернігівської обласної державної адміністрації. За їхніми підрахунками, у 2023/2024 навчальному році в усіх цих закладах освіти Чернігівської області навчається 23 436 осіб. На денній формі навчання – 19 412 осіб. Серед яких 7 567 – учні коледжів і 11 845 – студенти, курсанти університетів, інституту та академії. Заочно здобувають вищу освіту 4 024 осіб.

Вища освіта як форма ухилення від мобілізації

У цьому контексті неможливо промовчати про значне зростання кількості студентів чоловічої статі, яке відбулося минулого року. Не секрет, що йдеться про використання статусу студента для отримання відстрочки від мобілізації. Чи стало розуміння цього факту причиною обіцяної реформи вищої освіти – достеменно невідомо, однак статистика свідчить, що Чернігівська область увійшла до трійки лідерів під час минулорічної вступної кампанії за кількістю чоловіків призовного віку, які пішли навчатися на платні факультети вишів області.

Джерело: NGL.media

За даними  Незалежного антикорупційного центру NGL.media, у 2021 році таких було 1 112, у 2022-му – вже 2 368, а у 2023 році вищу освіту забажали здобути вже 3 485 чоловіків віком від 27 років.

Втім, законом це не заборонено, однак очевидно, що йдеться саме про ухилення від мобілізації у цілком легальний (поки що) спосіб. Але головне питання залишається відкритим  – наскільки всі ці дипломи, які отримають випускники чернігівських вишів, будуть затребувані на ринку праці.

Що може запропонувати ринок праці всім цим випускникам

Перспективи працевлаштування новоспечених фахівців з вищою освітою досить похмурі. І це ще м'яко сказано.  Бо, як свідчить аналіз ринку праці області – не просто переважна більшість, а майже всі ці люди не зможуть знайти собі роботу на теренах Чернігівщини. Навіть якщо не брати до уваги тих, хто вступив до вишів з метою отримати відстрочку від мобілізації,  картина від того не змінюється. Так, у 2021 році у ВНЗ області навчалося  близько 21 тисячі осіб, що, як неважко підрахувати, не дуже відрізняється від цьогорічної кількості студентів.

Водночас станом на 1 січня 2024 року в області налічувалося  3 966 офіційно безробітних. Для них у базі даних служби зайнятості було лише 782 вакансії. Переважна більшість цих вакансій стосувалася робітничих спеціальностей та низькокваліфікованої праці. Як свідчать дані  Чернігівського обласного центру зайнятості, власникам дипломів про вищу освіту, отриманих у вишах Чернігівщини, сподіватися особливо немає на що. Серед працевлаштованих минулого року 22% становили працівники сфери торгівлі та послуг; 20,8% – робітники найпростіших професій; 15,2% – робітники з обслуговування устаткування; 11,3% – кваліфіковані робітники з інструментом. І лише 5,1% – законодавці або службовці та 7,4% – у категорії «професіонали», робота яких вимагає наявності вищої освіти.

Джерело:  Чернігівський обласний ЦЗ

Між тим, серед десяти ВНЗ області щонайменше половина випускає гуманітаріїв, а найбільшими за кількістю студентів є педагогічні університети, тому шанси знайти роботу за фахом у їхніх випускників досить примарні. Хоча серед найбільш затребуваних професій на ринку праці області є спеціальності, які підходять для випускників вишів області – вчителі, юристи, економісти, психологи, вихователі тощо – не варто забувати, що їхня частка  в усіх вакансіях від обласного центру зайнятості становить не більше 10%, при тому, що минулого року 41,5% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту.

Джерело: Чернігівський обласний ЦЗ

Ситуація ускладнюється тим, що ринок праці Чернігівської області після вигнання окупаційних  військ відновився  лише на 73%, і перспективи його повного відновлення на рівень, який був до вторгнення в лютому 2022 року, досить примарні.

Джерело: work.ua

Як стверджують автори дослідження перспектив ринку праці Чернігівщини  Національного університету «Чернігівська політехніка», «протягом останніх трьох років у Чернігівській області спостерігалося зменшення кількості вакансій». Однією з ключових проблем ринку праці Чернігівської області вони називають «невідповідність обсягів та напрямів підготовки молодих кадрів у закладах освіти потребам роботодавців».

Ці висновки підтверджує статистика  Управління освіти Чернігівської ОДА: при кількості студентів вищих навчальних закладів, що перевищує 23 000, у професійно-технічних навчальних закладах за найбільш затребуваними робітничими професіями навчаються лише 5 534 учні. Хоча їхня кількість також перевищує потреби регіону в робочій силі,  статистика ринку праці показує, що  здобувачі професійної освіти мають куди більше шансів працевлаштуватися після отримання диплому, ніж випускники вишів.

Наразі точних цифр, скільки вся ця вакханалія з так званою «вищою освітою» коштує державі, немає. За даними Управління освіти Чернігівської ОДА, лише викладацький склад закладів вищої та фахової передвищої освіти області становить 1 955 осіб. Яке навантаження на державний бюджет несе фонд заробітної плати викладацького складу, можна лише уявити. Однак до цих коштів необхідно додати витрати на утримання як самих університетів, так і іншого персоналу. Точна цифра не підрахована, але витрати явно величезні, особливо на тлі стагнації української економіки, яку значно прискорила війна. Чи може Україна дозволити собі й надалі викидати величезні кошти на вітер – питання риторичне.

Висновки та рекомендації

На тлі вищенаведених цифр очевидно, що наразі у сфері освіти наявний сильний дисбаланс між кількістю здобувачів професійно-технічної освіти та тих, хто прагне отримати диплом вищого  навчального закладу. Крім того, навряд чи хтось наважиться  заперечувати ще один факт – Україна просто не потребує такої кількості спеціалістів із вищою освітою, число яких жодним чином не виправдане економічними чи іншими потребами. Тому реформа освітньої галузі, зокрема у царині вищої та професійної освіти, є не просто нагальною, а життєво необхідною.

Звісно, цю реформу неможливо провести в межах окремо взятої області – вона має бути загальнодержавною. Наразі очевидно, що кількість вищих навчальних закладів та кількість студентів у них має бути кардинально скорочена. Вища освіта має стати справді елітною, а не просто легальною купівлею диплому, як зараз.  Однак елітарність має ґрунтуватися не на матеріальному рівні абітурієнта, а на рівні його знань. Тобто до вишів мають потрапляти не ті, хто в змозі заплати за свою освіту, а ті, хто демонструє відповідний рівень знань та інтелекту. Завдання розробити відповідні механізми тут лягає на державу, і  найочевиднішим є мінімізація корупційної складової.  

Крім того, як зазначалося вище, левова частка коштів, витрачених на підготовку нікому непотрібного спеціаліста з дипломом про вищу освіту, є просто марною  тратою грошей. Водночас аналіз ринку праці показує, що найбільш затребуваними є фахівці з середньою спеціальною освітою, яких відповідні навчальні заклади області готують майже в п'ять разів менше, ніж ВНЗ. Хоча на тлі  стрімкого старіння та відтоку робітничих кадрів до армії саме ці випускники мають куди більше шансів реалізуватися  професійно.

Тому серед пріоритетів реформи освітньої галузі має бути не лише скорочення кількості ВНЗ, а й розширення мережі закладів професійно-технічної освіти,  модернізація і оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Інакше ми й надалі випускатимемо філологів, які продають шаурму на ринках, та юристів і економістів, які працюють у таксі.

Останні новини з категорії Аналітика

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024