Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1230
5 листопада 2024

Китай зацікавлений у співпраці КНДР і Росії та вивчає реакцію США та їхніх союзників

Китай не бачить загрози у військовій співпраці між Росією та Північною Кореєю. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь. За його словами, РФ ТА  КНДР є двома незалежними державами, тому розвиток їхніх двосторонніх відносин – це лише їхня  справа. Водночас позиція Китаю щодо російсько-української війни залишається незмінною – Китай виступає за якнайшвидшу деескалацію і «політичне врегулювання розбіжностей між Росією і Україною». Про те, в яку гру намагається грати Китай,   телеканалу «Ми – Україна» прокоментував  безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

–  Коли може настати момент, що Китаю доведеться відкрити карти і припинити грати в шахи або в го, або в «Чапаєва»? Адже зараз незрозуміло, в яку гру намагається грати Китай.

– Гра Китаю цілком логічна, вона вписується в стратегію, проголошену нинішнім китайським лідером Сі Цзіньпіном. Його амбіції – зробити Китай знову великим, і  не лише регіональним, але й  глобальним лідером, про що Сі Цзіньпін домовився з нинішнім президентом США Джо Байденом у листопаді 2023 року в Сан-Франциско. Тоді  Сі Цзіньпін погодився з тим, що глобальна безпека фактично лежить на плечах двох відповідальних ядерних наддержав – США і Китаю.

Тому, щоб набрати більше балів у цій геополітичній грі і продемонструвати США, що Китай здатен впливати не лише на ситуацію в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а практично в усіх регіонах, Пекін намагається тримати у своїй кишені такі проксі-терористичні диктатури, як режим Кім Чен Ина в Пхеньяні, режим аятол в Тегерані і режим Путіна в Москві. І ця так звана «вісь зла 2.0», яка підживлюється і підтримується Китайською Народною Республікою, використовується Китаєм як інструмент дестабілізації ситуації в таких ключових регіонах, як Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон і, відповідно, Близький Схід. Це все регіони, де національні інтереси США мають для Вашингтона першочергове значення. Тому взаємне посилення Москви, яка дестабілізує ситуацію в Європі, і Північної Кореї, яка буде використана Китаєм для дестабілізації ситуації в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, якраз в інтересах Китаю і  гратиме на руку Китаю.

Те, що Північна Корея отримає більше військових технологій, розвиватиме власний військово-промисловий комплекс, а її армія набуватиме бойового досвіду у війні в Україні, яку Росія розв'язала 10 років тому, насправді відповідає стратегії Китаю, який намагається відволікти ресурси і увагу США та їхніх союзників на інший потенційний конфлікт у регіоні перед тим, як спробувати вирішити тайванське питання військовим шляхом. Тобто, спочатку підпалити Корейський півострів, відволікти ресурси, війська, гроші та увагу США та їхніх союзників на цей конфлікт, подивитися, як швидко відреагують союзники і скільки вони на це витратять,  а  потім Китай може зробити для себе висновки – чи варто йому починати вирішувати тайванське питання військовим шляхом, чи можна почекати. Саме цим пояснюється абсолютно спокійна позиція Китаю щодо того, що Москва і Пхеньян нарощують військову співпрацю, адже таким чином Китай має можливість і надалі дестабілізувати ситуацію щонайменше в двох регіонах, роблячи це чужими руками і при цьому позиціонуючи себе як суперглобальний  миротворець.

– З одного боку, чим глибша співпраця КНДР з Росією і чим більше технологій і грошей Росія передає КНДР, тим більшою стає зухвалість  КНДР і  загроза війни на Корейському півострові. І якщо потенційна війна відбудеться, Китай буде змушений вступити у неї на боці Північної Кореї, тоді як к Сполучені Штати  воюватимуть за Південну Корею. Чи потрібна Китаю пряма конфронтація зі США?

– Ви абсолютно праві, але в цих відносинах між Москвою та Пхеньяном створилася ситуація, в якій Росія повинна першою стати на бік Північної Кореї, виконуючи договір про стратегічне партнерство, яким зараз так красиво і феєрично розмахують Пхеньян і Москва, намагаючись прикрити введення північнокорейських військ на територію Російської Федерації.

І оскільки такий прецедент вже є, тобто Північна Корея вже допомагає Росії вести війну проти України, то абсолютно логічно, що Росія повинна віддячити тим самим. . Коли, наприклад, у Північної Кореї почнуться проблеми з відбиттям південнокорейського контрнаступу, Китай зможе підморгнути своєму другові Вальдемару в Кремлі і сказати: «У вас же є договір, бачите,  північнокорейські товариші вам допомогли, давайте відправляйте ваших бравих хлопців, щоб вони теж трошки загинули у   північнокорейській землі». Ось так Китай фактично створив цю ситуацію, коли він до останнього триматиме цю дистанцію,  і у нього є всі можливості та  важелі,  щоб впливати на рішення, які ухвалюються в Пхеньяні, і, в кінцевому рахунку, на рішення, які пухвалюються в Москві.

Але справжньою «червоною лінією» для Китаю може стати момент, коли будь-який з тих збройних конфліктів, за якими стоїть Китай, намагаючись їх підживлювати,  вийде з-під контролю. Тобто він або вийде за межі тієї географії, яка зараз вигідна Китаю, або цей конфлікт переросте в протистояння із застосуванням ядерної зброї. Це дві речі, які абсолютно не влаштовують Китай. Тому що йому не вигідно, щоб російсько-українська війна перетнула географічні кордони України і вийшла на територію Європи. Адже  Китай має величезний інтерес до Європейського Союзу як до потенційного ринку, і руйнувати цей ринок, як це робить  Путін,  почавши повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році, перш ніж можна отримати з нього якийсь прибуток, Китай навряд чи буде. Особливо, подивившись  на наслідки, які це мало і продовжує мати для Російської Федерації.

 Те саме стосується і Азійсько-Тихоокеанського регіону. Тобто, якщо, наприклад, конфлікт на Корейському півострові вийде за його межі і зачепить Тайвань, який Китай хоче отримати цілим шматком з усіма технологіями та інфраструктурою, в чому, власне, і полягає інтерес Китаю. То, відповідно, це буде одна з «червоних ліній». А друга «червона лінія»  – це, звичайно, застосування ядерної зброї. Це те, що дуже сильно підірве позиції Китаю як регіонального і глобального лідера, тому що він не зміг стримати ситуацію, займаючись стратегуванням мирними планами і всім іншим. Але тоді  видаватиметься так, що на його слова просто вже ніхто не зважає, і всі кидають один в одного  ядерні боєзаряди.

Останні новини з категорії Коментарі

Між Трампом і Європою – Марія Золкіна про те, як Україна маневрує заради безпеки та членства в ЄС

Марія Золкіна аналізує перспективи прямих переговорів України з Росією та значення членства України в Європейському Союзі як елементу довгос...
29 січня 2026

Дрони-снайпери та «Дискомбобулятор» – Тарас Жовтенко про «новітню» зброю як інструмент політичного тиску

Тарас Жовтенко про китайські дрони-снайпери та американський «Дискомбобулятор»: де реальні військові технології, а де радше піар
27 січня 2026

Війна зруйнувала тези про «дві» чи «три» України. Україна є, і це одна країна! – Олексій Гарань

Олексій Гарань пояснив, як війна прискорила переосмислення української ідентичності в культурі, мові та суспільстві
26 січня 2026

Додана вартість попередніх посад досі спрацьовує – Тарас Жовтенко про рейтинги довіри та нову роль Буданова

Про нові рейтингои довіри та версії щодо мотивів призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента – розмова з Тарасом Жовтенком...
23 січня 2026