Результати опитування на виході з виборчих дільниць дають змогу проаналізувати особливості голосування соціально-демографічних груп виборців, виокремлених за регіональною, поселенською, статевою та освітньою ознаками.
Перевага у регіонах. У другому турі Володимир Зеленський став переможцем в усіх регіонах. Найбільший відсоток голосів він отримав у Східному (87%) та Південному (85%) регіонах, дещо менший – у Центральному (70%) та Західному (57%). Петро Порошенко, навпаки, свій кращий результаті отримав у Західному регіоні (41%), а у решті регіонів істотно нижчий: Центральний – 28%, Південний – 13.5%, Східний – 12%.
Вибір жителів населених пунктів різного типу і розміру. У населених пунктах різного типу відчутну перевагу має Володимир Зеленський, найбільше – у містах з населенням від 100 тис жителів (87%), селищах міського типу (81%), містах з населенням менше 20 тис. (80%), в містах з населенням від 50 до 100 тис. (74%), у селах (73%). Дещо менший відсоток був отриманий у обласних центрах (68%) та містах із населенням від 20 до 47 тис. (645). Петра Порошенка порівняно більше підтримали виборці міст з населенням від 20 до 49 тис. (35%) та у обласних центрах (30%).
У виборі чоловіків і жінок відмінностей фактично немає: і чоловіки, і жінки рівною мірою віддали перевагу Володимиру Зеленському (72% чоловіків і 73% жінок), а Петру Порошенку, відповідно, 26% чоловіків і 25% жінок.
Переваги у вікових групах.
Володимир Зеленський є лідером серед виборців в усіх вікових групах виборців, причому найвища – серед наймолодших виборців: серед виборців віком 18-29 років - 80%, 30-39 років – 73,5%, 40-49 років – 73%, 50-59 років – 72%, 60 років і старше – 69,5%. Відповідно, підтримка Петра Порошенка більша серед виборців старшого віку: у групі виборців 18-29 років – 19%, 30-39 років – 25%, 40-49 років – 25%, 50-59 років – 26,5%, 60 років і старше – 29%.
Переваги в освітніх групах. За рівнем освіти. Володимир Зеленський є лідером в усіх освітніх групах, особливо – серед виборців з неповною середньою освітою (82%). Серед виборців з повною середньою освітою, середньою спеціальною та незакінченою вищою підтримка приблизно однакова (відповідно, 78%, 75% та 77%), а серед виборців із повною вищою освітою – дещо менша (67%). У Петра Порошенка, навпаки, кращий результат серед виборців із вищою освітою (31%), а найгірший – серед виборців з неповною середньою освітою (16%).
Особливості електоратів кандидатів
За регіонами. Як і у першому турі, основний електорат Володимира Зеленського зосереджений у Центральному та Південному регіонах (65%), а виборці Заходу і Центру переважають в електораті Порошенка (61%).
За типом населеного пункту. В електораті Порошенка більший відсоток становлять виборці обласних центрів (40% проти 32% у Володимира Зеленського), а в структурі
електорату Зеленського – виборці міст з населенням більше 100 тис. (10%, у Порошенка – 4%).
За статтю. Структури електоратів Зеленського і Порошенка фактично подібні: У Зеленського 44% становлять чоловіки, 56% – жінки, у Порошенка, відповідно, 45% і 55%.
За віком. Наймолодший електорат – у Зеленського, щоправда, якщо порівняти з 1-м туром, він став старшим: у першому турі в структурі його електорату більше половини виборців були віком 18-40 років, а тепер ця вікова група в становить 36% його електорату, а 55% – у віці 18-50 років. Натомість електорат Петра Порошенка старший, 51% - у віці 50 років і старше.
За рівнем освіти у структурі електорату Петра Порошенка переважають люди з вищою освітою (48%), в структурі електорату Зеленського їх істотно менше (36,5%).
Коли виборці другого туру визначилися, за кого голосувати?
Загалом майже половина виборців другого туру (45%) відповіли, що визначилися зі своїм кандидатом незалежно від виборчої кампанії, бо «були прихильниками цього кандидата задовго до виборів»). Таких виборців більше в структурі електорату Петра Порошенка (58%) і менше – в електораті Володимира Зеленського (42%). Натомість серед виборців Зеленського більше тих, хто визначився з вибором протягом останнього місяця до виборів, останнього тижня, в останній день та безпосереднього на виборчій дільниці (у сумі – 29%, в електораті Порошенка – 22%).
______________________
21 квітня 2019 року, у день другого туру виборів Президента України, Консорціум, до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провів Національний екзит-пол’2019.
Управління проектом, його фінансовий і медійний менеджмент здійснює Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». Наукове керівництво проектом, розробку вибірки і координацію опитування виконує КМІС. Опитування виборців на виході з виборчих дільниць провели Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) і Центр Разумкова.
Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць). Теоретично вибірка репрезентативна для України в цілому, для всіх тих дільниць, на яких відбулися вибори. Опитано 14 551 респондента на 300 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Рівень досяжності склав 74,2%.
Керівник проекту «Національний екзит-пол’2019» — І. Бекешкіна
Науковий керівник проекту — Н. Харченко
Менеджер робіт Київського міжнародного інституту соціології — А. Грушецький
Менеджери робіт Центру Разумкова — А. Биченко, М. Міщенко
Консультант — В. Паніотто
Національний екзит-пол під час президентських виборів 2019 проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.
ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ
