Події
Перегляди: 3133
3 квітня 2014

Хто формує наступальну інформаційну кампанію – той виграє

Відбувся  четвертий  круглий  стіл «Україна під прицілом кремлівської пропаганди. Наш контраргумент» із серії круглих столів, присвячених інформаційній безпеці України, під час якого експерти та журналісти висловили своє бачення того, як гарантувати інформаційну безпеку всередині країни.

Ірина Бекешкіна:
Україна виграла інформаційну війну на Заході і програла її на Сході

Таку думку висловила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. Вона наголосила, щоб перемагати в інформаційних війнах, держава мала виробити свою інформаційну стратегію. На цьому етапі йдеться про стратегію для протистояння прокремлівській риториці та пропагандистським телесюжетам російських ЗМІ. Експерт зауважила, що сьогодні такі сюжети радше скидаються на  гумористичний альманах, аніж на інформаційні передачі. «Інколи просто дивуєшся, яка вона (російська пропаганда – ред.)  незграбна і взагалі ідіотська. Це якась гумористична програма. Вони брешуть. І якщо всі ці сюжети зібрати в купу з різних телеканалів, це буде просто смішно саме по собі. Я думаю, що така передача матиме успіх, бо це смішно до абсурду. Це було б раціонально, тому що деякі речі найкраще вбиваються сміхом», –  зазначила Ірина Бекешкіна.

Соціолог наголосила, що  наслідком такої пропаганди і не лише кремлівської, а й деяких вітчизняних телеканалів, стала реальна  небезпека розколу української держави. «Я б сказала так, що Україна справді виграла інформаційну війну на Заході і програла її на Сході. І чим далі на Схід, тим цей програш більший. Звичайно, ніхто не каже про відродження цензури чи якихось утисків ЗМІ, але очевидно, що держава повинна мати свою інформаційну стратегію», – наголосила Ірина Бекешкіна. За її словами, опитування журналістів, проведене Фондом з 18 по 25 березня, засвідчило, що  головними пропозиціями щодо заходів, які дадуть змогу протистояти маніпулятивним впливам російських ЗМІ, журналісти вважають:  регулярні брифінги державних посадовців з найбільш «гарячих» питань, де потрібно пояснювати справжню ситуацію та розвінчувати брехню; створення на провідних телеканалах програм з метою протидії інформаційній агресії; а також формування російськомовного проукраїнського теле- і радіомовлення, адаптованого для східних та південних регіонів України.

Юрій Горбань:
Готуємо рекомендації щодо посилення інформаційної безпеки

Експерт Фонду «Демократичні ініціативи» Юрій Горбань  повідомив, що організація вже вчетверте  проводить круглий стіл щодо протидії кремлівській пропаганді. Один із них  пройшов у Харкові. Наступні обговорення медіа-експерти, науковці, соціологи  й журналісти планують провести в Одесі, Донецьку та Луганську. Як зазначив Юрій Горбань,  особливо важливо зараз налагодити комунікацію зі східними та південними регіонами. Журналіст представив під час круглого столу робочу версію рекомендацій щодо посилення інформаційної безпеки, яку учасники минулих круглих столів склали, зокрема, для органів державної влади – Верховної Ради, Кабінету міністрів, РНБО, а також – представників  ЗМІ і громадських організацій.  Юрій Горбань наголосив, що  ці  рекомендації  доповнюватимуться й доопрацьовуватимуться й закликав експертів та журналістів долучатись  до їх розробки. 

Ростислав Хотин:
Україна зараз має найбільш позитивний імідж на Заході за всі роки незалежності

Під час прямого включення з Брюсселем до роботи круглого столу приєднався кореспондент УНІАН у Брюсселі Ростислав Хотин. Він зауважив, що в інформаційному та політичному полі Європи вже минула втома від України, однак тепер важливо не втратити здобуту хвилю інтересу. «В європейських структурах та пресі Україну за всі 23 роки незалежності так позитивно не сприймали, навіть під час «газових війн» 2006, 2009 років, –  сказав журналіст. – Тоді звинувачували і Росію, і Україну.   Але після української революції та воєнного вторгнення Росії ситуація змінилась». 

На думку Ростислава Хотина, це пов’язано з тим, що  європейські структури відчувають борг перед Україною за ті жертви, які українці поклали за свободу і відстоювання європейських цінностей. 

У той же час Росія дуже активно представлена на медіаринку Європи, що в першу чергу пов’язано із потужним журналістським корпусом, великою кількістю російських  корпунктів, піар-компаніями.

В інформаційній війні з Росією Україна теж має активніше проводити свої інформаційні кампанії за кордоном, зауважили учасники круглого столу. Так, Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика»),  зазначила, що доцільним було б створення  прес-центру в Брюсселі, який би активно працював із західними журналістами: «Можливо, такий прес-центр є дещо бюрократичним засобом, однак зараз необхідно закріплювати позитивний імідж України і працювати у напрямі  подолання стереотипного бачення української історії та політики». 

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи», зазначила, що група українських громадських організацій вже організувала офіційну невелику «штаб-квартиру» у Брюсселі, яка зараз проходить реєстрацію.  «Офіс може стати посередником між українськими громадськими організаціями та євроструктурами, якщо приєднаються журналісти, то це буде дуже добре».

Марія Лашкіна:
Ми маємо конкурувати моральністю

Докторант Національної академії державного управління при Президентові України Марія Лашкіна  вважає, що коли під час  інформаційної війни немає зброї сильнішої за зброю суперника, тоді треба конкурувати моральністю. «У нас є єдиний  запобіжник від цієї війни – наша моральність, – каже експерт, – і тому сьогодні органам державної влади в інформаційному просторі слід дбати насамперед про свою репутацію». Експерт також зазначила, що свою увагу влада має звернути не лише на  інформаційну політику, а й на комунікативну. «Від внутрішньої комунікації органу державної влади залежатиме те, як цей орган сприйматиметься ззовні, – пояснює свою думку експерт. –  А від цього залежатиме його репутація», – каже Марія Лашкіна, наголошуючи, що основною цінністю органів державного управління має стати чесність. «Неможна постійно використовувати маніпулятивні або політичні технології для того, щоб тільки сподобатися своїм виборцям або своїм громадянам. Треба дбати й про ту репутацію, яку вони повинні показати як найкращу».

І ще одне завдання для чиновників – активно використовувати соціальні мережі. Як приклад, Марія Лашкіна навела постійний Фейсбук-діалог з громадськістю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. «Такої  відкритості  МВС ми ще ніколи не бачили», – зауважила експерт. Сьогодні фахівці мають підказати чиновникам, як їм працювати в цих соціальних мережах. На думку Марії Лашкіної, влада має постійно моніторити простір соціальних мереж, адже це потужний комунікативний засіб для органів державної влади, який може забезпечити їй  зворотний зв’язок з громадянами. Потрібен і  Координаційний центр, який має допомогти  в обміні інформації між усіма владними структурами, тому завданням  експертних груп, на думку Марії Лашкіної,  має стати  вироблення не так політики впливу, як політики інформування, координації і комунікації.

Микола Фартушний:
У нас з’явилося таке громадянське суспільство, яке ініціативно контактує із державними органами

Член Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення  Микола Фартушний розповів, якою була реакція суспільства  на вимкнення російських телеканалів, яке Нацрада здійснила,  виконуючи ухвалу Окружного адміністративного суду в місті Києві. «У перші дні вимкнення Нацрада зустріла підтримку й розуміння  лише експертів, юристів,  фахівців, активістів громадянського суспільства,  дзвінки ж пересічних громадян з вимогою повернути телеканали не вщухали, – акцентував Микола Фартушний. – Ситуація вирівнялася лише за кілька днів, і тільки зараз ми маємо переважну більшість дзвінків зі схваленням цього рішення».

Микола Фартушний повідомив,  що на сьогодні залишився тільки один провайдер в Донецькій області, який не відключив російських телеканалів. Зате на противагу російській інформаційній агресії постав потужний український громадський сектор. «Нас це приємно дивує, – каже спеціаліст,  – зараз отримуємо дуже багато дзвінків і звернень від представників громадянського суспільства,  які пропонують свої послуги з моніторингу та інформування тощо… І це для нас дуже важливо. Таке поєднання  зусиль буде вирішальним… бо з’явилося таке громадянське суспільство, яке ініціативно контактує із державними органами», – констатував Микола Фартушний.

Любов Бакаленко:
Розуміння кроків Нацради зростає

Підтвердила слова свого колеги й член Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Любов Бакаленко, зауваживши, що від часу звернення до них РНБО  з вимогою ухвалити оперативні рішення у сфері інформаційної політики відсоток  розуміння громадськістю  кроків Нацради на обмеження російської інформаційної експансії  зростає.

Так, за словами Любові Бакуленко,  бажання взяти участь у судових засіданнях у справі позову до дистриб'ютора російських телеканалів (ТОВ «Торсат») про визнання їх такими, що не відповідають законам України вислови Генеральний директор Першого каналу Костянтин Ернст. Любов Бакуленко  нагадала, що перше засідання суду у цій справі вже відбулося 27 березня. На ньому розглянули тільки процесуальне питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб, а саме представників чотирьох заборонених в Україні російських каналів («Перший канал. Всесвітня мережа», «РТР- Планета», «Російський Інформаційний Канал «Росія-24», «НТВ-Мир»). «І як третю особу за власною заявою було залучено товариство «Об'єднання російських телеканалів» (ретранслятора «Першого каналу» - ред. ). Таким чином, бачимо, що Ернст відгукнувся на наші кроки. Він навіть зазначив у своєму зверненні, що готовий адаптувати програми «Першого каналу» до чинного законодавства України», – наголосила Любов Бакуленко. Вона повідомила,  що наступне засідання у цій справі заплановане на 15 квітня й додала: «Передбачаємо, що судове засідання буде не з легких».

Діана Дуцик:
Інформаційна та комунікативна політика держави не може обмежуватися лише засобами масової інформації

В свою чергу, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика») Діана Дуцик також схвалила дії Нацради. Тільки вважає, що їх треба було робити ще раніше, а сьогодні радить колегам  прискіпливіше придивитися  до  радіоканалів. Діяти  треба тільки в рамках правового поля, переконана медіа-експерт, щоб не дати підстав Росії спекулювати на цих  діях перед  Заходом і  Європою.

А ще, наголосила Діана Дуцик,  інформаційна та комунікативна політика держави не може обмежуватися лише засобами масової інформації. «Має бути цілий комплекс заходів, – зауважила вона, – починаючи зі школи й освітніх  програм і закінчуючи масштабними культурними проектами».  Експерт навела приклад кіно: «Справді ж, люди дивляться російські телесеріали, бо немає українських. Тому держава повинна зосередитися на тому, щоб дати можливість українській кіноіндустрії розвиватися, а  людям, які можуть це робити, працювати на цьому ринку. Тоді в нас буде власний продукт. Росія на цьому полі дуже активно працює і використовує кіно як засіб пропаганди, тоді як Україна цього поля зовсім не використовує».

Діана Дуцик рекомендувала експертам критичніше поставитися й до фаховості журналістів, особливо у регіонах. «Тренінгові програми потрібні для журналістів всіх обласних центрів, – зауважила медіа-експерт. – Бо  саме їхнє іноді нерозуміння ситуації в Україні  призводить до тих плодів, що ми пожинаємо сьогодні. І тут має працювати навіть не так держава, як громадські,  журналістські організації, які спеціалізуються на цьому».

Світлана Яременко:
Розвінчати міфи й відновити традиції  

Медіа-експерт Світлана Яременко пропонує не покладати провину за дестабілізацію у південно-східних регіонах України лише на інформаційну війну з боку Росії.  Адже  всі 22 роки незалежності вітчизняні ЗМІ часто дезінформували громадян і роздмухували  міфи про розбіжності між східною і західною Україною. «Зараз треба говорити про те, що журналісти повинні переосмислити свою поведінку, своє відчуття відповідальності перед громадою, і докладати зусиль, щоб розвінчувати ці міфи і стереотипи, які  розділили людей».

А на рівні держави чи громадських організацій корисною, на думку Світлани Яременко, стало би відновлення традиції 90-х років обмінних  святкових поїздок груп дітей зі східної України до західної, і навпаки,  з тим щоб зближувати людей, долучати до історії свого народу, розвінчувати міфи про те, що ми різні.

Володимир Царук:
Інформаційної кампанії потребує й туристичний сезон

Тим часом директор Центру туристичної інформації Володимир Царук заявив, що нині Росія проводить потужну інформаційну кампанію, спрямовану на створення привабливого туристичного іміджу Криму, з тим щоб всіляко заохотити своїх громадян до поїздок у Крим у період туристичного сезону. «Росія всіма силами намагається економічно притягнути Крим до себе. Зараз їхнє міністерство інформації розробило інформаційну стратегію, згідно з якою планується здійснити близько 15-20 поїздок журналістів з різних регіонів Росії на Кримський півострів для створення позитивного іміджу Криму в російських регіонах, щоб росіяни все-таки поїхали влітку туди», – сказав він.

Експерт зазначив, що торік на півострові відпочило понад мільйон російських туристів. І для того, щоб цей «наплив» не зменшився, Росія проводить нині потужну інформаційну кампанію серед свого населення.

«Можу сказати, що бюджеті у цій масованій інформаційній кампанії у десятки разів більші, ніж наші бюджети на інформаційну політику. Мало того, російські ЗМІ виділяють безкоштовно свої шпальти і телевізійний час для рекламних роликів про Крим. Завдання стоїть, щоб росіяни поїхали саме на кримські курорти», –  зауважив Царук.

Водночас він наголосив, що українська влада повинна докласти максимум зусиль, щоб не зірвати туристичний сезон в інших південних областях України, зокрема, на Херсонщині. На його думку, українці сьогодні не мають достатнього обсягу об'єктивної інформації про ситуацію на Півдні і Сході країни, тому у виборі місця літнього відпочинку перевагу віддадуть закордону.

Наталя Беліцер:
База впливових адресатів – шанс на закріплення успіху  в інформаційній війні

Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер вважає, щоб доносити інформацію про Україну іноземному читачеві, мало готувати добротні англомовні продукти – на кшталт видань  МЗС, Громадського сектору Майдан чи Фонду «Демократичні ініціатив»,  треба також розробити й узагальнити  базу найважливіших і впливових адресатів: закордонних ЗМІ, експертів, науковців, які поширювали б правдиву інформацію про Україну на широкий світовий загал. «Це великий шанс на закріплення успіху  в інформаційній війні», –  переконана  Наталя Беліцер. Таку базу розсилки експерт пропонує створити силами консорціуму організацій громадського сектору.

Вона також запропонувала журналістам поширювати досвід тих міст і містечок, де стабілізувалася ситуація з сепаратистськими настроями, показувати роль ефективного менеджменту у подоланні суспільних конфліктів. «Дніпропетровськ сьогодні є прикладом ефективного кризового менеджменту, як подолати внутрішні розколи й  досягти порозуміння, – пояснила свою думку Наталя Беліцер. – Пропаганда досвіду в цьому цілком російськомовному місті, як їм це вдалося, є дуже важливою для всього українського суспільства», – констатувала експерт.

Олег Бабанін:
Без діалогу і компромісу  неможливо побудувати єдину Україну

А прес-секретар «Українського вибору»  Олег Бабанін висловив думку про те, що громадянське суспільство має змусити державних чиновників почути  жителів східних і південних регіонів. «У держави немає стратегії взаємовідносин із східними і південними областями, – каже журналіст. – Одним із завдань держави має стати формування  стратегії того, що вона говоритиме цим людям. Якщо не буде державної активності, то не буде нічого», – зауважив Олег Бабанін. Він наголосив на тому, що саме громадянське суспільство має вимагати від держави, щоб воно почуло  своїх громадян, бо без діалогу і компромісу сьогодні неможливо побудова єдиної України,  акцентував Олег Бабанін.

Підсумовуючи розмову, експерти  дійшли такого висновку –  під кожне своє державне рішення влада в умовах інформаційної війни  має формувати  потужну інформаційну кампанію на випередження і не оборонну, а наступальну. Тільки так можна зламати ситуацію і захистити свій інформаційний простір.

 

 

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024