Картинка для Путіна: Олексій Гарань прокоментував, кого насправді показав парад у Москві

Присутність лідерів на параді 9 травня в Москві  свідчить про  обмежене коло союзників Росії, багато з яких є авторитарними режимами, залежними від китайської або російської підтримки. Професор політології Києво-Могилянської академії,  науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань у коментарі Телеканалу Прямий проаналізував, хто саме приїхав, хто проігнорував запрошення, і що це означає в ширшому міжнародному контексті – не лише для Росії, а й для України.

«Якщо говорити про Глобальний Південь, ми побачили, що насамперед приїхали лідери країн, які залежать від Китаю чи Росії», – зазначив науковець. Йдеться, зокрема, про В’єтнам, Кубу, Лаос, який обмежився делегацією військових.

«М'янма – це  взагалі диктатура, яка навіть не присутня в ООН. Там досі присутній попередній цивільний уряд, якого скинула нинішня диктатура із М'янми. Але на Червоній площі марширувала саме армія хунти», – пояснив Олексій Гарань.

Як він відзначив, більшість цих країн – це режими, яким Росія допомагає утримувати владу.
«Наприклад, країни Африки – Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау. Там раніше був активний Вагнер, тепер – російські військові. Вони створюють проблеми, а потім пропонують “допомогу” диктаторам», – наголосив він.

За словами професора, не варто переоцінювати значення таких міжнародних візитів:

«Так, для Путіна це красива картинка, але за нею мало що стоїть».

Що справді неприємно, так це присутність президента Бразилії Лули, відзначив Олексій Гарань.

«Це початок його візиту до Росії, а далі він летить до Китаю. Тобто Бразилія відверто дотримується ідеї багатополярного світу. Вона  демонструє цинічну економічну вигоду: закуповує російські добрива, бо дешевше, хоча могла б купувати з Канади. Бразилія активно торгує з Китаєм», – розповів науковець.

Він звернув увагу на те, що  хоч Бразилія й говорить про свою нейтральність, насправді вона  дуже проросійська.

«Разом із Китаєм вони запропонували “мирний план’’ з шести пунктів, де немає навіть згадки про виведення російських військ з України. Створили групу “Друзі миру”, але це ініціатива країн, які займають половинчасту. Тобто, на жаль, ми бачимо, що Лула дійсно підігрує Росії», – зазначив  з прикрістю  Олексій Гарань.

Якщо відходити від Глобального Півдня, то серед учасників параду були й майже анекдотичні фігури,  завважив науковець. Наприклад, приїхав президент Республіки Сербської – це лише частина Боснії і Герцеговини. Але в Росії заявили, що приїхало керівництво всієї Боснії,  що є неправдою.

Серед інших учасників були й представники так званих «псевдоутворень» – Абхазії та Південної Осетії.

«Присутність псевдоутворень – Абхазії та Південної Осетії – теж показова. І тут цікаво, як Сі Цзіньпіню було комфортно перебувати в цій компанії, адже Китай сам бореться зі своїм сепаратизмом. А тут – “сепаратисти” (в лапках, тому що це інструменти, в політиці Кремля), які  присутні на трибуні»,  – прокоментував професор політології.

Не менш показовою є відмова деяких лідерів від участі в заході.

«Прем’єр Моді не приїхав – і, схоже, навіть не планував. Бо для Індії головний суперник – це Китай. І на цьому тлі вона не хоче зайвого публічного зближення з Росією, яка нині – партнер Китаю», – пояснив Олексій Гарань.

«Індія зараз прагне розширювати стосунки із Заходом – бо саме звідти вона отримує технології, інновації, зброю. Росія відійшла, а на перше місце вийшли Франція та Ізраїль як постачальники, – додав він.  – Тож не дивно, що Моді вирішив не з'являтися на заході поруч із Сі Цзіньпінем».

Цікавий випадок – з президентом Азербайджану, зауважив Олексій Гарань.

«Алієв не приїхав, хоча його участь анонсували. Ба більше – говорили, що  буде Алієв, що буде крокувати азербайджанський розрахунок по Червоній площі, але  Алієв не приїхав, а азербайджанський розрахунок прокрокував, мабуть, за інерцію, – припустив професор – Причина, яку вигадали в Азербайджані,  трохи комічна – мовляв, Алієв мусив бути на церемоніях, присвячених його батьку, засновнику цієї диктаторської династії. Але ж про ці церемонії він знав і до того, як оголосив про візит».

Науковець  наголосив, що це виглядає як спроба Алієва балансувати: з одного боку – демонструвати дружбу з Росією, з іншого – уникнути зайвого публічного сигналу.