Ірина Бекешкіна: Права українських жінок найбільше ущемлені не в політиці, а вдома

Українську жінку не дискримінують жодні закони, однак її права насправді ущемлені через те, що суспільна свідомість покладає на неї відповідальність за родину і таким чином позбавляє можливостей для повної реалізації У професійній чи громадській діяльності.

Таку думку в коментарі кореспондентові УКРІНФОРМу висловила директор фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва Ірина Бекешкіна.

"Права жінок найбільше ущемлені вдома. І ніяке законодавство це не змінить - має змінюватися суспільна свідомість", - сказала Бекешкіна.

За її словами, зараз жодні закони не заважають жінці бути рівною з чоловіками. "Немає в нас законів, які б дискримінували жінок - дискримінує практика", - переконана соціолог.

У цьому контексті вона зазначила, що у нас мало жінок на керівній роботі саме через те, що така діяльність передбачає ненормований робочий день і повну самовіддачу, а на жінку після повернення додому чекає "другий робочий день". "Давайте візьмемо нашу освіту - там всюди жінки. А в Міносвіти ви багато жінок бачите? Небагато", - констатувала соціолог.

Вона також звернула увагу на те, що у нас люблять називати жінок берегинями, але насправді це означає, що суспільство зробило жінку повністю відповідальною за сім'ю, за дім. "Берегиня - це реально означає хатня господиня, яка має варити борщ, прати і прибирати", - вважає Бекешкіна.

Окрім суспільної свідомості, на думку соціолога, берегинею жінку змушує бути наша бідність.

"Жінка все готує вдома просто тому, що це набагато дешевше, і гостей приймає вдома теж з цієї причини, хоча в розвинутих країнах вдома приймають лише близьких родичів, а всі свята, дні народження з друзями відзначають у ресторанах та кафе. А в нас жінка мусить бути "гарною господинею" і готувати влітку по 50 банок консервації, бо без цього родина просто не виживе", - зазначила Бекешкіна.

Коментуючи пропозиції щодо застосування квотного принципу представництва жінок у різних сферах суспільної діяльності, Бекешкіна порівняла квоти з пільгами при вступі до вищих навчальних закладів: "Є сироти, інваліди - для них існують певні квоти".

Водночас вона зауважила, що квоти існують і в розвинутих демократичних країнах, і це справді може виправити становище, але квоти не можна запровадити скрізь.

"Зміни у законодавстві щодо запровадження квот - це не боротьба за права жінок, бо законодавство їх не утискає, це можливість дати їм преференції для того, щоб виправити ситуацію. Але все одно, поки у суспільній свідомості пануватиме "комплекс берегині", доти нічого не зміниться", - переконана соціолог.

Підсумовуючи, вона поінформувала, що, згідно із соціологічними опитуваннями, в українському суспільстві немає упередженості проти того, щоб жінки обіймали керівні посади - лише 19% проти цього, причому здебільшого це чоловіки старшого віку.

"Можливостей нема, умов нема. Треба поступово їх створювати, перекладаючи частину хатньої роботи на чоловіків. А досвід показує, що як тільки на них починає валитися ця робота, вони відразу знаходять вихід - наприклад, винайшли пральні, посудомийні машини, щоб полегшити цю працю. Тож жінкам треба активніше це робити, і все поступово змінюватиметься", - вважає голова фонду "Демініціативи".

Надія Юрченко, КИЇВ.

УКРІНФОРМ, 7 березня 2013 року.