Ірина Бекешкіна: Боротьба з корупцією – це другий фронт, поруч з фронтом, який є у нас на Сході

Боротьба з корупцією – це другий фронт, поруч з фронтом, який є у нас на Сході. На цьому наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешекіна під час перс-конференції «Індекс сприйняття корупції 2016. Що необхідно зробити Україні, аби вирватися вперед?», організованій Transparency International Україна.

Експерткиня відзначила, що система корупції в Україні  формувались протягом багатьох років,  з самого початку незалежності України, досягши найвищого рівня розвитку за часів правління Януковича. Щоправда, чимало громадян (34%) вважає, що після Революції Гідності корупція зросла.  Такий феномен соціологи пояснюють тим, що тема корупції сьогодні дуже популярна в ЗМІ, постійно на  слуху,   тому й складається враження про її зростання й усеохопність.

Насправді ж, якщо спиратися на дані соціологічних досліджень, зокрема самозвіти людей, які були безпосередньо  залучені в корупційні практики, то  за деякими показниками корупція зменшилася, хоча є сфери, де вона дещо зросла. Ірина Бекешкіна навела дані  з опитування ТNS: «Якщо порівнювати з 2011 роком,  довоєнним роком, періодом   так званої стабільності,  коли  досвід вимагання хабара мали 57% опитаних, з  2015-м,  то  ми  побачимо, що  попри враження, що корупція зросла, вона залишилася на тому самому рівні. І що важливо,  досвід добровільних хабарів, коли люди самі їх пропонували, зменшився. У 2011-му таких було 40,5%, у 2015-му – 35%».

Соціолог  зауважила, що загалом громадяни розглядають  корупцію як  абсолютне зло.  Серед проблем, які найбільше непокоять населення, найчастіше називаються три:  війна на сході України  (97%),  висока  вартість життя  (95%) і власне корупція (також 95%). Серед основних причин корупції,   за даними TNS, насамперед  – безкарність  корупціонерів,  так вважає 60% населення, корумпованість вищого керівництва, яке не бажає вести боротьбу  з корупцією (44%), відсутність дієвого контролю (42%), традиції, які склалися  (36%),  низькі зарплати (24%).

Ірина Бекешкіна звернула увагу  на те, що  складність  боротьби з корупцією полягає у тому, що боротьба має вестися з конкретними людьми, які максимально цьому  опираються,  мають зв'язки, досвід  захисту своїх інтересів. «Зсунути корупцію – це зсунути людей, які зсуватися  аж ніяк не хочуть», – пояснилаа експерткиня. Окрім того, значною мірою недооцінено значення пересічного українця в тому, що корупція залишається  такою розповсюдженою, вважає соціолог: «Розповсюджена вона там, де діють не високі чиновники, а населення. Це насамперед медицина, де майже 60% відзначили, що їм доводилося давати якісь хабарі. Це освіта, особливо середня, де майже половина населення мала досвід корупційних практик».

Щоправда,  у вищій освіті, за словами соціолга, відбулися певні позитивні зміни і на 5%  корупційних практик стало менше, хоча корупція залишається на високому рівні. «Із 30% вона зменшилася до 25%. Але це значить, що у кожного четвертого, не будемо говорити, що повністю куплений диплом, але там явні нелади з рівнем освіти», – пояснила соціолог. Водночас, за її словами, лише 15% студентів вказали, що хабарі з них вимагали. А дві третини  тих, хто хабарі давав, чесно відзначили, що ініціатива йшла від них, тому що простіше заплатити хабар, ніж вивчити.

Тож експерткиня  перконана, що  так звані  ініціативні хабарі, коли люди вважають, що це  просто  нормальний спосіб  вирішення проблем,  скидати  з рахунків неможна. «Половина дорослого населення  України допускає власну залученість до корупціїних дій  в тому разі, коли їм це вигідно, і значно менше  (37%) декларують повну несприятність  для себе корупціїних практик. При цьому цікаво, що чим молодший  респондент,  тим більше він допускає прийнятність  вирішувати проблему таким  шляхом. Таким вочевидь потрібно пояснювати:  корупція  бʼє по  кишені пересічного  громадянина, того самого,   що несе хабар», – наголосила соціолог.

Ірина Бекешкіна, крім того, зазначила, що нині почастішали випадки вимагання хабарів для отримання кредиту, позики в державній установі. Серед тих, хто звертався, зростання становить з 7% до 21%. Зросли корупційні практики в приватизації, володінні та користуванні землею, оформленні землі у власність, при зверненні до судової системи і державних нотаріусів.

Але суттєво зменшилася корупція під час контактів з представниками вишів, податковою службою, з поліцією,  органами призову на військову службу. «В 2011 році 26% зазначили корупційні практики, в 2015-му – 15%. Під час війни 15% – це теж не так мало, але все-таки там стали брати менше», – констатувала Ірина Бекешкіна, спираючись на результати  опитування КМІС.