Інформаційні виклики та оборонні тренди: до чого варто бути готовими у 2024 році – експертне обговорення
28 лютого в Укрінформі Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва презентував низку аналітичних доповідей, що їх підготували партнери Фонду – Інститут інформаційної безпеки та Центр Разумкова – в межах програми «Дослідження суспільно-політичної та безпекової ситуації в Україні».
За словами модератора брифінгу, безпекового аналітика «Демініціатив» Тараса Жовтенка, Консорціум, до складу якого входять вищеназвані три аналітичні організації, щоквартально готуватиме й перзентуватиме аналітичні огляди, які стосуються актуальних питань безпекової політики в Україні – інформаційної безпеки, кібербезпеки, оборонних та інших трендів нацбезпеки держави.
Наративи та сценарії роспропаганди не змінюються роками
Виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко зазначив, що його інституція впродовж тривалого часу вивчає послідовність дій Росії в інформаційному полі і може стверджувати, що Росія роками розробляє певні гранд-наративи, для того щоб «говорити про одне й те саме» – сценарії, які відмічалися ще до широкомасштабного вторгнення, повністю повторюються сьогодні, але значно масштабовані.
«Наративи і сценарії не міняються роками: що Україна – це неспроможна країна, це країна, де домінує корупція, що українці, по суті, є тими самими росіянами, а української мови немає. Це активна робота з Глобальним Півднем про те, що Росія не є імперіалістичною державою, а, навпаки, вона страждає від імперіалістичних зазіхань Заходу, а Україна є лише інструментом того, щоб нападати на бідну нещасну Росію», – розповів аналітик.
Він наголосив, що Росія щороку витрачає близько сотень мільйонів доларів на свої міжнародні медіа, такі як Sputnik, Russia Today, ANNA News та інші.
«Це дуже потужний елемент зброї, яка використовується на всіх рівнях і проти України, і вже проти наших сусідів – країн Балтії, Польщі. Ця пропаганда, ці наративи мають дуже чіткий план збільшувати інформаційний хаос у світі і в рамках інформаційного хаосу досягати своїх військових цілей», – зауважив Артем Біденко.
Аналітик акцентував, що в цій ситуації Україна має реформувати систему інформаційної політики, зокрема, надати суб'єктності Центру стратегічних комунікацій як державній інституції для реалізації політики в цій сфері. Одночасно необхідно створити Центр стійкості при Президентові України, який формуватиме національні наративи і стратегеми, що втілюватимуться в ефективну інформаційну політику.
«Ця структурна інституційна реформа потрібна для того, щоб ми могли розуміти, як управляти коштами в інформаційній політиці, куди їх направляти, що є ефективним, що є не ефективним, а звіти аналітичних центрів сприятимуть цьому. Інформаційна війна триватиме, і очевидно, матиме багато інших акторів, не тільки Росію. Тобто з часом цей хаос збільшуватиметься, і нам необхідно створювати власні потужності для того, щоб захищатися в цій сфері, – констатував Артем Біденко.
Розколоти єдність Заходу – стратегічна мета Кремля
Попри те, що сьогодні найбільш вагомим є силовий компонент, який Росія використовує проти України, не треба забувати, що для російського керівництва це насамперед гібридна війна, зауважує Тарас Жовтенко.
Російська пропаганда спрямовує свої інформаційні інструменти не лише проти України, а й проти західних союзників, США та НАТО, експлуатуючи інституційні слабкості як українського суспільства, так і західних держав.
«Головна загроза полягає в тому, що російська пропаганда не стільки намагається когось у чомусь переконати, скільки вона намагається зневірити цільові аудиторії, розмити систему координат, в якій існують демократичні суспільства. Користуючись тими свободами, які дозволяють демократичні системи, вона відповідно пробує «хакнути» ці західні демократії і використати їхні ліберальні підходи до багатьох питань як «чорний хід», щоб запустити власні наративи. Насамперед це стосується розмивання довіри західних суспільств до урядів, власних безпекових інституцій, один до одного. Розколоти єдність Заходу – це стратегічна мета, яку ставить перед собою російське військово-політичне керівництво», – відзначив безпековий аналітик.
Ключові події, які вплинули на дестабілізацію фронту в четвертому кварталі 2023 року
Своєю чергою cпівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник підкреслив, що інформаційний фронт є надзвичайно важливим сьогодні.
«Медіа формують громадську думку, демократично обрані політики прислухаються до того, що відчуває і хоче від них громадськість, і, відповідно, йде зворотний зв'язок, який потім виливається у мільярди євро чи доларів та снаряди», – сказав Олексій Мельник.
Він представив результати аналітичної доповіді щодо ключових подій, які відбулися в четвертому кварталі 2023 року та матимуть довгострокові наслідки для України. Зокрема, йдеться про аналіз ситуації на полі бою, внутрішньополітичні події та зовнішні фактори, які впливають на війну.
«Ця війна показала, що сезонний фактор не відіграє тієї ролі, як це було в багатьох інших конфліктах. Тому що зазвичай з приходом осені-зими, коли погіршуються погодні умови, коли робляться непрохідними дороги чи поля, інтенсивність бойових дій знижується. Те, що ми спостерігали в 4 кварталі 2023 року, то сезонний фактор радше служив стимулом для того, щоб більше встигнути, поки не замерзне ґрунт і інша сторона не отримає ці сезонні переваги», – зазначив аналітик.
Окрім того, зазначив він, у 4 кварталі минулого року чітко проявилась нерелевантність класичних тактик ведення наступальних дій.
«Те, що було актуальним ще буквально, я не кажу про Другу світову війну, а те, що відбувалось в інших конфліктах після неї, то на сьогодні практично неможливо стало застосовувати великі формування бронетехніки», – сказав експерт. Він додав, що сьогоднішні засоби ураження зробили масовані атаки бронетехніки неможливими.
Наступним фактором є так звана ситуація «глухого кута» на полі бою, коли жодна зі сторін не володіє стратегічною ініціативою.
Олексій Мельник також зазначив, що на дестабілізацію фронту в Україні серйозно вплинуло постачання КНДР до Росії великої кількості боєприпасів та ескалація на Близькому Сході, внаслідок чого події в Україні відійшли у світових ЗМІ на другий план.
Окремо експерт відзначив фактор «Ілона Маска», який відключенням старлінків зірвав одну з військових операцій України та який своїми антиукраїнськими постами в соцмережах завдає значної шкоди Україні.
Згідно з аналітичною доповіддю, важливим фактором, який також впливав на ситуацію в Україні, були певні непорозуміння на рівні вищого військового керівництва країни, а також тема мобілізації.
«Одна з великих проблем цивільно-військових відносин – це тема мобілізації. Та критична ситуація, яку ми спостерігаємо із законом про мобілізацію, тому що це не стільки закон, скільки спроба знайти якийсь новий підхід, вона була створена, на мій погляд, штучно через бездіяльність влади, через намагання уникнути відповідальності за непопулярні рішення. І зараз ця ситуація вже доведена до такого стану, коли, на мій погляд, будь-який крок, який робиться, він все одноне призведе до тих очікуваних позитивних наслідків, які могли б бути досягнуті в середині минулого літа, якби українська влада не намагалась перекладати всю вину на військових», – зазначив Олексій Мельник.
Щоб відповідати на гібридні виклики, треба тримати руку на пульсі всіх ключових безпекових трендів
Те, наскільки ми залежні від ресурсів, які не перебувають в наших руках, з одного боку ускладнює стратегічне планування наших наступних кроків у протидії загрозам, а з іншого – доводить, що в сучасному світі навіть такі міжнародні безпекові союзи, як НАТО теж є гібридними, додав Тарас Жовтенко.
«Навіть ті класичні безпекові інституції, які ми отримали в спадок від часів холодної війни, те, як функціонує механізм Атлантичного альянсу, доводить те, що там також присутній фактор гібридності», – каже аналітик.
Він пояснив, що важко уявити, що за часів холодної війни така країна, як Угорщина, блокувала б стратегічні рішення Альянсу при очевидній воєнно-політичній загрозі з боку Росії. Так само важко уявити собі такі несподівані тимчасові альянси між країнами, які в гібридний спосіб виникали б і зникали б у часи холодної війни, як, наприклад, такий союзник, як Північна Корея.
Окремо стоять країни Глобального Півдня, які можна розглядати як нейтральні, але насправді вони гібридно-нейтральні, оскільки одна й та сама країна може засуджувати російську збройну агресію проти України, але водночас дуже добре торгувати з Росією, даючи їй гроші та інший ресурс для продовження цієї агресії.
Для того, щоб відповісти на ці гібридні виклики і зрозуміти, які кроки планувати для протидії сучасним загрозам, нам потрібно тримати руку на пульсі всіх ключових безпекових трендів, вважає Тарас Жовтенко. Експерти поділилися думками про те, до чого варто бути готовими у 2024 році, виходячи з поточної ситуації.
Україна має просувати чіткі меседжі про міцність та готовність протистояти РФ
На противагу російським наративам Україна повинна у 2024 році сформувати та просувати чіткі меседжі про свою міцність, єдність та готовність протистояти агресії РФ.
«Багато хто говорить про 2024 рік, як про найскладніший. Це зумовлено об’єктивними факторами: вибори у багатьох країнах, певні зміни в політичному ландшафті багатьох країн, очікування таких змін. Але є фактор і психологічний. Тобто весь світ, всі вже знаходяться в такій фазі, коли не розуміють, куди рухатись і чим це може закінчитись. І звичайно, що ті наративи, які Росія просуває і робить головний наголос, вони спонукають відчуття зневіри і готовності до будь-яких рішень», – зазначив Артем Біденко.
Він додав, що головні наративи, які Росія зараз просуває – це «Україна все одно програє», «немає сенсу боротися, краще домовлятися» тощо. Водночас, на думку експерта, Україна повинна обрати і просувати власні контрнаративи.
«Для України сьогодні, на мою думку, найважливіше – це все ж таки не розпорошувати зусилля, обрати свої 2-3 ключові меседжі, контрнаративи і з цими меседжами пробиватися, як це було на початку війни, всюди на всіх майданчиках, у всіх медіа», – вважає Артем Біденко.
Такими меседжами мають стати заяви про те, що Україна сильна як ніколи, ми готові протистояти ворогу і боротися за наші території і наших людей.
«Західному світу, глобальному Півдню необхідно говорити про те, що Україна цілісна, влада в Україні є легітимною і українці будуть боротися, поки не переможуть, тому що правда на нашій стороні. І цей контрнаратив є дуже простий, він є зрозумілим», – вважає експерт.
Своєю чергою Олексій Мельник зазначив, що ситуація у 2024 році справдіо важка, але не безнадійна. Росія зробила ставку на війну на виснаження, але її успіх у війні не гарантований. Попри те, що станом на кінець лютого стратегічна ініціатива на фронті у Росії, але не факт, що вона її зможе використати. Крім того, не можна виключати фактор так званих «чорних лебедів», який не можна передбачити.
«Ситуація важка, але не безнадійна», – підсумував Мельник.
За матеріалами Укрінформу та "Демініціатив"
