Події
Перегляди: 135
11 вересня 2019

Громадяни змінюють свою думку про продаж землі: чи є в земельної реформи шанс на успіх? – обговорення експертів

Внаслідок дії  мораторію на продаж землі сьогодні майже  70% території України перебувають поза  економічним життям держави. Земельна реформа в Україні може бути значно великим проривом, яка змінить не лише економіку, але і життя людей в країні, але може бути й провалом з відповідними рушійними наслідками – про це 10 вересня й говорили під час круглого столу  «Запровадження ринку землі в Україні: що про це думають громадяни, експерти, влада?», організованого спільно "Демініціатвиами" та РПР.

На сьогодні  50% українців вважають, що власник землі повинен мати право її продавати. Такі результати загальнонаціонального опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва оприлюднила директор Фонду Ірина  Бекешкіна.

І погляди українців відносно запровадження ринку землі змінювалися за останні вісім років значно змінилися.

«Якщо у грудні 2011 року половина населення вважали, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу, то зараз таких 33,2%», – наголосила соціолог.

Сьогодні 22,1% опитуваних вважають, що землю можна продавати лише резидентам України (у 2011 році — 14,7%); 12,4% — за обмеження площі земельної ділянки, яка продається одній людині або фірмі (у 2011 році — 10,4%); 10,8% – за введення цінової "планки", нижче якої земля продаватися не може (у 2011 році — 8,9%); 8,1% опитуваних вважають, що земля має продаватися без будь-яких обмежень (у 2011 році — 4%).

На Заході України за право власника землі продавати її висловилось 62% респондентів, проти — 14%; на Донбасі (не окупована територія — ред.) за — 44%, проти — 43%. у Центрі за — 47,2%, проти — 33%; на Півдні за продаж землі виступають 34%, проти — 36%.

Ірина Бекешкіна також уточнила, що серед жителів міст підтримують право на продаж землі 51% опитуваних, висловлюються проти — 27%; серед жителів сіл — 46% за продаж землі, 35% — проти.

Крім того, дослідження з’ясувало, що у разі зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення 47,8% власників земельних паїв нічого із землею робити не будуть (у 2011 році таку думку висловлювали 55,9% опитуваних цієї категорії), 6,7% планують продати землю, або частину свого земельного паю (у 2011 році — 10,4%), 3,9% мають намір придбати землю (у 2011 році — 5,5%); 11,1% залишать землю в обробітку у того самого орендаря (у 2011 році — 12,8%); 2,5% планують змінити орендаря (у 2011 році — 1,1%). Проте значна частина респондентів (26%) не знають, що вони будуть робити із землею.

Соціолог Бекешкіна вважає, що ці дані спростовують поширену думку про те, що вся земля буде продана після скасування мораторію.

Люди побоюються невизначеності і не знають, як  працюватиме ринок землі,  коментує результати дослідження  Дмитро Яблоновський,  заступник директора Центру економічної стратегії. Проте на сьогодні можуть бути підстави для оптимізму, вважає експерт, тому що громадяни поступово  змінюють свою думку. А  в основі позитивної динаміки лежить довіра до нової влади.

«До нової влади і її реформ є великий кредит довіри, і є шанс, якщо правильно сформулювати дизайн земельної реформи, успішно її й провести», – переконаний експерт.  

Найбільше людей лякає  питання «міфічних іноземців», які прийдуть і скуплять всю землю, пояснює Дмитро Яблоновський.  Проте в  законопроектах, які зараз обговорюються, передбачена низка обмежень щодо концентрації землі в одних руках, обмежень як на рівні області, так і на рівні регіонів.

 «З точки зору економічної, я вважаю, що ці обмеження цілком обґрунтованими, і тут позиції економістів та експертів збігаються з позиціями українців», – констатував Дмитро Яблоновський.

Ярослав Рабошук, директор аналітичного центру «Асоціація міст України» відзначив, що дискусія про запровадження ринку землі в Україні вже точиться досить довго. Майже 3 млн га земель перебувають у приватній власності громадян та з цільовим призначенням – ведення особистого приватного господарства і можуть вільно продаватися й купуватися вже понад 20 років. Водночас майже  40 млн га  сільськогосподарських угідь перебуває під мораторієм. 75% цих земель перебуває  у приватній власності, 25%  – у державній та комунальній власності.

«Асоціація міст України вважає, що перед запровадженням ринку землі необхідно вирішити два виклики. По-перше потрібно завершити передачу земель державної власності у комунальну власність, щоб безпосередньо територіальні громади могли приймати рішення, як ними розпоряджатися. Цей процес вже розпочато у 2018 році – майже 1,5 млн га сільськогосподарських угідь передано з державної у комунальну власність ОТГ. І другий великий виклик, який стоятиме, якщо центральна влада запровадить ринок землі  –  що робити з безоплатною приватизацією земель. Це питання має соціальний характер, адже, наприклад, ветерани АТО мають право на отримання до 2 га землі за механізмом безоплатної приватизації, а потім можуть вільно розпоряджатися нею, у тому числі – продавати. Якщо паралельно буде існувати і ринок землі, і інститут безоплатної приватизації, зрозуміло, що ціна на землю буде неекономічною», – сказав Ярослав Рабошук.

На рішення центральної влади, запроваджувати ринок землі чи ні,  впливатимуть політичні ризики і політичні дивіденди, переконаний експерт. Якщо вона побачить плюси й умовно політичну дохідність,  то цей ринок може бути запроваджений, якщо їй буде це невигідно, то влада притримає вирішення цього питання, підсумував експерт.

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, доповнив  свого колегу і нагадав, що  в Україні на сьогодні  законодавчо вже є 14 видів земель сільськогосподарського призначення, 8 з яких  продаються й купуються, в тому числі й іноземцями:

«І це справді  політично обумовлено, коли ми кажемо, що не можна продавати землю. Земля вже є товаром. Але ми хочемо, щоб  це не було товаром, а  щоб земля перебувала в рамках закону про обіг  земель сільськогосподарського призначення  з  чіткими визначеними критеріями щодо обмеження площі концентрації в одних руках і права, чи може купляти її іноземець. Для того, щоб вона в першу чергу почала приносити прибуток місцевим громадам і місцевим жителям, допомагала отримувати нові робочі місця на сільських територіях».

Експерт  уточнив, що в рамках тих проектів законів, які сьогодні напрацьовані Верховною Радою, всі землі сільськогосподарського передаватимуться в органи  місцевого самоврядування. Власне місцеве самоврядування ухвалюватиме рішення, чи доцільно продавати землю, чи краще  здавати її в оренду  або  використовувати для цільового призначення.

Ярослав Рабошук  теж наголосив, що  передача земель державної власності у власність ОТГ водночас надає  громадам сьогодні додаткові інструменти: змогу передавати на аукціонах землю товаровиробникам, а також вирішувати соціальні питання у себе на  територіях, наприклад, передавати частину земель у приватну власність жителям громади для ведення фермерських господарств.

Звісно, є у зняття мораторію й опоненти, й ті, хто вважає, що цей процес не варто торпедувати.

«Земля – це стратегічне питання для кожної нації, кожна держава тримає контроль над цим ресурсом, щоб нація не позбавилася цього ресурсу.  Треба звернути увагу на те, чому це робиться. Чи це для того, щоб в Україні пройшли реформи в агросекторі, чи для чиїхось інших приватних інтересів? Якщо Україна сьогодні погодиться на продаж землі, в майбутньому такої держави, як Україна, в українського народу не стане», – висловив свою категоричну думку Степан Хмара, український політик, народний депутат України І, II та IV скликань ВР.

Держава в цьому питанні не має права на помилку, вважає Валерій Бевзенко, кандидат економічних наук, народний  депутат V і VІ скликань ВР.

«Те, що право власності людина не може використати, це аморально,  але ми маємо продавати землю після того, коли наведемо порядок із цією землею. Ми не можемо продавати її сьогодні з одної простої причини –  у нас немає інвентаризації землі.  До сьогоднішнього дня Земельний кадастр України ще повністю не відбувся як такий», – аргументує Валерій Бевзенко.

Підприємець Михайло Весельський закликав у цьому питанні  базуватися не лише на даних опитування громадської думки, а провести наукове  фундаментальне дослідження,  в якому повинні бути викладені три блоки – поточний стан цього питання, розроблена модель, що ми хочемо, і третє –  як перейти до нової моделі.

Своєю чергою, Марія Дідух, директорка громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум», заявила – сільськогосподарські товаровиробники стоять чітко на позиції, що запровадження обігу сільськогосподарських земель має відбуватися за умови досить жорстких обмежень і поетапності.

«Це дасть змогу запровадити перший етап і побачити його ефективність, щоб розрахувати  плани на майбутнє.  А головне – це має бути за умови доступу до фінансових ресурсів  тих людей, хто працює на землі, щоб вони мали  фізичну й фінансову можливість купити землю, а не допустити сюди великих латифундій», – наголосила Марія Дідух.

Просто продаж землі, себто зняття мораторію, це ще не земельна реформа, висловили спільну думку експерти.  Стратегічне для держави і аграріїв питання реформування земельних відносин має включати усі концептуальні  положення обігу земель сільськогосподарського призначення і потребує дальшого фахового обговорення усіх стейкхолдерів цієї реформи.

Відезапис круглого столу:

Top