Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Готуючись до майбутнього без США, Європа шукає власну ядерну «парасольку» – Тарас Жовтенко

Німеччина може отримати доступ до ядерної зброї Франції та Великої Британії в рамках створення загальноєвропейського «ядерного парасольки» або взяти на себе провідну роль у розробці нової європейської ядерної зброї. Про це заявив голова фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Єнс Шпан.  Німецький політик наголосив про необхідність ядерної оборони, яка контролюватиметься самою Європою, а не Америкою. Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, пояснив 24 каналу, наскільки реалістично втілити такі ініціативи.

«Це не емоційна заява, а продовження спільної політики лідерів Європи, зокрема Німеччини, Франції та   Великої Британії, яку ці країни взяли на себе з огляду на дії адміністрації Дональда Трампа»,  –  каже   він.

За словами експерта, європейські лідери дедалі чіткіше усвідомлюють – США можуть відійти від гарантій захисту Європи.

«Адміністрація Трампа почала відкрито заявляти європейцям, що вона переорієнтує свою увагу на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, що європейські справи для неї є другорядними і  Європа  повинна  озброюватися і витрачати більше грошей на власну безпеку, оскільки в майбутньому покладатися на американців буде дуже  складно», – зауважив Тарас Жовтенко.

Ідея незалежного ядерного стримування в Європі народилася у відповідь на ядерний шантаж Росії не вчора. Ключовим поворотом став момент, коли Кремль півтора року тому пригрозив Заходу, щоб той не допомагав Україні і не  втручався в російсько-українську війну, бо інакше Росія застосує ядерну зброю. Тоді французький президент Емманюель Макрон публічно нагадав Путіну, що у що Франція також має ядерну зброю.

«Макрон прямим текстом сказав Путіну, що не лише у вас є ядерна зброя, у Франція вона теж є. Тож якщо ви хочете грати в шантаж і мірятися ядерними арсеналами, то це можна робити вдвох», – нагадав Тарас Жовтенко.

Він зауважив, що це був перший випадок, коли хтось відповів Путіну в його ж стилі. І це на деякий час різко змінило риторику Москви.  Європа побачила, що дзеркальна відповідь працює в контексті стримування російських загроз.  А значить – потрібен власний потенціал, щоб демонструвати силу самостійно.

«Європейці, особливо в контексті  ініціативи сил стримування ‘’Коаліції охочих’’, яка повинна стати наріжним каменем мирного врегулювання російсько-української війни, почали розуміти, що, крім розвитку власних військово-промислових комплексів і збільшення можливостей своїх звичайних збройних сил, їм також потрібно щось робити з ядерною парасолькою», – каже аналітик.

Він пояснив, що на сьогодні ядерна безпека Європи спирається на арсенали США, розміщені у п’яти країнах-членах НАТО. Водночас правила Альянсу вимагають, щоб носії ядерної зброї були європейськими.

«Франція, Британія і Німеччина як лідери нової об'єднаної Європи усвідомили, що їм потрібно замістити в Європі не лише 40-тисячний американський військовий контингент, який може бути скорочений, а й оцінити обсяги розміщеної тут американської ядерної зброї, зрозуміти, чи зможуть французькі та британські ядерні арсенали хоча б кількісно, якщо не якісно, замінити цей ресурс на континенті», – розповів аналітик.

Тож Франція та Велика Британія  вже почали попередні розмови про формат такої співпраці. Наприкінці минулого року Німеччина офіційно звернулася до Франції з пропозицією розглянути можливість розгортання французької ядерної зброї на своїй території.

«На початку цього року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що французька ядерна зброя може бути розміщена на одній із авіабаз поблизу німецького кордону – щоб у разі потреби її можна було застосовувати й з території Німеччини. Це – перший реальний крок до створення ядерної автономії Європи, яка базуватиметься на власних ресурсах і арсеналах, без урахування американського потенціалу», – наголосив Тарас Жовтенко.

Сьогодні Франція має повноцінні ядерні спроможності: ядерні боєголовки та різноманітні засоби доставки – морські й авіаційні. Велика Британія головний акцент робила на морських носіях, які треба оновлювати. Тепер вона  замовляє десятки нових атомних підводних човнів, які мають нести балістичні та крилаті ракети з можливістю оснащення тактичною ядерною зброєю, а також літаки F-35, здатні бути носіями ядерного озброєння.

«Європейці усвідомлюють, що їхній сумарний арсенал може замінити присутність США на континенті. Але їм бракує головного – єдиної стратегії, як і коли цю зброю застосовувати у разі загрози», – акцентує Тарас  Жовтенко.

Підсумовуючи, він наголосив, що готуючись до можливого майбутнього без американської підтримки, європейці мають вирішити дві ключові задачі: зміцнити свої військово-промислові комплекси та створити власну ядерну стратегію. Адже лише звичайних озброєнь недостатньо для стримування путінської ядерної диктатури. Європі потрібна власна «ядерна палиця» – у справному технічному стані й із чітким розумінням, як і коли її демонструвати Кремлю, щоб той знав своє місце на європейському континенті.

Останні новини з категорії Коментарі

Готуючись до майбутнього без США, Європа шукає власну ядерну «парасольку» – Тарас Жовтенко

Чому великі європейські країни більше не покладаються на Вашингтон у свої безпековій стратегії, пояснив Тарас Жовтенко
1 липня 2025

Попри спроби Путіна вийти з міжнародної ізоляції, вона все ж залишається – Олексій Гарань

Чому російський диктатор боїться летіти до Бразилії на саміт БРІКС, як українці сприймають демократію та авторитаризм і ставляться до тривал...
30 червня 2025

РФ офіційно дозволено все. Як війна на Близькому Сході вплине на Україну – Марія Золкіна

Марія Золкіна поділилася своїми думками про наслідки атаки США на ядерні об'єкти Ірану для світу загалом і для України зокрема
26 червня 2025

Від спротиву до партнерства: як трансформується громадянське суспільство України та Швеції

Денис Решетіло про те, як змінювалася співпраця громадянського суспільства з державою в Україні та Швеції в умовах різного історичного й без...
24 червня 2025