Коментарі
Перегляди: 116
28 травня 2019

Голос народу: навіщо Зеленському референдум про мирну угоду з Росією

Зеленський має намір дізнатися в українців, що вони думають про переговори з РФ
(Віталій Носач, РБК-Україна)


Владислав Красінський, кореспондент РБК-Україна


У команді президента Володимира Зеленського вважають, що важливі для країни рішення повинні обговорюватися на референдумі. Одним з перших таку ідею публічно озвучив глава Адміністрації президента Андрій Богдан у зв'язку з питанням мирних угод з Росією. Однак на даний момент така опція відсутня в українському законодавстві. У той же час можна провести всеукраїнське онлайн-опитування. Але такий механізм не передбачає розподілу відповідальності, якого, ймовірно, прагнуть на Банковій. Навіщо Зеленському "референдум", у скільки він обійдеться держбюджету і якими будуть наслідки – в матеріалі РБК-Україна.

 

Немає повноважень

 

Минулого тижня новообраний президент Володимир Зеленський призначив главою своєї адміністрації Андрія Богдана. В одному з перших своїх виступів він заявив, що питання мирних угод з РФ може бути винесено на референдум. "Щоб не якийсь політик приймав рішення, яке розколює суспільство, а щоб сам народ, саме суспільство прийняло таке рішення, чи підходять ті чи інші домовленості", – уточнив чиновник.

Слова нового глави АП жорстко розкритикували профільні юристи та експерти. По-перше, в Україні немає чинного закону про всеукраїнський референдум. Такий документ був прийнятий ще за часів Віктора Януковича, але рік тому його скасував Конституційний суд.

Новий законопроект, розроблений під керівництвом екс-голови Центральної виборчої комісії Володимира Шаповала, був зареєстрований у парламенті ще в 2015 році. Але в сесійну залу він не винесений і досі. Співголова "Реанімаційного пакету реформ" Юлія Кириченко впевнена, що без закону ніякий всеукраїнський референдум провести не можна.

"Це як заявити, що ми будемо проводити парламентські вибори без закону про вибори. Це просто неможливо. Можна хіба що зробити псевдореферендум, як, наприклад, Росія зробив в Криму. Тому мені не зовсім зрозумілі такі заяви. Якщо президент хоче проводити референдум, то він мав би вимагати від парламенту відповідний закон", – сказала РБК-Україна експерт з конституційної реформи.

Ще один важливий момент: Конституція чітко визначає, що ініціатива в питанні проведення референдуму повинна виходити від народу, а не президента або його адміністрації. Глава держави або Верховна рада призначає референдум після звернення ініціативної групи за умови збору не менше трьох мільйонів підписів у двох третинах областей України – не менше ста тисяч у кожній області.

На референдум не можуть бути винесені питання податків, бюджету та амністії. Але він обов'язковий при зміні території країни після ратифікації парламентом міжнародного договору. До самого питання, що виноситься на референдум, є чіткі вимоги Венеційської комісії. Воно повинне бути однозначним, не маніпулятивним і таким, на яке можна дати відповідь "так" або "ні".

Кириченко не виключає, що референдум спробують провести в обхід Конституції і парламенту прямим президентським указом. Врегулювати процедуру таким чином в ході виборчої кампанії пропонувала лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. "Тоді це інструмент, щоб за допомогою референдуму вийти за рамки своєї влади. Як правило це призводить до диктатури", – уточнила співголова РПР.

Відповідно до законопроекту "Про всеукраїнський референдум", який знаходиться на розгляді в парламенті, питання мирних угод з Росією виноситися на обговорення не може. Причому документ закріплює право негативного законодавчого референдуму за народною ініціативою. Тобто, громадяни зможуть накласти вето на прийнятий парламентом закон, якщо він не відображає їх інтереси.

"Таке питання як тут – це консультативний референдум. В історії такий проводив Кучма. Там була популярна ідея про зменшення чисельності парламенту до 300 депутатів. Народ підтримав і все, далі це нікуди не було імплементовано, тому що потрібно було ще рішення парламенту для внесення змін до Конституції", – пояснила Кириченко.

Без профільного закону незрозумілий статус і наслідки референдуму, впевнена координатор громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Вона припускає, що в команді Зеленського називають "референдумом" нерепрезентативне опитування громадської думки в інтернеті або в партійних наметах на вулиці.

Класичний референдум в плані процедури має багато спільного з виборами. Замість виборчкомів збираються комісії з референдуму, адмініструє процес ЦВК. Вартість проведення референдуму коливається в районі мільярда гривень. Айвазовська нагадала, що в бюджет на 2019 рік ця сума не закладена. У той же час будь-яке інше опитування, крім референдуму, не може бути організовано за рахунок державних фінансів.

"Це підміна понять. Опитування регулярно проводить і влада, і опозиція. Тому ці заяви швидше свідчать про нерозуміння того, що таке референдум. Розділити відповідальність можна за рахунок референдуму, а не опитування громадської думки, які проводять багато соціологічних компаній на постійній основі. Як можна перекласти відповідальність на громадян через соціологічне опитування? Це маніпуляція", – впевнена координатор ОПОРИ.

 

Розділити відповідальність

 

Після резонансу, який послідував за пропозицією глави АП, ідею з референдумом про мирні угоди з Росією прокоментував і сам Володимир Зеленський. На зустрічі з громадськими активістами в кінці минулого тижня він зазначив, що запропонований референдум не має законодавчої ініціативи. В результаті сторони все ж знайшли правильне формулювання і вирішили називати "референдум" опитуванням.

Зеленський підкреслив, що прагне до відкритості в обговоренні важливих для країни питань і не хоче ухвалювати рішення за закритими дверима, як це робилося раніше. "Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте. Це нормальна розмова з людьми", – уточнив глава держави.

У своїй інавгураційній промові Зеленський заявив, що першочерговим питанням для своєї команди він вважає припинення вогню на Донбасі, без втрати українських територій. Президент додав, що "готовий до діалогу", щоб закінчити війну. При цьому три дні потому на запитання журналістів, чи відбудуться переговори з Росією, він відповів негативно.

Примітно, що незадовго до зміни керівництва Генерального штабу оперативне командування "Північ" отримало розпорядження провести опитування бійців про ставлення до переговорів з так званими "ДНР" і "ЛНР". Пізніше наказ був скасований, а в Генштабі заявили про помилку. Мовляв, планували опитати цивільне населення біля лінії фронту.

Політолог Володимир Фесенко впевнений, що на даний момент мирних угод з Російською Федерацією немає і не передбачається, тому питання референдуму або опитування не стоїть. Хоча саму ідею він загалом оцінює позитивно, адже це механізми прямої демократії, про які неодноразово говорив сам Зеленський та його команда.

"Ні в якому разі не можна ставити розмиті потенційно небезпечні формулювання, наприклад, прямі перемовини з Донецьком і Луганськом, як пропонує Медведчук або деякі проросійські політики. Перш ніж проводити щось подібне, треба десять разів подумати і дуже точно сформулювати про що питати", – уточнив політолог.

Якщо питання буде звучати: "чи вважаєте ви, що потрібно домовлятися з Росією для того, щоб припинили вбивати наших людей?", більшість з цим погодиться, але це буде маніпуляція, впевнена директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

"Це маніпуляція для того, щоб зняти з себе відповідальність. Мовляв, це не ми, це народ вирішив. Як народ вирішить ми не знаємо, тому що неясно, як буде ставитися питання. Але про що домовлятися і де ці червоні лінії, які не можна переходити у будь-якому випадку – цього ж у референдумі не буде. Тому, якщо питання буде поставлено таким чином, то значною мірою це буде маніпуляція", – зазначила соціолог.

Дані соцопитувань показують, що українські громадяни переважно готові йти на поступки для закінчення війни, але в культурно-освітніх темах, наприклад, у питанні мови. Тоді як формування поліції з екс-бойовиків на окупованих територіях, особливий статус Донбасу в Конституції або право вето на рішення України про ЄС і НАТО суспільство не підтримує.

Бекешкіна вважає, що озвучене командою Зеленського питання досить додати в опитування кількох соціологічних служб і отримати результат: "Навіть порівнювати не можна наскільки це дешевше порівняно з референдумом. Зараз КМІС на початку червня збирає омнібус – збірник запитань. Одне питання коштує 260 доларів. Тобто, абсолютно можливо отримати результат за 260 доларів, не проводячи референдум".

Історія з проведенням референдуму, хоч і вписується в концепцію народовладдя, може мати досить несподівані наслідки. У цьому зв'язку Фесенко нагадав про референдум про вихід Британії з Європейського союзу.

Консультативні опитування через інтернет повинні проходити за чітко виписаною процедурою і стосуватися певного кола питань, щоб уникнути ексцесів, вважає політолог. Наприклад, електронна петиція про відставку Зеленського набрала необхідні 25 тисяч голосів за добу. Згідно із законом, тепер президент повинен розглянути її і надати відповідь протягом десяти робочих днів. В АП всерйоз петицію не сприйняли. Андрій Богдан заявив, що "розцінює її як жарт, можливо, навіть смішний жарт".

"Не можуть 25 тисяч підписів під петицією бути значимими стосовно президента, за якого проголосували мільйони українців. Це хороший урок для них, що це не гра, а дуже серйозні відповідальні речі. Коли будуть розробляти механізми прямої демократії, всі ці ризики потрібно буде продумати. В тому числі вони будуть стосуватися питань Донбасу і ставлення до Росії", – зазначив Фесенко.

Оригінал: РБК-Україна

Top