Події
Перегляди: 3320
4 лютого 2022

Глобалізм й патріотизм – експерти представили дані соціологічних досліджень щодо загроз Росії та глобальних очікувань людства

Про ставлення українців щодо ескалації на кордонах і загрозу нового вторгнення Росії, настрої громадян стосовно надання Україні озброєнь  її західними партнерами, а також про довіру до держав та міжнародних об’єднань говорили експерти під час публічної дискусії  «Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом».   Учасники заходу оприлюднили дані двох соціологічних опитувань – глобального дослідження громадської думки «Підсумки року», яке провела асоціація Геллап Інтернешнл у 44 країнах світу протягом жовтня-грудня 2021 р. (В Україні його проводили  Київський міжнародний інститут соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва). Ще одне загальнонаціональне опитування Демініціативи провели спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.  Короткі підсумки заходу в наступному матеріалі.

Читайте також: Ми реалісти чи песимісти в оцінці міжнародної політики

65% українців вважають, що війну на сході розпочала РФ 

За результатами опитування «Загроза нового вторгнення: громадська думка про конфлікт, можливі компроміси та протидію Росії»,  65% респондентів вважають, що війну на сході України розпочала Російська Федерація.

Про це сказала аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна. 

«65% українців вважають, що війну на Донбасі розв’язала Російська Федерація. І такої думки дотримується переважна більшість виборців ключових політичних партій, які місяць тому мали шанс потрапити в парламент у разі дострокових виборів. Тобто «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Батьківщини», партії «Сила і честь». Лише виборці двох партій, які мали шанс потрапити так само в парламент місяць тому за результатами опитування, «ОПЗЖ» і партія «НАШІ», рейтинг якої коливається близько 5%, вважають, що ініціаторами конфлікту на Донбасі були український уряд і українські олігархи» розповіла Золкіна, презентуючи результати опитування.

Також вона розповіла, що 68% громадян вважають конфлікт на сході України російською агресію з використанням місцевих бойовиків.

«Причому дуже важливо, що в другій половині 2021 року прихильників такої позиції – що це російська агресія з використанням локальних бойовиків, побільшало майже на 15%. У травні 2021 року на аналогічне запитання ми фіксували 53% українців, які вважали, що це російська агресія», пояснила аналітик.

 «Й тільки 15% опитаних вважають, що цей конфлікт має внутрішню природу. Переважна більшість сходиться на тому, що це зовнішній характер і це російська агресія. В цьому об’єднані всі макрорегіони України»,  зауважила Золкіна.

На думку 54% респондентів, тимчасово окуповані території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах

«Якщо говорити про очікування реінтеграції, політичне майбутнє тимчасово окупованих територій сходу України, то переважна частина, 54%, вважають, що ці території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах. Тобто без жодних адміністративних чи політичних змін», сказала Золкіна.

Водночас, додала вона, 13% респондентів згодні, щоб ці території отримали більшу автономію від центральної влади, а ще менше – 10% підтримали інший вид більшої незалежності цих територій від Києва.

Окрім того Золкіна зауважила, що на думку 50% опитаних для встановлення миру на сході потрібно йти на компроміси, але далеко не всі.

«Сьогодні 50% українців вважають, що погоджуватися на компроміси можна далеко не на всі. Ця позиція традиційно превалює. Загалом з 2014 року українці обирають компромісний шлях виходу з конфлікту, а не військовий. Але серед тих, хто підтримав компроміси, переважає позиція, що компроміси мають бути вибірковими, погоджуватися на будь-що навіть заради миру в Україні не варто. Тому 50% за вибіркові компроміси сьогодні в Україні і 15% готові були б на мир за будь-яку ціну. Достатньо стабільно порівняно з попередніми роками»,  повідомила аналітик.

За її словами, «вибір на користь далеко не всіх компромісів, а тільки тих, які можуть бути прийнятними для України, роблять виборці «Слуги народу», «Батьківщини», «Сили і честі», «Європейської солідарності» і навіть «ОПЗЖ» та партії «НАШІ».

«Макрорегіони в Україні всі об’єднані своєю орієнтованістю на вибіркові компроміси, які можуть бути прийнятними. Мир за будь-яку ціну не набирає перших позицій і не є лідером в жодному макрорегіоні України. Навіть на сході 46% виступають за те, щоб бути перебірливими і погоджуватися далеко не на все»,  уточнила Золкіна.

Близько 43% українців готові долучитися до відсічі російської агресії в разі нового вторгнення 

З словами експертки,в тій чи іншій формі готові долучитися до відсічі агресії близько 43 % українців .

Причому, уточнила вона, 10,5% готові будуть приєднатися до Збройних сил України на фронті, 9% приєдналися б до добровольчих сил, а ще 23% готові надавати посильну невійськову допомогу (грошима, роботою, як донори крові тощо).

«Загалом сукупно до активної військової або невійськової участі готові долучитися 43% опитаних. При цьому тих, хто в принципі не вірить, що нове вторгнення взагалі відбудеться, їх на сьогоднішній день залишається 22,5%. Тобто рівень тривожності все ж таки певний є в українському суспільстві. Але 20% тих, хто готовий активно долучатися до Збройних сил чи добровольчих батальйонів, – це серйозна дуже цифра, принаймні свідчить про серйозне розповсюдження таких активних настроїв. І 23%, які волонтерським чином готові допомагати», – прокоментувала аналітик.

48% респондентів вважають, що надання озброєння Україні та спільні навчання з США, НАТО і ЄС стримуватимуть агресію Росії 

«48% українців вважають, що надання озброєння і проведення спільних навчань між Україною та членами ЄС і НАТО радше стримуватиме Росію від нового витку агресії, аніж навпаки. Близько третини громадян – 33% вважають, що це Росію скоріше провокуватиме. Але майже половина респондентів 48% вважають, що це носитиме стримувальний характер», повідомила також Марія  Золкіна.

Згідно з результатами опитування, на заході та в центрі України більшість респондентів (69% та 51%, відповідно) бачать надання Україні зброї засобом стримування Росії, а на півдні та сході відносна більшість (47,5% і 49%, відповідно) схильні вважати, що такі навчання і озброєння України будуть більше провокувати Росію до агресії, а третина мешканців цих макрорегіонів (по 33%) думають, що це буде Росію стримувати.

«Як досягти тривалого миру на Донбасі? Ми протягом всіх років конфлікту ставимо це запитання, і рецепти досягнення сталого миру лишаються стабільними протягом всіх років конфлікту. 2021 рік в цьому плані нічого істотно не змінив. 20% виступають за те, що миру можна досягти шляхом посилення міжнародно тиску і санкцій на Росію та її проксі-утворення на Донбасі, і така сама кількість – 19% вважають, що шляхом посилення економічного та військового потенціалу України» розповіла Золкіна.

Водночас вона наголосила на важливості того, що «загострення відносин з Росією і загроза нового вторгнення Росії не призвела до збільшення популярності політичних поступок Російській Федерації з боку України».

«Зокрема, у те, що відмова від членства в НАТО допоможе досягнути стабільного миру на сході України вірять тільки 8% українців, у прямий діалог з так званими республіками на Донбасі вірять тільки 14% опитаних, а погодитися на анексію Криму, умовно обмінюючи його на мир на Донбасі, згодні були тільки 2% опитаних громадян» підкреслила аналітик.

За словами модератора заходу наукового директоа Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професора Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексія Гараня: «Тиск Росії є контрпродуктивним. Порівняно з попереднім роком ми бачимо зростання кількості тих, хто вважає,що це війна з Росією, що це відповідальність Росії».

Чого українці та решта світу очікують від 2022 року та кого вважають відповідальним за дестабілізацію в світі

 Щоб дізнатися відповіді на ці запитання, міжнародна асоціація «Геллап» (Gallup) провела дослідження у 44 країнах на різних континентах. «Відносна більшість (38%) респондентів світу сподіваються, що цей рік принесе в їхнє життя покращення». 27% вважають, що нічого не зміниться, ще стільки само — що рік буде гіршим за попередній. Населення України у більшості поділяє песимізм: 38% вважають, що 2022 рік буде гіршим за попередній, чверть громадян оптимістично налаштована, ще 25% думають, що все залишиться без змін. У загальному рейтингу з 44 країн за Індексом надії Україна посідає 37-ме місце. Найбільшими оптимістами виявилися жителі Індонезії, Албанії, Азербайджану, Нігерії та В’єтнаму. А песимістами — Туреччина, Болгарія, Афганістан, Польща та Чехія.

 Економічні очікування більшості населення світу вельми песимістичні. 41% вважає, що 2022-й стане роком економічних труднощів. 26% — що економічна ситуація покращиться. Ще стільки само змін не очікують. Серед найбільших оптимістів — Нігерія, Індонезія, В’єтнам, Азербайджан та Албанія. Найбільші песимісти — БіГ, Туреччина, Болгарія, Польща та Румунія. В Україні 53% очікують, що економічна ситуація погіршиться. 10% вірять в економічне процвітання. 31% вважає, що все залишиться, як є. Водночас 57% населення світу задоволені власним життям. Найщасливішими почуваються жителі Колумбії, Казахстану, Албанії, Еквадору та Малайзії. А ось серед нещасних країн лідерами є Гана, Афганістан, Гонконг, Ірак та Росія. Щодо України, то попри те що абсолютна більшість населення (51%) задоволена власним життям, в Індексі щастя Україна посідає 38-ме місце з 44 і входить до десятки найнещасливіших націй світу.

Щодо країн, чию міжнародну політику вважають найбільш дестабілізаційну, то більшість традиційно визначила США, Росію та Китай. Однак порівняно з минулим роком ставлення до США покращилося. Цікаво, що більшість американців (42%) сприймають міжнародну політику власної держави як дестабілізаційну. А от українці розглядають дії США на міжнародній арені позитивніше, ніж самі американці. 41% українців назвали дії США стабілізаційними. Порівняно з американською міжнародною політикою міжнародна політика РФ сприймається у світі негативніше. 46% населення вважають, що РФ скоріше дестабілізує ситуацію у світі, аніж стабілізує. При цьому Україна очолила список країн, які впевнені, що РФ дестабілізує світ (75%). Не згодні з цим лише 10% українців. Так само негативно до РФ налаштовані громадяни Австрії, Косово, Німеччини, Польщі, Чехії та Швейцарії.

Ставлення світу до міжнародної політики Китаю схоже зі ставленням до РФ. Однак тут 37% українців взагалі не змогли визначитися, сприяє Китай стабілізації чи дестабілізації на міжнародній арені. 36% вважають, що Китай сприяє дестабілізації. 27% — навпаки.

Європейський Союз — єдиний, хто, на думку опитаних, скоріше сприяє стабільності (46%) у світі, аніж дестабілізації (28%). У цьому впевнена абсолютна більшість респондентів України (51%).

Коментуючи ці результати, перший заступник директора Центр «Нова Європа»  Сергій Солодкий зазначив, що оцінки українців щодо поведінки глобальних акторів загалом збігаються з оцінками найбільш розвинутих країн світу. Він, зокрема, звернув увагу, що Україна перебуває в досить пристойній компанії країн, громадяни яких реалістично оцінюють дестабілізуючу роль Росії. Крім українців, схильні так вважати (понад 60% опитаних) більшість громадян Австралії, Австрії, Велика Британії, Іспанії, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Чехії, Швейцарії й Польщі. «Прекрасна компанія. Ми дуже гармонійно вписуємося у цей цивілізований табір й мені приємно, що ми в ньому опинилися», - вважає експерт.

Великий відсоток опитаних, які не змогли оцінити поведінку Китаю в світі, експерт пояснив тим, що українці мало знають про Китай загалом – китайська тематика почала з’являтися в масмедіа лише в останні роки. При цьому Сергій Солодкий послався на опитування, здійснене нещодавно на запит Центру «Нова Європа», яке показує, що українці стають більш визначеними щодо політики Пекіна.

Про індекс щастя 

І насамкінець — про «індекс щастя».  Результати опитування, яке провела  міжнародна асоціація Геллап (Gallup) спільно з Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології, представив Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.

Відносна більшість (38%) респондентів світу проводжала 2021 рік з надією на краще майбутнє у новому 2022 році. 27% населення вважає, що наступаючий рік буде гіршим, ще стільки ж – що він буде таким самим, як і 2021 рік.

Найоптимістичнішими щодо майбутнього виявилися жителі Індонезії (+72%), Албанії (+65%), Азербайджану (+53%), Нігерії (+51%) та В’єтнаму (+47%). Найбільше ж тих, хто вважає, що наступний рік буде гіршим, серед громадян таких країн, як Туреччина (-34%), Болгарія (-33%), Афганістан (-32%), Польща (-30%) та Чехія (-25%).

Що ж до сусідів України, які увійшли в опитування, то найоптимістичнішою є Румунія (+10%), тоді як жителі Молдови (-2%) та Росії (-13%) мають переважно песимістичні настрої.  Геллап вже впродовж багатьох років спостерігає у своїх опитуваннях, що жителі Європи, а надто Східної Європи, у середньому більш песимістичні щодо майбутнього.

Населення України у своїй більшості теж розділяє песимізм щодо майбутнього: 38% вважає, що 2022 рік буде гіршим за 2021-й, чверть громадян оптимістично налаштована і ще 25% думають, що все залишиться без змін. У загальному рейтингу з 44 країн за Індексом надії Україна посідає 37 місце з показником —13%.

Резюмуючи дані, Олексій Гарань звернув увагу на розбіжності відповідей, коли українці в переважній більшості вважають себе щасливими й тут же кажуть, що Україна рухається «не туди». На цей феномен, за словами Гараня, звертала увагу Ірина Бекешкіна:

«При всіх президентах ми рухаємося в неправильному напрямку й водночас, коли в українців питають – а ви щасливі, кажуть – так. Й вона пояснювала дуже просто. Коли запитують про щастя — це оцінка ваших врутрішніх сил, чого ви очікуєте від життя, ви вірите  в свої сили, що зможете виправити ситуацію. А країна рухається не туди  – формується за рахунок телевізора. Бо в ЗМІ й більшості соцмереж – це «всьо пропало». Ось звідки й береться негатив, констатував політолог.

Дослідження проведене асоціацією Геллап Інтернешнл у 44 країнах світу протягом жовтня-грудня 2021 р. Всього було опитано 41 560 респондентів із застосуванням методів особистого, телефонного та онлайн інтерв’ю. В Україні опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України.

За матеріалами ІА «Укрінформ», газети «Голос» та «Демініціатив».

Останні новини з категорії Події

На полях засідання Африканського Союзу в Аккрі: експерти з Південної Африки та України представили три аналітичні доповіді щодо взаємодії України та АС на шляху до африканської та світової безпеки

Експерти Гани, Південної Африки та України обговорили, як африканські країни можуть просувати зміни, які сприятимуть безпеці на африканськом...
23 липня 2024

Українці виявляють високу довіру європейським інституціям, проте більшість громадян все ще не відчуває себе європейцями – експертне обговорення даних соцопитування

З презентації опитування "Чи відчувають українці себе європейцями й наскільки довіряють європейським інституціям"
17 липня 2024

Чого досягає Кремль війною на виснаження і які втрати РФ можуть зупинити Путіна – обговорили експерти

З презентації аналітичної доповіді «Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій ІІ кварталу 2024 року»
5 липня 2024

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024