Події
Перегляди: 3301
4 лютого 2022

Глобалізм й патріотизм – експерти представили дані соціологічних досліджень щодо загроз Росії та глобальних очікувань людства

Про ставлення українців щодо ескалації на кордонах і загрозу нового вторгнення Росії, настрої громадян стосовно надання Україні озброєнь  її західними партнерами, а також про довіру до держав та міжнародних об’єднань говорили експерти під час публічної дискусії  «Місце України у 2022 році: які очікування об’єднують українців із цивілізованим світом».   Учасники заходу оприлюднили дані двох соціологічних опитувань – глобального дослідження громадської думки «Підсумки року», яке провела асоціація Геллап Інтернешнл у 44 країнах світу протягом жовтня-грудня 2021 р. (В Україні його проводили  Київський міжнародний інститут соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва). Ще одне загальнонаціональне опитування Демініціативи провели спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.  Короткі підсумки заходу в наступному матеріалі.

Читайте також: Ми реалісти чи песимісти в оцінці міжнародної політики

65% українців вважають, що війну на сході розпочала РФ 

За результатами опитування «Загроза нового вторгнення: громадська думка про конфлікт, можливі компроміси та протидію Росії»,  65% респондентів вважають, що війну на сході України розпочала Російська Федерація.

Про це сказала аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна. 

«65% українців вважають, що війну на Донбасі розв’язала Російська Федерація. І такої думки дотримується переважна більшість виборців ключових політичних партій, які місяць тому мали шанс потрапити в парламент у разі дострокових виборів. Тобто «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Батьківщини», партії «Сила і честь». Лише виборці двох партій, які мали шанс потрапити так само в парламент місяць тому за результатами опитування, «ОПЗЖ» і партія «НАШІ», рейтинг якої коливається близько 5%, вважають, що ініціаторами конфлікту на Донбасі були український уряд і українські олігархи» розповіла Золкіна, презентуючи результати опитування.

Також вона розповіла, що 68% громадян вважають конфлікт на сході України російською агресію з використанням місцевих бойовиків.

«Причому дуже важливо, що в другій половині 2021 року прихильників такої позиції – що це російська агресія з використанням локальних бойовиків, побільшало майже на 15%. У травні 2021 року на аналогічне запитання ми фіксували 53% українців, які вважали, що це російська агресія», пояснила аналітик.

 «Й тільки 15% опитаних вважають, що цей конфлікт має внутрішню природу. Переважна більшість сходиться на тому, що це зовнішній характер і це російська агресія. В цьому об’єднані всі макрорегіони України»,  зауважила Золкіна.

На думку 54% респондентів, тимчасово окуповані території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах

«Якщо говорити про очікування реінтеграції, політичне майбутнє тимчасово окупованих територій сходу України, то переважна частина, 54%, вважають, що ці території мають повернутися під контроль України на довоєнних умовах. Тобто без жодних адміністративних чи політичних змін», сказала Золкіна.

Водночас, додала вона, 13% респондентів згодні, щоб ці території отримали більшу автономію від центральної влади, а ще менше – 10% підтримали інший вид більшої незалежності цих територій від Києва.

Окрім того Золкіна зауважила, що на думку 50% опитаних для встановлення миру на сході потрібно йти на компроміси, але далеко не всі.

«Сьогодні 50% українців вважають, що погоджуватися на компроміси можна далеко не на всі. Ця позиція традиційно превалює. Загалом з 2014 року українці обирають компромісний шлях виходу з конфлікту, а не військовий. Але серед тих, хто підтримав компроміси, переважає позиція, що компроміси мають бути вибірковими, погоджуватися на будь-що навіть заради миру в Україні не варто. Тому 50% за вибіркові компроміси сьогодні в Україні і 15% готові були б на мир за будь-яку ціну. Достатньо стабільно порівняно з попередніми роками»,  повідомила аналітик.

За її словами, «вибір на користь далеко не всіх компромісів, а тільки тих, які можуть бути прийнятними для України, роблять виборці «Слуги народу», «Батьківщини», «Сили і честі», «Європейської солідарності» і навіть «ОПЗЖ» та партії «НАШІ».

«Макрорегіони в Україні всі об’єднані своєю орієнтованістю на вибіркові компроміси, які можуть бути прийнятними. Мир за будь-яку ціну не набирає перших позицій і не є лідером в жодному макрорегіоні України. Навіть на сході 46% виступають за те, щоб бути перебірливими і погоджуватися далеко не на все»,  уточнила Золкіна.

Близько 43% українців готові долучитися до відсічі російської агресії в разі нового вторгнення 

З словами експертки,в тій чи іншій формі готові долучитися до відсічі агресії близько 43 % українців .

Причому, уточнила вона, 10,5% готові будуть приєднатися до Збройних сил України на фронті, 9% приєдналися б до добровольчих сил, а ще 23% готові надавати посильну невійськову допомогу (грошима, роботою, як донори крові тощо).

«Загалом сукупно до активної військової або невійськової участі готові долучитися 43% опитаних. При цьому тих, хто в принципі не вірить, що нове вторгнення взагалі відбудеться, їх на сьогоднішній день залишається 22,5%. Тобто рівень тривожності все ж таки певний є в українському суспільстві. Але 20% тих, хто готовий активно долучатися до Збройних сил чи добровольчих батальйонів, – це серйозна дуже цифра, принаймні свідчить про серйозне розповсюдження таких активних настроїв. І 23%, які волонтерським чином готові допомагати», – прокоментувала аналітик.

48% респондентів вважають, що надання озброєння Україні та спільні навчання з США, НАТО і ЄС стримуватимуть агресію Росії 

«48% українців вважають, що надання озброєння і проведення спільних навчань між Україною та членами ЄС і НАТО радше стримуватиме Росію від нового витку агресії, аніж навпаки. Близько третини громадян – 33% вважають, що це Росію скоріше провокуватиме. Але майже половина респондентів 48% вважають, що це носитиме стримувальний характер», повідомила також Марія  Золкіна.

Згідно з результатами опитування, на заході та в центрі України більшість респондентів (69% та 51%, відповідно) бачать надання Україні зброї засобом стримування Росії, а на півдні та сході відносна більшість (47,5% і 49%, відповідно) схильні вважати, що такі навчання і озброєння України будуть більше провокувати Росію до агресії, а третина мешканців цих макрорегіонів (по 33%) думають, що це буде Росію стримувати.

«Як досягти тривалого миру на Донбасі? Ми протягом всіх років конфлікту ставимо це запитання, і рецепти досягнення сталого миру лишаються стабільними протягом всіх років конфлікту. 2021 рік в цьому плані нічого істотно не змінив. 20% виступають за те, що миру можна досягти шляхом посилення міжнародно тиску і санкцій на Росію та її проксі-утворення на Донбасі, і така сама кількість – 19% вважають, що шляхом посилення економічного та військового потенціалу України» розповіла Золкіна.

Водночас вона наголосила на важливості того, що «загострення відносин з Росією і загроза нового вторгнення Росії не призвела до збільшення популярності політичних поступок Російській Федерації з боку України».

«Зокрема, у те, що відмова від членства в НАТО допоможе досягнути стабільного миру на сході України вірять тільки 8% українців, у прямий діалог з так званими республіками на Донбасі вірять тільки 14% опитаних, а погодитися на анексію Криму, умовно обмінюючи його на мир на Донбасі, згодні були тільки 2% опитаних громадян» підкреслила аналітик.

За словами модератора заходу наукового директоа Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професора Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексія Гараня: «Тиск Росії є контрпродуктивним. Порівняно з попереднім роком ми бачимо зростання кількості тих, хто вважає,що це війна з Росією, що це відповідальність Росії».

Чого українці та решта світу очікують від 2022 року та кого вважають відповідальним за дестабілізацію в світі

 Щоб дізнатися відповіді на ці запитання, міжнародна асоціація «Геллап» (Gallup) провела дослідження у 44 країнах на різних континентах. «Відносна більшість (38%) респондентів світу сподіваються, що цей рік принесе в їхнє життя покращення». 27% вважають, що нічого не зміниться, ще стільки само — що рік буде гіршим за попередній. Населення України у більшості поділяє песимізм: 38% вважають, що 2022 рік буде гіршим за попередній, чверть громадян оптимістично налаштована, ще 25% думають, що все залишиться без змін. У загальному рейтингу з 44 країн за Індексом надії Україна посідає 37-ме місце. Найбільшими оптимістами виявилися жителі Індонезії, Албанії, Азербайджану, Нігерії та В’єтнаму. А песимістами — Туреччина, Болгарія, Афганістан, Польща та Чехія.

 Економічні очікування більшості населення світу вельми песимістичні. 41% вважає, що 2022-й стане роком економічних труднощів. 26% — що економічна ситуація покращиться. Ще стільки само змін не очікують. Серед найбільших оптимістів — Нігерія, Індонезія, В’єтнам, Азербайджан та Албанія. Найбільші песимісти — БіГ, Туреччина, Болгарія, Польща та Румунія. В Україні 53% очікують, що економічна ситуація погіршиться. 10% вірять в економічне процвітання. 31% вважає, що все залишиться, як є. Водночас 57% населення світу задоволені власним життям. Найщасливішими почуваються жителі Колумбії, Казахстану, Албанії, Еквадору та Малайзії. А ось серед нещасних країн лідерами є Гана, Афганістан, Гонконг, Ірак та Росія. Щодо України, то попри те що абсолютна більшість населення (51%) задоволена власним життям, в Індексі щастя Україна посідає 38-ме місце з 44 і входить до десятки найнещасливіших націй світу.

Щодо країн, чию міжнародну політику вважають найбільш дестабілізаційну, то більшість традиційно визначила США, Росію та Китай. Однак порівняно з минулим роком ставлення до США покращилося. Цікаво, що більшість американців (42%) сприймають міжнародну політику власної держави як дестабілізаційну. А от українці розглядають дії США на міжнародній арені позитивніше, ніж самі американці. 41% українців назвали дії США стабілізаційними. Порівняно з американською міжнародною політикою міжнародна політика РФ сприймається у світі негативніше. 46% населення вважають, що РФ скоріше дестабілізує ситуацію у світі, аніж стабілізує. При цьому Україна очолила список країн, які впевнені, що РФ дестабілізує світ (75%). Не згодні з цим лише 10% українців. Так само негативно до РФ налаштовані громадяни Австрії, Косово, Німеччини, Польщі, Чехії та Швейцарії.

Ставлення світу до міжнародної політики Китаю схоже зі ставленням до РФ. Однак тут 37% українців взагалі не змогли визначитися, сприяє Китай стабілізації чи дестабілізації на міжнародній арені. 36% вважають, що Китай сприяє дестабілізації. 27% — навпаки.

Європейський Союз — єдиний, хто, на думку опитаних, скоріше сприяє стабільності (46%) у світі, аніж дестабілізації (28%). У цьому впевнена абсолютна більшість респондентів України (51%).

Коментуючи ці результати, перший заступник директора Центр «Нова Європа»  Сергій Солодкий зазначив, що оцінки українців щодо поведінки глобальних акторів загалом збігаються з оцінками найбільш розвинутих країн світу. Він, зокрема, звернув увагу, що Україна перебуває в досить пристойній компанії країн, громадяни яких реалістично оцінюють дестабілізуючу роль Росії. Крім українців, схильні так вважати (понад 60% опитаних) більшість громадян Австралії, Австрії, Велика Британії, Іспанії, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Чехії, Швейцарії й Польщі. «Прекрасна компанія. Ми дуже гармонійно вписуємося у цей цивілізований табір й мені приємно, що ми в ньому опинилися», - вважає експерт.

Великий відсоток опитаних, які не змогли оцінити поведінку Китаю в світі, експерт пояснив тим, що українці мало знають про Китай загалом – китайська тематика почала з’являтися в масмедіа лише в останні роки. При цьому Сергій Солодкий послався на опитування, здійснене нещодавно на запит Центру «Нова Європа», яке показує, що українці стають більш визначеними щодо політики Пекіна.

Про індекс щастя 

І насамкінець — про «індекс щастя».  Результати опитування, яке провела  міжнародна асоціація Геллап (Gallup) спільно з Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології, представив Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.

Відносна більшість (38%) респондентів світу проводжала 2021 рік з надією на краще майбутнє у новому 2022 році. 27% населення вважає, що наступаючий рік буде гіршим, ще стільки ж – що він буде таким самим, як і 2021 рік.

Найоптимістичнішими щодо майбутнього виявилися жителі Індонезії (+72%), Албанії (+65%), Азербайджану (+53%), Нігерії (+51%) та В’єтнаму (+47%). Найбільше ж тих, хто вважає, що наступний рік буде гіршим, серед громадян таких країн, як Туреччина (-34%), Болгарія (-33%), Афганістан (-32%), Польща (-30%) та Чехія (-25%).

Що ж до сусідів України, які увійшли в опитування, то найоптимістичнішою є Румунія (+10%), тоді як жителі Молдови (-2%) та Росії (-13%) мають переважно песимістичні настрої.  Геллап вже впродовж багатьох років спостерігає у своїх опитуваннях, що жителі Європи, а надто Східної Європи, у середньому більш песимістичні щодо майбутнього.

Населення України у своїй більшості теж розділяє песимізм щодо майбутнього: 38% вважає, що 2022 рік буде гіршим за 2021-й, чверть громадян оптимістично налаштована і ще 25% думають, що все залишиться без змін. У загальному рейтингу з 44 країн за Індексом надії Україна посідає 37 місце з показником —13%.

Резюмуючи дані, Олексій Гарань звернув увагу на розбіжності відповідей, коли українці в переважній більшості вважають себе щасливими й тут же кажуть, що Україна рухається «не туди». На цей феномен, за словами Гараня, звертала увагу Ірина Бекешкіна:

«При всіх президентах ми рухаємося в неправильному напрямку й водночас, коли в українців питають – а ви щасливі, кажуть – так. Й вона пояснювала дуже просто. Коли запитують про щастя — це оцінка ваших врутрішніх сил, чого ви очікуєте від життя, ви вірите  в свої сили, що зможете виправити ситуацію. А країна рухається не туди  – формується за рахунок телевізора. Бо в ЗМІ й більшості соцмереж – це «всьо пропало». Ось звідки й береться негатив, констатував політолог.

Дослідження проведене асоціацією Геллап Інтернешнл у 44 країнах світу протягом жовтня-грудня 2021 р. Всього було опитано 41 560 респондентів із застосуванням методів особистого, телефонного та онлайн інтерв’ю. В Україні опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проводилося у всіх областях України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України.

За матеріалами ІА «Укрінформ», газети «Голос» та «Демініціатив».

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024